Вирок № 70552945, 31.10.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

415/3752/17

1-КП/415/566/17

ВИРОК

Іменем України

31.10.17 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Кайданович Л.В.,

прокурора Нестеренка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, заміжньої, не судимої (ст.89 КК України), зареєстрованої у ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючої у ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України,

встановив:

23 травня 2017 року, приблизно о 17 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачена ОСОБА_1, перебуваючи в квартирі №88 будинку №9 на кварталі Дружби Народів міста Лисичанська, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), таємно викрала планшет марки «Lenovo», модель «ТАВ 2 А7-30DC», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/608-139е від 22 червня 2017 року, 1837 гривень 25 копійок, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на вказану суму.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнала повністю, від надання пояснень відмовилась, і, відповідая на питання, зазначила, що час та місце скоєння нею інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, крадіжки майна потерпілої ОСОБА_2 планшету марки «Lenovo», перебуваючи в квартирі на кварталі Дружби Народів, 9/88, міста Лисичанська, де саме остання і залишила своє майно, скориставшись відсутністю уваги сторонніх, 23 травня 2017 року, приблизно о 17 годині, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаялась, перепрошуючи за свої дії, завдана потерпілій ОСОБА_2 майнова шкода відшкодована повністю: шляхом повернення викраденого.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 в повному обсязі визнала свою провину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачена ОСОБА_1, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинувачену ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останньої, вважає, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), доведено, і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії обвинуваченої ОСОБА_1 за ст.185 ч.1 КК України.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченою ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, обвинувачена ОСОБА_1 має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання характеризується позитивно (а.с.42), не працює, у скоєному щиро розкаялась.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні матері похилого віку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, беручи до уваги обставини інкримінованого злочину, та, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1, яка не працює, однак, має постійне місце мешкання, за місцем проживання позитивно характеризується у побуті, у судовому засіданні в повному обсязі визнала свою провину, щиро розкаялась та вибачалась за скоєне, активно сприяла розкриттю інкримінованого кримінального правопорушення, і, одночасно, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі, враховуючи відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також, відсутність тяжких наслідків від скоєного, повне відшкодування завданих злочинними діями матеріальних збитків та думку потерпілої ОСОБА_2 у наданії до суду заяві, яка на призначенні обвинуваченій суворого покарання не наполягала, і, разом з тим, враховуючи суспільну небезпеку злочинного діяння та суму заподіяної потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкціяєю ст.185 ч.1 КК України, оскільки обвинувачена ОСОБА_1 скоїла умисний злочин, який є корисливим, а також, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості, у зв'язку з чим, на думку суду, виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 можливо лише із застосуванням покарання, пов'язанного з ізоляцією від суспільства, у виді позбавлення волі, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 заявила клопотання щодо звільнення її від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі ст.1 п.є) Закону України «Про амністію у 2016 році» за №1810-VІІІ від 22 грудня 2016 року, оскільки вона має на утриманні матір похилого віку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, якій виповнилось 74 роки, розуміючи наслідки застосування амністії.

У судовому засіданні прокурор Нестеренко В.В., підтримавши заявлене обвинуваченою ОСОБА_1 клопотання, не заперечував проти звільнення останньої від відбування покарання на підставі ст.1 п.є) Закону України «Про амністію у 2016 році» за №1810-VІІІ від 22 грудня 2016 року.

Суд, з'ясувавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані у судове засідання матеріали, приходить до висновку щодо можливості звільнення обвинуваченої ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі, на підставі ст.1 п.є) Закону України «Про амністію у 2016 році» за №1810-VІІІ від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 07 вересня 2017 року, відповідно до вимог якої

від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, звільняються

особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким, відповідно до ст.12 КК України,

особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким, відповідно до ст.12 КК України,

які на день набрання чинності зазначеним Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей (ст.1 п. є) Закону),

оскільки, обвинувачена ОСОБА_1 скоїла умисний злочин, який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості, тобто, який не є тяжким або особливо тяжким, інкримінований злочин вчинено останньою до дня набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році» за №1810-VІІІ від 22 грудня 2016 року, обвинувачена ОСОБА_1 має на утриманні матір похилого віку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка, на день набрання чинності зазначеним Законом, досягла 70-річного віку та не має інших працездатних дітей, погоджується зі звільненням від відбування покарання, на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році» за №1810-VІІІ від 22 грудня 2016 року, і, відповідно, є субєктом амністії.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченої ОСОБА_1 суд не вбачає, і зазначене питання учасниками данного кримінального провадження не ставилось.

Процесуальні витрати по справі у сумі 618 гривень 50 копійок (а.с.31/об), пов'язані із залученням експертів при проведенні судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/608-139е від 22 червня 2017 року (а.с.32-35), під час провадження досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, з метою встановлення розміру заподіяної потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди, підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_1. в дохід держави (одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_2 не заявлений, що не позбавляє останню права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речовий доказ по справі:

планшет марки «Lenovo», модель «ТАВ 2 А7-30DC», що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 (а.с.36,37),

підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_2

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.1 п. є) Закону України «Про амністію у 2016 році» за №1810-VІІІ від 22 грудня 2016 року звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання.

Запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_1, до набуття вироком законної сили, не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

618 (шістсот вісімнадцять) гривень 50 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи.

Речовий доказ по справі:

планшет марки «Lenovo», модель «ТАВ 2 А7-30DC», що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2,

повернути потерпілій ОСОБА_2

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченій та прокуророві.

Суддя: