Постанова № 70545194, 28.11.2017, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1644/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Публічного акціонерного товариства Лисичанськвугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Привільнянська про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.08.2017 по 30.09.2017 у сумі 143 048, 11 грн,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Публічного акціонерного товариства Лисичанськвугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Привільнянська про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.08.2017 по 30.09.2017 у сумі 143 048, 11 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що згідно пунктів 1, 2 статті 1, абзацу 4 статті 2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР, пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ, та пункту 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 16.01.2004 року № 64/8663, підприємства, незалежно від форм власності та господарювання, з коштів, призначених на оплату праці, на підставі повідомлень, зобовязані відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівником пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Заборгованість підприємства по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, за списком №2 за період з 01.08.2017 по 30.09.2017 перед управлінням становить 143 048, 11 грн, що підтверджується розрахунком суми боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій та карткою особового рахунку.

Таким чином, відповідач добровільно не виконує свої обов'язки, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з 01.08.2017 по 30.09.2017 перед управлінням становить 143 048, 11.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (арк. спр. 27), просив розглянути справи без участі представника та в порядку письмового провадження (арк. спр. 2 зв.).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (арк. спр. 25), причини неявки суду не відомі, правом надати заперечення не скористався.

За таких підстав суд приймає рішення на підставі доказів, які маються в матеріалах справи.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки представник позивача, представник відповідача про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відсутні потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що відповідач Публічне акціонерне товариство Лисичанськвугілля, ідентифікаційний код 32359108, зареєстровано в установленому законом порядку як юридична особа та Публічне акціонерне товариство Лисичанськвугілля (ВП Шахта Привільнянська) є платником страхових внесків та зборів до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (арк. спр. 4-5, 6).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем за період з 01.08.2017 по 30.09.2017 було складено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до яких відповідач повинен відшкодувати пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій на загальну суму 143 048, 11 грн. (а. с. 9-19).

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 в частині пенсій, призначених відповідно до пункту б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

Таким чином, стягненню з Публічного акціонерного товариства Лисичанськвугілля (ВП Шахта Привільнянська) належить борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, за період з 01.08.2017 по 30.09.2017 перед управлінням становить 143 048, 11 грн, що підтверджується карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 та розрахунком суми заборгованості (арк. спр. 7, 27).

У відповідності до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування № 1058 від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058) підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до пункту 6.1 вказаної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).

Отже, підприємство зобовязане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Із системного аналізу зазначених норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" суд приходить до висновку, що відповідач, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки у судовому порядку, фактично узгодив такі розрахунки. Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій підлягають задоволенню шляхом стягнення з Відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за списком № 2 за період з 01.08.2017 по 30.09.2017 перед управлінням становить 143 048, 11.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 94, 158-163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов позовом управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Публічного акціонерного товариства Лисичанськвугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Привільнянська про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.08.2017 по 30.09.2017 у сумі 143 048, 11 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Лисичанськвугілля (ВП Шахта Привільнянська) (ідентифікаційний код 32359108, місцезнаходження: 93100, Луганська обл., місто Лисичанськ, вул. Малиновського, будинок 1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 347, (ОСОБА_1, буд. 347) рахунок № 25600301733 в ЛОУ ВАТ Державний Ощадний банк України, МФО 304665, ідентифікаційний код 21792407) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.08.2017 по 30.09.2017 у сумі 143 048, 11 грн (сто сорок три тисячі сорок вісім гривень 11 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя ОСОБА_2