Ухвала суду № 70550519, 23.11.2017, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/3493/17

№ 1-кп/183/829/17

У Х В А Л А

23 листопада 2017 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мельника О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Тен І.О.,

прокурора Букур М.Є.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника потерпілих ОСОБА_4,

представника цивільного відповідача

ТДВ «Новомосковське АТП» ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6,

обвинуваченого ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017040000000730 відносно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в :

Представник потерпілої ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме автомобілі, які належать на праві власності відповідачу Товариству з додатковою відповідальністю «Новомосковське АТП» (надалі ТДВ «Новомосковське АТП»): БАЗ А081, 2013 року випуску, номер двигуна: САHZ103484, шасі: Y7FA08110D0000163, державний номерний знак НОМЕР_1; БАЗ А081, 2013 року випуску, номер двигуна: CBHZ101043, шасі: Y7FA08110D0000130, державний номерний знак НОМЕР_2; БАЗ А081, 2013 року випуску, номер двигуна: BMHZ104226, шасі: Y7FA08110D0000125, державний номерний знак НОМЕР_3; БАЗ А081, 2013 року випуску, номер двигуна: BMHZ103771, шасі: Y7FA08110D0000112, державний номерний знак НОМЕР_4; БАЗ А081, 2013 року випуску, номер двигуна: WAH615517, шасі: Y7FA08110D0000131, державний номерний знак НОМЕР_5.

Клопотання обґрунтовано наступним. Обвинувачений ОСОБА_7 на час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18.05.2017 року, перебував у трудових відносинах з ТДВ «Новомосковське АТП». В результаті вказаної ДТП ОСОБА_8 отримала тяжкі тілесні ушкодження, проходить лікування та потребує подальшого лікування, на що потрібні значні кошти. Потерпілою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_8 подано цивільний позов до ТДВ «Новомосковське АТП» про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 1137822,47 грн. та моральної шкоди у розмірі 300000,00 грн. Відповідачу ТДВ «Новомосковське АТП» відомо про стан потерпілої ОСОБА_8 та вартість лікування у Медичному центрі «Універсальна клініка «Оберіг», однак з кінця червня місяця підприємство припинило здійснювати будь-які відрахування на лікування, поклавши всі витрати на сімю потерпілої. Необхідність арешту майна цивільного відповідача ТДВ «Новомосковське АТП» обумовлюється тим ризиком, що воно може розпорядитися належним йому рухомим майном, у зв'язку з чим виконання вироку суду в частині цивільного позову про відшкодування матеріальної і моральної шкоди буде неможливим. У звязку з цим просить накласти арешт на майно відповідача.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 підтримала клопотання свого представника.

Прокурор Букур М.Є. в судовому засіданні залишив вирішення клопотання про накладення арешту на майно відповідача на розсуд суду.

В судовому засіданні представник відповідача ТДВ «Новомосковське АТП» ОСОБА_5 пояснила, що підприємство не уникає участі у витратах на лікування потерпілої, сплатило їй 40000,00 грн. під час лікування в лікарні ім. Мечнікова і 111000,00 грн. на лікування клініці «Оберіг», де вона зараз лікується, а також 15000,00 грн. виплатило на цьому тижні. Крім того, позов ОСОБА_1 заявлено в інтересах своєї сестри ОСОБА_8, якій і заподіяно матеріальну і моральну шкоду, а тому цивільним позивачем по справі має бути саме ОСОБА_8 З цих підстав просила відмовити в задоволенні клопотання як необґрунтованого.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, кожен окремо, просили вирішити заявлене клопотання на розсуд суду.

Обвинувачений і його захисник ОСОБА_6, кожен окремо, залишили вирішення клопотання про накладення арешту на майно відповідача на розсуд суду.

Розглянувши подане клопотання, заслухавши думку прокурора, потерпілих, представника потерпілої, обвинуваченого і його захисника, суд приходить до наступного висновку.

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. У даному кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_1 подано цивільний позов до ТДВ «Новомосковське АТП», з яким обвинувачений ОСОБА_7 перебував у трудових відносинах, про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 1137822,47 грн. та моральної шкоди у розмірі 300000,00 грн., який був прийнятий судом до розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).

Згідно ч.ч. 8,11 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Тобто, в даному випадку метою накладення арешту на майно є забезпечення виконання вироку в частині задоволення цивільного позову. Однак, обовязковою умовою для його застосування є наявність достатніх підстав вважати, що не застосування арешту утруднить чи зробить неможливим виконання вироку в частині цивільного позову через приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрату, знищення, використання, перетворення, пересування, передачу чи відчуження відповідного майна обвинуваченим або іншими особами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Водночас, як представником потерпілої, так і потерпілою, не надано суду жодних доказів, які б могли свідчити про наміри чи спроби ТДВ «Новомосковське АТП» будь-яким шляхом приховати, знищити, передати чи відчужити своє майно. А відтак, суд не вбачає тих ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КК України, які б викликали необхідність в застосуванні арешту майна відповідача з метою забезпечення цивільного позову. Суд також приймає до уваги, що відповідачем ТДВ «Новомосковське АТП» вже сплачено близько 160000 гривень на лікування потерпілої ОСОБА_8, про що свідчать як пояснення представника цього підприємства, так і поясненнями представника потерпілої і потерпілої ОСОБА_1 Вказане додатково свідчить про хибність доводів представника потерпілої про наявність ризиків того, що відповідач може відчужити належне йому майно з метою уникнення цивільно-правової відповідальності за цивільним позовом.

Таким чином, на даний час вагомих та достатніх підстав, які свідчили б про необхідність накладення арешту на майно, суд не вбачає. У звязку із цим, в задоволенні клопотання представника потерпілої слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 350 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

В задоволенні клопотання представника потерпілої ОСОБА_1 ОСОБА_4 про накладення арешту на майно Товариства з додатковою відповідальністю «Новомосковське АТП», відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Мельник