Постанова № 70553938, 22.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року Справа № 910/22493/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О.Є. (доповідач у справі),суддів:Ходаківської І.П., Палій В.В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промлит"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 рокуу справі Господарського суду№ 910/22493/16 міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Промлит"доДержавного підприємства "Об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація"простягнення заборгованості у розмірі 963 956,72 грн.

В судовому засіданні взяли участь представники:

від ДП "Об"єднана Компанія "Укрвуглереструктуризація"- Шилін В.А.

ВСТАНОВИВ:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Промлит" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача державного підприємства "Об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" з вимогою стягнення заборгованості у розмірі 963 956,72 грн. за неналежне виконання умов договору про закупівлю послуг за державні кошти № 290Д/14 від 23.06.2014 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25 січня 2017 року у справі № 910/22493/16 (суддя Чинчин О.В.) позов задоволено повністю, вирішено стягнути з державного підприємства "Об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промлит" основного боргу у розмірі 603 157,00 грн., 3% річних в сумі 33 514,29 грн., інфляційних у розмірі 327 285,43 грн. та судових витрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 травня 2017 року у справі № 910/22493/16 (судді: Сулім В.В. - головуючий, Коротун О.М., Майданевич А.Г.) рішення Господарського суду міста Києва від 25 січня 2017 року скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, скаржник товариство з обмеженою відповідальністю "Промлит" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 травня 2017 року у справі № 910/22493/16, а рішення Господарського суду міста Києва 25 січня 2017 року залишити в силі.

Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 42, 43, 32, 33, 36, 38, 43, 77, 84, 105 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 837 Цивільного кодексу України.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 23.06.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю "Промлит" (далі по тексту виконавець, позивач) та державним підприємством "Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" (далі по тексту замовник, відповідач) було укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти № 270Д/14, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався у 2014 році надати послуги згідно ДК 016-2010 33.12.1 "Ремонтування та технічне обслуговування машин загальної призначеності" (поточний ремонт насосів), зазначені у переліку послуг (додаток №1) до договору, а замовник прийняти та оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 3.1 договору сума договору становить 2 730 000,00 грн. визначена на підставі переліку послуг (додаток № 1) до договору розрахованої згідно планових калькуляцій.

Згідно з п. 3.4 договору замовник здійснює розрахунки з виконавцем у кожному окремому випадку протягом дії цього договору за надані за цим договором послуги на підставі посвідчених підписами та печатками сторін актів виконаних робіт (послуг).

Відповідно до п. 4.1 договору визначено, що розрахунки проводяться замовником, після пред'явлення виконавцем рахунка і підписаного сторонами акта виконаних робіт (послуг).

До рахунку додаються: акт виконаних робіт (послуг) (п.4.2 договору).

Відповідно до п. 4.4 договору розрахунки між сторонами здійснюються у безготівкову порядку, шляхом перерахування необхідної суми грошових коштів у національній валюті України - гривні на поточний рахунок виконавця, вказаний у цьому договорі, протягом 90 календарних днів.

Згідно з п. 5.5 договору приймання передача наданих виконавцем замовнику послуг відбувається, шляхом підписання акту виконаних робіт (послуг) на підставі дефектного акту, який посвідчується підписами та печатками сторін. В акті зазначається: перелік наданих послуг та їх ціна, перелік та ціна використаних запасних частин, перелік деталей та матеріалів, наданих для здійснення послуг замовнику.

Судами встановлено, що Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2014 року № 358 "Про реорганізацію державних підприємств з ліквідації вугледобувних, торфодобувних та вуглепереробних підприємств" створено державне підприємство "Об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація"; припинено діяльність державного підприємства "Донвуглереструктуризація", ДП "Луганськвуглереструктуризація" та ДП "ЦЗК "Вуглеторфреструктуризація" шляхом їх реорганізації - приєднання до ДП "ОК "Укрвуглереструктуризація".

Додатковою угодою № 1 від 24.07.2014 року до договору про закупівлю послуг за державні кошти № 270Д/14 від 23.06.2014 року сторони дійшли згоди у зв'язку з реорганізацією ДП "ОД "Луганськвуглереструктуризація" відповідно до наказу Мінеренрговугілля від 15.05.2014 року № 358 "Про реорганізацію державних підприємств з ліквідації вугледобувних, торфодобувних та вуглепереробних підприємств" здійснити заміну сторони за договором державного підприємства "Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" на державне підприємство "Об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація", з моменту набрання чинності цієї додаткової угоди всі права та зобов'язання за договором переходять від державного підприємства "Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" до державного підприємства "Об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація". Інші умови договору залишаються незмінними.

Звертаючись з позовом до суду позивач стверджує, що на виконання умов договору про закупівлю послуг за державні кошти № 270Д/14 від 23.06.2014 року він надав послуги з поточного ремонту насосів, а відповідач в свою чергу прийняв вказані послуги, що підтверджується актами надання послуг № 43 від 11.11.2014 року на суму 105 000,00 грн., № 49 від 11.11.2014 року на суму 82 000,00 грн., № 50 від 11.11.2014 року на суму 125 000,00 грн., № 51 від 11.11.2014 року на суму 95 000,00 грн., № 2 від 11.11.2014 року на суму 115 000,00 грн., на загальну суму в розмірі 522 000,00 грн.

Спір виник у зв'язку з тим, що відповідачем не була здійснена оплата за виконані й прийняті роботи у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Промлит", місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем на підставі поданих доказів суду доведено факт виконання робіт за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 270Д/14 від 23.06.2014 року та наявності заборгованості відповідача за виконані роботи позивачем.

Проте, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов протилежного висновку та зазначив, що позивачем надано до суду лише копії документів, які не відповідають вимогам законодавства, що ставляться до первинних документів не можуть бути підставою для здійснення розрахунків у відповідності до п. 3.4 та п. 4.1 договору № 270Д/14 від 23.06.2014. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив про невиконання сторонами вимоги суду щодо надання оригіналів документів чи належним чином засвідчених копій.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ГПК України:

- правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 42);

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (частини перша і друга статті 43);

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог (частина перша статті 33).

- оцінка доказів здійснюється господарським судом на основі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності (частина перша статті 43).

Як зазначено у пункті 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За правилами ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Проте, суд касаційної інстанції встановив, а із змісту рішення місцевого суду не вбачається дослідження судом першої інстанції оригіналів документів. Апеляційним судом ухвалою від 21 березня 2017 року зобов'язано позивача надати апеляційному суду оригінали документів, доданих до позовної заяви. Вимоги ухвали суду стороною не виконані.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Однак, суд апеляційної інстанції, в порушення норм процесуального права, посилаючись факт неподання позивачем оригіналів, відмовив у задоволенні позову.

Викладене свідчить про неповне з'ясування всіх обставин як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанцій, оскільки в порушення приписів процесуального закону суди не дослідили належним чином дійсні обставини справи, які входять до предмета доказування та є суттєвими для вирішення даного спору, що вплинуло на їх юридичну оцінку, та, відповідно, і на правильність застосування норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що всупереч покладеному на суди обов'язку щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи суди на наведене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки доказів та фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 у справі № 910/22493/16 не можна визнати такими, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону, а тому підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Промлит" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 травня 2017 року та рішення Господарського суду міста Києва від 25 січня 2017 року у справі № 910/22493/16 скасувати, справу № 910/22493/16 направити до Господарського суду міста Києва на новий розгляд в іншому складі суду.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді В.В. Палій

І.П. Ходаківська