Постанова № 70554037, 22.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року Справа № 918/199/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С. суддів:Коваленка В.М., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 26.04.2017

у справі№ 918/199/16 господарського суду Рівненської областіза заявою Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Сарнитеплосервіс"пробанкрутстворозпорядник майнаВікторський В.В.

В судове засідання представники не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07.06.2016 порушено провадження у справі Комунального підприємства "Сарнитеплосервіс" про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 18.10.2016 (суддя Пашкевич І.О.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.04.2017 (колегія суддів: Мамченко Ю.А., Саврій В.А., Дужич С.П.) в частині визнання грошових вимог Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Рівненській області, в попередньому засіданні затверджено реєстр вимог кредиторів Комунального підприємства "Сарнитеплосервіс", визнано вимоги, зокрема, Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Рівненській області з грошовими вимогами в сумі 240114,19 грн., в тому числі 226730,85 грн. (ДПВ) - третя черга задоволення вимог; 4264,16 грн. (заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування)- друга черга задоволення вимог; 9119,18 грн. (штраф, пеня) - шоста черга задоволення вимог; 2756,00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Рівненської області від 18.10.2016 та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.04.2017 в частині затвердження вимог Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ОДПІ) на суму 13383,34 грн., фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при визнанні грошових вимог кредитора на суму 13383,34 грн. Заявником зазначено, що вимоги на суму 13383,34 грн. є поточними, оскільки виникли після порушення справи про банкрутство.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що ОДПІ звернулася в порядку ст.23 Закону з заявою про визнання його конкурсним кредитором із грошовими вимогами до боржника в сумі 302784,69 грн. Вимоги ОДПІ обґрунтовані заборгованістю боржника перед бюджетом по податку на додану вартість у сумі 296076, 71 грн., в тому числі: податкові зобов'язання - 235327,85 грн., штрафні санкції - 54073,50 грн., пеня - 6468,51 грн., пеня, розрахована на суму несплаченого податкового боргу - 2443,82 грн.; по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 6707, 98 грн., в тому числі: податкові зобов'язання - 4264,16 грн., пеня, розрахована на суму несплаченого податкового боргу - 2443,82 грн. На підтвердження своїх грошових вимог кредитором надано самостійно подані боржником до ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість, звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, посилаючись на ст.ст. 1, 23 Закону та задовольняючи частково вимоги кредитора, встановив, що грошові вимоги ОДПІ в сумі 62670,50 грн. виникли після порушення провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Сарнитеплосервіс", з огляду на що, такі вимоги заявлені передчасно, а тому вони не підлягають включенню до конкурсної заборгованості. Натомість, визнані судом першої інстанції вимоги ОДПІ у сумі 240114,19 грн., а саме 226730,85 грн. по податку на додану вартість; 4264,16 грн. - заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 9119,18 грн. - штраф, пеня, є підтвердженими належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 2 ст.22 ГПК України передбачено право сторін подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу

При цьому сторони відповідно до ч.1 ст.22 ГПК України користуються рівними процесуальними правами.

Згідно ч.1 ст.38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Таким чином, кредитор, арбітражний керуючий, боржник та інші учасники провадження у справі про банкрутство, користуючись рівними процесуальними правами повинні довести ті обставини, на які посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом надання документів, що їх підтверджують, а у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Доводи заявника касаційної скарги щодо неправомірного включення до реєстру вимог кредиторів грошових вимог ОДПІ на суму 13383,34 грн., а саме, 4264,16 грн. - заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 9119,18 грн. - штраф, пеня; яка на думку заявника є поточною заборгованістю, не підтверджується матеріалами справи, а за таких обставин не приймається до уваги колегією суддів, оскільки в силу приписів ч.1, 2 ст.1117 ГПК України суд касаційної інстанції виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій і не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, оскаржувана постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 26.04.2017 та ухвала господарського суду Рівненської області від 18.10.2016 в частині затвердження вимог Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Рівненській області є законними та обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.04.2017 у справі № 918/199/16 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді В.М. Коваленко

В.Ю. Поліщук