Постанова № 70541739, 22.11.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5847/17

Категорія 3

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2017 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Лялюк Є.Д.,

при секретарі Станкевич Р.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1

представник відповідача Скочинська Х.І.

представник третьої особи Білогруд В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Львівської міської ради, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ЄВРО ФАСАД», про визнання протиправним та скасування ухвали,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Львівської міської ради, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ЄВРО ФАСАД», в якому просить суд визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради №2242 (8-ма сесія 7-го скликання) від 29 червня 2017 року "Про надання ТзОВ "Укр Євро Фасад" дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1".

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ухвала № 2242 8-ї сесії 7-го скликання Львівської міської ради від 29.06.2017 р. «Про надання ТзОВ «УКР ЄВРО ФАСАД» дозволу, на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1» є протиправною та порушує його права, оскільки ЛМР при прийнятті даної ухвали не зважила на наявність судових спорів, щодо нерухомого майна та оренди земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні до викладених у позовній заяві та просив таку задоволити.

Представник відвідача в судовому засіданні при вирішенні справи поклалась на думку суду.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити в задоволенні такого з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши інші матеріали справи, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом установлено, що 05.03.2015 року на підставі Договору купівлі продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені у відповідності до статті 38 Закону України «Про іпотеку», укладеного між ПП «АГЕНТСТВО ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН» (Продавець) та ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перейшло право власності на нежитлові приміщення, а саме: адміністративний будинок (літ.А-2) площею 502,9 кв.м., виробничий корпус (літ.Б-2) площею 394,0 кв.м., гаражний корпус (літ.В-1) площею 210, 5 кв.м., прохідну (літ.Г-1) площею 14,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

01 лютого 2017 року вищезазначене нерухоме майно, котре знаходилось у власності ОСОБА_7, ОСОБА_8, у зв'язку із необхідністю формування статутного капіталу ТзОВ "УКР ЄВРО ФАСАД", учасниками (засновниками) якого є ОСОБА_7 та ОСОБА_8, перейшло у власність ТзОВ "УКР ЄВРО ФАСАД".

Земельна ділянка, площею 0, 1586 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1), на якій розміщене наведене нерухоме майно згідно із договором оренди від 11.07.2003р., укладеним між Львівською міською радою та попереднім землекористувачем ЗАТ Спеціалізоване управління по будівництву ліній електропередачі, засобів та споруд зв'язку «Монтажбудзв'язок», перебувала в оренді саме у ЗАТ Спеціалізоване управління по будівництву ліній електропередачі, засобів та споруд зв'язку «Монтажбудзв'язок».

Відповідно до ст. 12 Земельного Кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, в тому числі'.а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст. 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно із ч.2 ст. 120 Земельного Кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

У зв'язку з переходом права власності на нерухоме майно до ТзОВ "УКР ЄВРО ФАСАД" автоматично перейшло право оренди (користування) земельної ділянки, яка раніше перебувала в користуванні ПАТ «АТ«МОНТАЖБУДЗВ'ЯЗОК» на підставі Договору оренди земельної ділянки від 11.07.2003 року.

Статтею 123 Земельного Кодексу України передбачений порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначено.

Згідно із ч.1 вказаної статті, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

При цьому, відповідно до ч.2 ст. 123 Земельного Кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

В подальшому, як слідує із ч.3 вказаної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відтак, наявність будь-яких спорів щодо нерухомого майна, а також ухвал суду про арешт майна, не є підставами, для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою.

На момент реєстрації права власності на нерухоме майно, будь-яких обтяжень на вказане нерухоме майно у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не було зареєстровано.

Вказане підтверджується долученим позивачем "Витягом відомостей із реєстру прав власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, а також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, копію якої долучаємо до матеріалів справи.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Згідно ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що представником відповідача в судовому засіданні належними та допустимими доказами, перевіреними в судовому засіданні доведено, що оскаржувана ухвала Львівської міської ради винесена та підготовлена відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття ухвали; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Враховуючи наведене, відсутні підстави для визнання скасування вищевказаної ухвали.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.1, 2, 4, 6, 17, 18, 19, 69, 70, 71, 118, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_4 - відмовити.

На постанову суду першої інстанції може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом першої інстанції частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Лялюк Є.Д.