Ухвала суду № 70544489, 27.11.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 листопада 2017 р. 804/7841/17

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу освіти- Курилівська загальноосвітня школа I-III ступенів Петриківської районної ради Дніпропетровської області про застосування заходів реагування, -

в с т а н о в и в:

Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального закладу освіти-Курилівська загальноосвітня школа I-III ступенів Петриківської районної ради Дніпропетровської області про застосування заходів реагування.

Також позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору на підставі того, що останній є бюджетною неприбутковою організацією, що утримується за рахунок коштів Державного бюджету. Головному управлінню кошторисом на 2017 рік видатки по загальному фонду державного бюджету по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" (сплата судового збору) не були передбачені.

Так, пунктом 3 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 р. (зі змінами та доповненнями) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 4 ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік № 1801-VIII від 21.12.2016 р. передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2017 року становить - 1600 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір № 3674-VI за подання адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється: якщо подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 600,00 грн.

Оскільки позивачем заявлено вимогу немайнового характеру, то позивачу необхідно сплатити 1 600,00 грн.

Державне мито має бути сплачено за наступними банківськими реквізитами:

Отримувач: УДКСУ Чечелівському районі м. Дніпра;

Код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253;

Рахунок:31210206784008;

Банк отримувача : ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області;

Код банку отримувача (МФО): 805012;

код бюджетної класифікації доходів: 22030101.

При цьому, розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, вивчивши надані докази на його підтвердження та наведені у клопотанні обґрунтування, суд не находить підстав для його задоволення та відстрочення сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони з підстав відсутності коштів на сплату судового збору, виходячи з наступного.

Згідно статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, імперативних приписів норми названих статей не містить.

Статтею 5 Закону України Про судовий збір визначено вичерпний перелік субєктів, які мають пільги щодо сплати судового збору та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Обставини фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору, встановленого законом.

Водночас, якщо бюджетні установи діють як субєкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи або відсутність (недостатність) коштів для сплати судового збору не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Також слід зазначити, що судом не може бути прийнято до уваги і посилання позивача на ухвалу Верховного Суду України від 25.02.2016р. у справі №826/16796/14 якою задоволено клопотання податкового органу про відстрочення сплати судового збору у звязку з обмеженим фінансуванням державної установи з огляду на те, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладеній у постанові Верховного Суду України, має в обовязковому порядку враховуватися судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права лише за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу згідно до вимог ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проте, позивачем суду не надано доказів прийняття вищевказаної ухвали Верховного Суду України з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України у звязку з чим вказані висновки не можуть вважатися обовязковими для застосування судами загальної юрисдикції з урахуванням того, що визначення майнового стану є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Таким чином, заявлене клопотання не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

у х в а л и в:

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу освіти - Курилівська загальноосвітня школа I-III ступенів Петриківської районної ради Дніпропетровської області про застосування заходів реагування - залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, а саме: сплатити судовий збір та надати до суду оригінал платіжного документа за подання адміністративного позову в розмірі 1 600,00 грн.

Роз'яснити позивачу що відповідно до пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається заявнику, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1