Рішення № 70554354, 27.11.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 листопада 2017 р. Справа № 903/464/17

за позовом: Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод", м.Красилів

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Климюк Олени Іванівни, м.Луцьк

про стягнення 380700, 89 грн.

Головуюча суддя Дем'як В.М.

Судді Костюк С.В.

Слободян О.Г.

Представники:

від позивача: Дідик А.І. - довіреність №2550 від 19.12.2016р.

від відповідача:Климюк О.І.- підприємець

В судовому засіданні 31.10.2017р. на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 27.11.2017р. до 11:00 год. для подання позивачем додаткових доказів.

Суть спору: позивач - Державне підприємство «Красилівський агрегатний завод» звернувся до суду з позовом до відповідача Фізичної особи - підприємця Климюк Олени Іванівни про стягнення 380700, 89 грн. заборгованості, в т.ч., 314 822, 00 грн. боргу на підставі договору поставки № 28-39 від 02.03.2016 р., 4 639, 79 грн. - 3% річних, 18 641, 60 грн. - інфляційних збитків, 42 597, 50 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем умов договору поставки № 28-39 від 02.03.2016 р. щодо оплати отриманої продукції.

Представник позивача через відділ документального забезпечення та контролю подав наступні документи:

1.) заяву від 31.10.2017р. за вх. №01-80/134/17 про припинення провадження щодо стягнення з фізичної особи-підприємця Климюк О.І. на користь державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" 77555,00 грн. у зв'язку із добровільним частковим погашенням заборгованості відповідачем, а також просить стягнути з фізичної особи підприємця Климюк О.І. на користь позивача - державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" - 303145,89 грн.

2.) заяву за вх. №01-80/146/17 від 27.11.2017р., в якій просить суд припинити провадження у сумі 42500,00грн. у зв'язку із добровільним погашенням заборгованості відповідачем та просить стягнути з відповідача на користь позивача 260645,89грн. заборгованості.

3.) акт звірки взаємних розрахунків між ДП "Красилівський агрегатний завод" та ФОП Климюк О.І., зареєстрований за вх. №01-54/10664/17 від 27.11.2017р.

В судовому засіданні просить суд задоволити позов в сумі 260645,89грн., в тому числі: 194767,00грн. - основного боргу, 4639,79грн. - 3% річних, 18641,60грн.- інфляційні витрати, 42597,50грн. - пені та судові витрати по сплаті судового збору.

Вказані заяви, відповідаючи вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечать законодавству України, не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, є прийнятими судом.

Отже, із уточнених позовних вимог і вирішується спір.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві за вх. №01-54/10619 повідомив, що суму основного боргу не заперечує та визнає в повному розмірі.

В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 42 597,50 грн. пені зазначив, що підставною є пеня в розмірі 20064,85 грн., з огляду на наступне:

-пунктом 6.2 укладеного між сторонами договору поставки №28-39 від 02.03.2016р. визначається обов'язок покупця при порушенні строків оплати товару сплатити постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.

- статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначається, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

- зазначив, що в даному випадку нарахування суми пені позивачем здійснено не з врахуванням положень пункту 6.2 договору поставки №28-39 від 02.03.2016р., а з врахуванням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" з огляду на встановлені у ті чи інші періоди Національним банком України подвійні облікові ставки.

- зауважив, що нарахування пені позивачем здійснено за період, що перевищує шість місяців та суперечить положенням статті 232 Господарського кодексу України, частиною 6 котрої визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

- в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 4 639,79 грн. трьох відсотків річних та 18 641,60 грн. суми інфляційних нарахувань не заперечує, вважає, що ці суми нараховані відповідно до чинного законодавства України та фактичних обставин справи.

- вважає, що позовні вимоги ДП "Красилівський агрегатний завод" підставні та підлягають до задоволення на загальну суму 238 827,24 грн., в тому числі 195 481 грн. основного боргу, 20 064,85 грн. пені, 4 639,79 грн. трьох відсотків річних та 18 641,60 грн. інфляційних нарахувань.

- відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення по справі, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду. При цьому також враховуються приписи ст. 121 ГПК України про те, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, або за своєю ініціативою, господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

- зазначив, що підприємець-відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі, котре викликане необхідністю виконання умов укладеного з ТОВ "Фінансова компанія "Центр Фінансових Рішень" кредитного договору №446896277 від 21.10.2015р. До відзиву долучив довідку ТОВ "Фінансова компанія "Центр Фінансових Рішень" №1356875-SG від 29.09.2017р. з якої вбачається, що станом на зазначену дату у Климюк О.І. перед фінансовою установою рахується 46 764,67 грн. суми несплаченого кредитного боргу, а також 8 316,96 грн. нарахованої пені.

- враховуючи викладені обставини, з огляду на те, що підприємець Климюк О.І. знаходиться в скрутному майновому становищі, викликаному незалежними від неї обставинами, керуючись ст.ст. 83, 121 ГПК України просить суд розстрочити виконання рішення суду у справі №903/464/17рівними частинами на дванадцять місяців.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, вимоги просив задоволити, з приводу розстрочення рішення суду не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, господарський суд,-

в с т а н о в и в:

02 березня 2016 року між Державним підприємством "Красилівський агрегатний завод" (постачальник) та Фізичною особою - підприємцем Климюк Оленою Іванівною (покупець) укладено договір поставки №28-39 (а.с.21-22).

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язався передати (поствити) у власність покупця у зумовлені строки товар, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар іі сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.2.1. договору ціна товару, що поставляється, значиться у видаткових накладних, специфікаціях до договору або в інших аналогічних документах з урахуванням положень цього договору.

Відповідно до п.2.3. договору розрахунки здійснюються шляхом сплати вартості продукції на протязі 20 календарних днів з дня її відвантаження.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що при порушенні строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

На виконання умов договору, позивач взяті на себе зобов'язання виконав в повному обсязі на загальну суму 499727,00грн. Даний факт підтверджено видатковими накладними №1784 від 30.11.2016р., №1510 від 27.10.2016р., №1447 від 21.10.2016р., №1341 від 11.10.2016р., №1247 від 29.09.2016р., №399 від 14.04.2016р., №1639 від 09.11.2016р. (а.с.24-28; 54-55), які підписані сторонами.

Відповідач зобов'язання в частині проведення розрахунків за поставку товару виконав частково, що підтверджено платіжними дорученнями від 13.12.2016р. №637 на суму 27000,00грн. (а.с.23).

На день подачі позову до суду у відповідача існувала заборгованість в сумі 314822,00грн.

Відповідач взяті на себе, згідно договору зобов'язання в частині проведення розрахунків виконав частково та з порушенням строків оплати.

Як вбачається із матеріалів справи на рахунок позивача були перераховані грошові кошти 15.09.2017р. в сумі 10000,00 грн., 20.09.2017р. в сумі 10000,00грн., 30.08.2017р. в сумі 11500,00грн., 23.11.2017р. в сумі 30000,00грн. ( в процесі судового розгляду справи), що підтверджується платіжними дорученнями №751,759, 740, 796 (а.с.80-81;83,94;115). та повернуто продукцію на сумі 21055,00грн. згідно приходного акта №5 від 20.09.2017р. та в сумі 12500,00грн. згідно приходного акта №1 від 23.11.2017р.(а.с.82,116).

п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18 визначено, що якщо предмет спору існував на момент порушення провадження по справі та припинив існування в процесі розгляду справи провадження слід припинити.

З врахуванням вищевикладеного провадження у справі про стягнення основного боргу в сумі 120055,00грн. слід припинити у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі п.1-1 ст.80ГПК України.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору поставки №28-39 від 02.03.2016р.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між тим, позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Разом з тим, сторони у п.6.2. договору погодили, що при порушенні строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Подаючи позов до суду позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки в сумі 42597,50грн.: за період з 13.12.2016р. по 25.05.2017р. в сумі 1704,02грн. (за накладною №1247 від 29.09.2016р.), за період з 01.11.2016р. по 24.05.2017р. в сумі 13455,19грн. (за накладною №1341 від 11.11.2016р.), за період з 11.11.2017р. по 24.05.2017р. в сумі 8661,53грн. (за накладною №1447 від 21.10.2016р.), за період з 17.11.2016р. по 24.05.2017р. в сумі 3572,78грн. (за накладною №1510 від 27.10.2016р.) та за період з 21.12.2016р. по 24.05.2017р. в сумі 15203,98грн. (за накладною №1784 від 30.11.2016р.).

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення «ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ» по пені,суд дійшов висновку, що правомірним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача - 20231,02грн. - пені в розмірі облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення (п.6.2. договору), а саме:

- за період з 21.12.2016р. по 24.05.2017р. в сумі 15193,87грн. (за накладною №1784 від 30.11.2016р.);

- за період з 17.11.2016р. по 17.05.2017р. в сумі 3444,24грн. (за накладною №1510 від 27.10.2016р.);

- за період з 11.11.2017р. по 11.05.2017р. в сумі 8103,95грн. (за накладною №1447 від 21.10.2016р.);

- за період з 01.11.2016р. по 01.05.2017р. в сумі 12017,27грн. (за накладною №1341 від 11.11.2016р.);

- за період з 13.12.2016р. по 24.05.2017р. в сумі 1702,71грн. (за накладною №1247 від 29.09.2016р.).

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Подаючи позов до суду позивач просив стягнути з відповідача 18641,60грн. інфляційних втрат та 4639,79грн. - 3% річних.

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення «ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ» по пені, відсотках та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що правомірним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача:

- 4636,86грн. - 3% річних (ст.625ЦК України);

- 18641,60грн. - інфляційних втрат.

У стягненні нарахованих 2,93грн. - 3% річних слід відмовити, як безпідставно заявлених.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з ФОП Климюк О.І. за договором поставки №28-39 від 02.03.2016р., підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані підлягають задоволенню в сумі 238276,48грн., в т.ч.:194767,00грн. - основного боргу, 20231,02грн.- пені, 4636,86грн. - 3% річних та 18641,60грн. - інфляційних витрат. Провадження в частині стягнення 120055,00грн. основного боргу слід припинити. В решті позову слід відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача просив розстрочити виконання рішення суду та подав відповідну заяву.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Як встановлено п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Водночас, розстрочення чи відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку пов'язане з об'єктивними та непереборними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

В судовому засіданні представник позивача розстрочення рішення суду не заперечував.

З огляду на викладене вище, враховуючи добровільну сплату відповідачем існуючого боргу, майновий стан сторін, загальні засади цивільного судочинства, розмір основної суми заборгованості та вжиття відповідачем заходів до виконання зобов'язань, суд дійшов висновку щодо наявності у даному випадку підстав для розстрочення виконання рішення суду у даній справі, тому зазначене клопотання відповідача про розстрочку підлягає задоволенню, згідно наступного графіку:

- грудень 2017р. - 19856,37грн.;

- січень 2018р. - 19856,37грн.;

- лютий 2018р. - 19856,37грн.;

- березень 2018р. - 19856,37грн.;

- квітень 2018р. - 19856,37грн.;

- травень 2018р. - 19856,37грн.;

- червень 2018р. - 19856,37грн.;

- липень 2018р. - 19856,37грн.;

- серпень 2018р. - 19856,37грн.;

- вересень 2018р. - 19856,37грн.;

- жовтень 2018р. - 19856,37грн.;

- листопад 2018р. - 19856,37грн.;

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору пропорційно до суми задоволених вимог в сумі 3574,15грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 144, 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Климюк Олени Іванівни (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" (31000, Хмельницька обл., м.Красилів, вул. Щаслива,1, код ЄДРПОУ 14307831) 238276,48грн. заборгованості, в т.ч.: 194767,00грн. - основного боргу, 20231,02грн.- пені, 4636,86грн. - 3% річних та 18641,60грн. - інфляційних витрат.

3. Розстрочити виконання рішення суду за наступним графіком погашення:

- грудень 2017р. - 19856,37грн.;

- січень 2018р. - 19856,37грн.;

- лютий 2018р. - 19856,37грн.;

- березень 2018р. - 19856,37грн.;

- квітень 2018р. - 19856,37грн.;

- травень 2018р. - 19856,37грн.;

- червень 2018р. - 19856,37грн.;

- липень 2018р. - 19856,37грн.;

- серпень 2018р. - 19856,37грн.;

- вересень 2018р. - 19856,37грн.;

- жовтень 2018р. - 19856,37грн.;

- листопад 2018р. - 19856,37грн.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Климюк Олени Іванівни (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" (31000, Хмельницька обл., м.Красилів, вул. Щаслива,1, код ЄДРПОУ 14307831) 3574,15грн. витрат по сплаті судового збору.

5. В позові на суму 22369,41грн. відмовити.

6. Провадження по справі на суму 120055,00грн. припинити.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

28.11.2017р.

Головуюча суддя В. М. Дем`як

Судді С.В. Костюк

О.Г. Слободян