Ухвала суду № 70554341, 22.11.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Суддя господарського суду Волинської області Костюк С.В., розглянувши скаргу ПАТ “Електротермометрія” на дії Першого відділу державної виконавчої служби м.Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області

по справі № 903/241/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаззбут"

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Електротермометрія"

про стягнення 477 325,81 грн.

Представники:

від скаржника: ОСОБА_1, дов №136/1-19 від 19.10.210 7року;

від Першого відділу ВДВС: ОСОБА_2, дов. №21217 від 21.11.0217 року;

від ТОВ "Волиньгаззбут": ОСОБА_3 , дов. №007 Др-17-0817 від 29.08.2017 року.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство “Електротермометрія” подало до господарського суду Волинської області скаргу, в якій просить:

- визнати незаконними дії старшого державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області щодо накладення арешту на кошти боржника – ПАТ “Електротермометрія”, які знаходяться на рахунках в установах банків, в межах грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску, податку з доходів фізичних осіб, військового збору, та в сумі, що перевищує суму боргу за наказом.

- визнати недійсною постанову старшого державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_4 від 24.10.2017 року у виконавчому провадженні №51444362 про арешт коштів боржника - ПАТ “Електротермометрія”, які знаходяться на рахунках в установах банків, в межах грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску, податку з доходів фізичних осіб, військового збору, та в сумі, що перевищує суму боргу за наказом.

Скаргу обґрунтовує тим, що оскаржуваною постановою накладено арешт на кошти боржника в сумі 75 421,74 грн., хоча залишок боргу по наказу господарського суду від 14.06.2017 року № 903/241/16-1 становить 58681,94 грн., дані дії позбавили можливості вільно використовувати наявні кошти у власних цілях та порушили права та законні інтереси працівників товариства на отримання заробітної плати, також накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

При обґрунтуванні вимог посилається на ст. ст. 2, 3,18, 52, 74 Закону України “Про виконавче провадження”, ЗУ “Про оплату праці”, Конвенцію про захист заробітної плати №95 від 01.07.1949 року.

Представник скаржника в судовому засіданні скаргу підтримав, просить суд задовольнити її в повному обсязі, в підтвердження судової практики надав постанову Вищого господарського суду від 12.12.2016 року у справі №918/557/15 та копію листа від 03.11.2017 року №160 до ДВС з проханням звільнити рахунки ПАТ “Електротермометрія” від арешту.

Стягувач в поясненні на скаргу зазначає, що відповідно до оборотно-сальдових відомостей за листопад 2017 року по рахунку 361 та 374 ПАТ “Електротермометрія” сплатило основний борг в розмірі 12394,43 грн., 33 687,47 грн., інфляційних витрат 3 % річних та 7 159,18 грн. судового збору, дана сума станом на 07.11.2017 року не була сплачена.

ВДВС просить відмовити в задоволенні скарги на дії Першого відділу ВДВС, надав суду пояснення, в якому зазначає, що арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі; копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення; згідно ч.3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади. що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів. що знаходяться на таких рахунках. зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів. що знаходяться на таких рахунках. Тобто із змісту вказаної норми закону випливає, що у разі надходження постанови державного виконавця про арешт коштів, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання обов'язком саме банку (чи іншої фінансової установи) є відмова виконувати постанову в частині арешту саме такого рахунку.

В постанові про арешт коштів боржника від 07.11.2017 державним виконавцем вказано накласти арешт на грошові кошти боржника, що містяться на рахунках належних боржнику, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом; оскільки постанова державного виконавця про арешт коштів боржника виконана банком, тому арештований рахунок немає спеціального режиму користування.

З врахуванням зазначеного в поясненні, вважає, що державний виконавець діяв при виконанні зведеного виконавчого провадження №49907062 згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Як слідує з матеріалів справи рішенням господарського суду від 30.05.2016 року у справі № 903/241/16 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаззбут" до Публічного акціонерного товариства "Електротермометрія" про стягнення 477 325,81 грн. задоволено, стягнуто з останнього 477 325,81 грн. з них - 443 638,34 грн. основного боргу, 29 300,68 грн. - пені, 2 030,18 грн. - 3% річних, 2 356,61 грн. інфляційних втрат, а також 7 159,18 грн. витрат по сплаті судового збору.

На виконання рішення видано наказ про примусове виконання № 903/241/16-1 від 14.06.2017 року (а.с.39).

За заявою стягувача 15.06.2016 року по даному наказу державною виконавчою службою 21.06.2016 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 51444362 (а.с.45).

24.10.2017 року по наказу № 903/241/16-1 ДВС винесена постанова ВП № 514444362 про арешт коштів боржника (а.с.123), даною постановою накладено арешт на грошові кошти в сумі 75421,74 грн. на рахунках боржника, перелік яких зазначено в постанові від 24.10.2017 року та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

Листом від 30.10.2017 року № 147/1-19 боржник звернувся до виконавчої служби та вказав, що станом на 30.10.2017 року заборгованість товариства по наказу № 903/241/16-1 від 14.06.2016 року становить 58681,94 грн., в т.ч. 116,72 грн. витрат виконавчого провадження, однак в результаті накладення арешту заблоковано на рахунках 150843,48 грн. та 300 дол. США, а тому з метою своєчасної сплати ПДВ до бюджету, просив зменшити суму арешту до суми наявної заборгованості 58681,94 грн. на поточному рахунку та зняти арешт з решти рахунків, або списати суму боргу та звільнити рахунки з-під арешту.

Згідно з п.п. 2, 4 ст. 82 вказаного закону боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена, що закріплено в ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Як зазначено в п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012 року. за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Згідно зі ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов’язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов’язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

ОСОБА_5 банку України від 14.12.2010 року № 25-1/2972-22535 було повідомлено, що порядок відкриття банками поточних і вкладних (депозитних) рахунків клієнтам у національній та іноземних валютах, регулюються Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління ОСОБА_5 банку України від 12.11.2003 N 492.

Згідно з пунктом 1.8 глави 1 Інструкції до поточних рахунків належать рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

В ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

За таких обставин, державний виконавець не мав законних підстав для накладення арешту на рахунки, на яких знаходяться депозитні кошти, рахунки призначені для оплати праці працівників боржника, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб.

Накладення арешту проводиться на кошти боржника в межах суми стягнення. Водночас, як слідує з оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника від 24.10.2017 року, арешт накладено на суму 75 421,74 грн., водночас залишок боргу по наказу №903/241/16 -1, з урахуванням суми виконавчого збору складає 58 681,94 грн., що підтверджується поясненням стягувача на скаргу та не заперечується представником ВДВС.

Такі дії державного виконавця порушують ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

З огляду на викладені обставини, які підтверджують факт неправомірних дій державного виконавця при винесенні постанови про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на кошти, що перевищують суму стягнення по наказу №903/241/16-1 суперечать вимогам закону, а тому скарга в даній частині підлягає задоволенню.

Водночас, твердження скаржника, щодо накладення арешту на рахунки, звернення стягнення на які заборонено, то в Постанові від 24.10.2017 року зазначено, що накладено арешт на грошові кошти в сумі 75421,74 грн. на рахунках боржника, перелік яких зазначено в постанові від 24.10.2017 року та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, тому в даній частині суд не вбачає неправомірних дій державного виконавця.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Керуючись Конституцією України, Законом України "Про виконавче провадження", статтями 33, 34, 43, 86, 115, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу задоволити частково.

2. Визнати незаконними дії старшого державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області щодо накладення арешту на кошти боржника – ПАТ “Електротермометрія”, які знаходяться на рахунках в установах банків в сумі, що перевищує суму боргу за наказом.

3. Визнати недійсною постанову старшого державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_4 від 24.10.2017 року у виконавчому провадженні №51444362 про арешт коштів боржника - ПАТ “Електротермометрія”, які знаходяться на рахунках в установах банків в сумі, що перевищує суму боргу за наказом.

Суддя С. В. Костюк