Ухвала суду № 70540077, 23.11.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 242/4383/15-ц Номер провадження 22-ц/775/1759/2017

Єдиний унікальний номер 242/4383-15ц

Номер провадження 22-ц/775/1759/2017

Суддя 1 інстанції Володимирська І.М.

Категорія 24 Доповідач Новосядла В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2017 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Новосядлої В.М.,

суддів: Краснощокової Н.С., Новосьолової Г.Г.,

за участю секретаря Марченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 23 серпня 2017 року в цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело 2006», товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Стар» і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 23 серпня 2017 року було відмовлено публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» у задоволенні заяви про забезпечення позову в цивільній справі за його позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело 2006», товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Стар» і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Не погодившись із ухвалою суду, позивач приніс апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову скасувати і ухвалити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову через порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме:

- висновки суду першої інстанції щодо ненадання позивачем доказів про належність майна ОСОБА_2, на яке позивач просить накласти арешт, не відповідають фактичним обставинам по справі, оскільки позивачем був наданий витяг із Державного реєстру речових прав, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обертів нерухомого майна, довідки МВС України щодо автомобілів,

- суд першої інстанції, намагаючись встановити співмірність виду забезпечення позову із заявленими вимогами про стягнення заборгованості за кредитом, не лише проігнорував мету з якою було подано заяву про забезпечення позову, а і позбавив позивача права та можливості на реальне виконання судового рішення, оскільки відповідач ОСОБА_2 має реальну можливість відчужити рухоме та нерухоме майно.

Під час розгляду справи в апеляційній інстанції представник відповідача ОСОБА_2 заперечував проти доводів апеляційної скарги і просив її відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із виділених матеріалів цивільної справи, які надійшли до суду апеляційного суду, вбачається.

З 2015 року в провадженні Селидівського міського суду знаходиться цивільна справа за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело 2006», товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Стар» і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 1 018 487 гривень 52 копійки.

23 вересня 2017 року представник позивача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності, а саме на:

*автомобілі:

MERCEDES-BENZ S 500L 4663 державний номерний знак НОМЕР_1;

MINI COOPER R 56 1598 державний номерний знак НОМЕР_2;

TOYOTA CAMRY 2.4 2494 державний номерний знак НОМЕР_6:

ASTON MARTIN DB9 5935 державний номерний знак НОМЕР_3;

MERCEDES-BENZ S 350 3498 державний номерний знак НОМЕР_7;

ROLLS-ROYCE GHOST 6592 державний номерний знак НОМЕР_8

LAND ROVER RANGE ROVER 4999 державний номерний знак НОМЕР_4;

TOYOTA CAMRY 2.4 2494, державний номерний знак НОМЕР_5;

MERCEDES-BENZ S 600, державний номерний знак НОМЕР_9.

*32 земельні ділянки для ведення підсобного селянського господарства та особистого господарства, НОМЕР_10, НОМЕР_11, розташовані за адресою: Донецька обл., Ясинуватській р-н, сільська рада Спартаківська;

*два житлових будинки з надвірними побудовами загальною площею 77,4 кв.м., реєстраційний номер майна 3428709, за адресою АДРЕСА_1

*житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 725,8 кв.м., реєстраційний номер майна 20099616, за адресом АДРЕСА_2;

*садівничий будинок АДРЕСА_3

*садівничий будинок АДРЕСА_4

*садівничий будинок АДРЕСА_5

*садівничий будинок АДРЕСА_6

*садівничий будинок АДРЕСА_7

*приміщення загальною площею 194,5 кв.м., реєстраційний номер майна 19618941, за адресою АДРЕСА_8;

*будівлі загальною площею 12 012,4 кв.м., реєстраційний номер майна 9432079, за адресою АДРЕСА_9.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача посилається на те, що розмір заборгованості за кредитним договором, у зв'язку з її неповерненням, зростає, а накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, яке перебуває у приватній власності ОСОБА_2, є співмірним заявленим вимогам в сумі 1 018 487 грн. 52 коп.

Відповідно до частини 1 статті 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які приймають участь у справі, може прийняти міри по забезпеченню позову. Забезпечення позову можливе у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

За частиною 2 статті 151 ЦПК України в заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини у зв'язку з яким потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, із обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

На підтвердження того, що у відповідача у власності є вказане майно, позивач надав ксерокопії Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта та довідки з МВС України щодо автомобілів.

Вказані ксерокопії нечитабельні і не завірені в установленому законом порядку, а тому із них неможливо встановити майно, яке належить відповідачу ОСОБА_2

Таким чином, позивачем не було достовірно надано належних і відповідних доказів на підтвердження, яке майно (і його вартість) перебуває у відповідача на час звернення до суду з заявою про забезпечення позову, а також позбавляє можливості суд першої інстанції встановити співмірність виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів (пункт 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року).

Крім того, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що зобов'язання за цим кредитним договором було забезпечено договором іпотеки від 22 березня 2011 року, відповідно до пункту 1.1. якого сторони узгодили вартість об'єкта нерухомості саме на момент укладання договору і на відчуження цього майна державним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу була накладена заборона на відчуження.

Виходячи із встановлених фактів, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Довід апеляційної скарги про те, що висновок суду першої інстанції щодо ненадання позивачем доказів про належність майна є необґрунтованим, оскільки позивачем були надані витяги із Державного реєстру речових прав, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обертів нерухомого майна, довідки МВС України щодо автомобілів і за цими даними можливо встановити співмірність виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, є необґрунтованим з тих підстав, що вказані ксерокопії нечитабельні і не завірені в установленим законом порядку, а тому із них неможливо встановити майно, яке належить відповідачу ОСОБА_2

Керуючись статтями 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» відхилити.

Ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 23 серпня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді :