Рішення № 70539350, 22.11.2017, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/2511/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Саржевської І.В.,

за участю секретаря Білоус Д.А.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Лиман Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Акціонерного Товариства “Альфа-Банк”, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу — ОСОБА_3, третя особа: Лиманський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд

ВСТАНОВИВ:

31.08.2017 позивач ОСОБА_1 звернувся до Краснолиманського міського суду Донецької області з позовом до відповідача ОСОБА_2 Акціонерного Товариства “Альфа-Банк”, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу — ОСОБА_3, третя особа: Лиманський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с. 2-4).

Ухвалою судді від 01.09.2017 позивачу ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.ст. 119-121 ЦПК України, було надано строк для усунення недоліків поданої позовної зави (а.с. 36-38).

Ухвалою судді від 05.09.2017 відкрито провадження по зазначеній цивільній справі та призначено судовий розгляд справи по суті (а.с. 43-45).

Статтею 110 ЦПК України визначена підсудність справ за вибором позивача.

Відповідно до ч. 12 ст. 110 ЦПК України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса, можуть пред'являтися також за місцем його виконання.

Згідно розпорядження КМ України від 07.11.2014 № 1085 “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження”, місто Макіїка входить до вищевказанного переліку населених пунктів.

Відповідно до Постанови від 22.02.2016 “Про утворення виконавчої групи при органах ДВС Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції по Донецькій області” на Лиманський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області покладено обов*язки по виконанню виконавчих проваджень Центрально-Міського району м. Макіївки.

Тобто, зазначена цивільна справа підсудна Краснолиманському міському суду Донецької області.

Представник позивача ОСОБА_4 (а.с. 29-30) позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідачі - представник ПАТ “Альфа-Банк” та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про час та місце розгляду справи були попереджені у законний спосіб, до суду не з*явились (а.с. 131-133, 138-140, 147-148).

Третя особа - представник Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про час та місце розгляду справи попереджений у законний спосіб, до суду надійшло клопотання з проханням розглянути справу у відсутності представника третьої особи (а.с.146).

Дослідивши зібрані у справі докази, всебічно і повно з*ясувавши всі обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив, що фактичні обставини та відповідні їм цивільні правовідносини регулюються положеннями:

цивільного законодавства України

Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ,

Порядоком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595;

постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»;

постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 662 “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”.

Судом установлено, що 22.08.2011 між ПАТ “Банк професійного фінансування” та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 21050567473 на суму 83 968грн зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі, який встановлюється для відповідного процентного періоду (п.2.1 Договору), з кінцевим строком поверненням кредиту 23.08.2016 року (а.с. 10-11, 73-80).

Цільове призначення кредиту в розмірі 83 968грн надаються позичальнику для оплати транспортного засобу, зазначеному у п. 1.3 договору.

Пунктом 1.3 договору визначено, що в якості забезпечення зобов*язань позичальника за кредитним договором надається застава транспортного засобу ( автомобілю): марки Сhеvrоlеt AVEO (а.с.73).

06.08.2012 між ПАТ “Банк професійного фінансування” та ПАТ “Альфа-Банк” було укладено договір купівлі-продажу кредитних портфелів № 1, за яким ПАТ “Банк професійного фінансування” відступило своє право вимоги за кредитним договором на користь ПАТ “Альфа-Банк”. Таким чином на виконання п.4.1 Договору та у відповідності зі статтею 516 ЦК Украіни, починаючи з 06.08.2012 всі платежі за Кредитним договором здійснюються на користь ПАТ “Альфа-Банк” (а.с. 12).

Оскільки ОСОБА_1 з липня 2014 року порушив свої зобовязання за вказаним кредитним договором, за заявою ПАТ “Альфа-Банк” від 26.02.2016, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 26.02.2016 вчинено виконавчий напис про стягнення заборгованості в розмірі 50 689.68грн.

Виконавчий напис є виконавчим документом. На підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса 20.05.2016 постановою державного виконавця ВДВС Краснолиманського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження про стягнення грошової суми та накладено арешт на майно боржника, оголошена заборона на його відчудження (а.с. 6,14, 15).

06.07.2017 ОСОБА_1 06.07.2017 стало відомо про арешт його майна.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 пенсіонер, мешкає в м. Макіївка Донецької області, своєчасно сплачував внески по кредитному договору на рахунок ПАТ “Альфа-Банк”, але с початком бойових дій за місцем мешкання, в той час коли закрилися всі відділення банків та терміналів, наступила активна фаза бойових дій, ОСОБА_1 не міг погашати кредит.

На протязи всього часу, незважаючи на вищезазначені обставини, ОСОБА_1 підтримував з ПАТ “Альфа-Банк” стосунки в телефонному режимі, щодо сплати платежів за договором кредиту. З грудня 2016року ОСОБА_1 продовжив сплачувати кредит, та до теперішнього часу щомісячно вносить оплату.

ОСОБА_1 не погоджується з нарахованою сумою заборгованості в розмірі 50 689.68грн, зазначеною у виконавчому написі нотаріуса як з безспірною заборгованістю, та зі строком її нарахування.

Представник позивача вважає, що при зазначених обставинах ПАТ “Альфа-Банк” мав можливість повідомити ОСОБА_1 В,Ф. у телефонному режимі про вимогу. Боржник не отримував ні вимоги кредитора - ПАТ “Альфа-Банк”, ні повідомлення нотаріуса, а тому нотаріус не мав підстав для вчинення виконавчого напису.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 05 липня 2017 року в справі за № 6-887цс17 )

В обґрунтування позову, позивач у своїй заяві, а у судовому засіданні представник позивача, крім іншого, посилалася також на те, що вимоги ПАТ “Альфа-Банк”, зазначені в заяві про вчинення виконавчого напису, неправомірні. Зокрема, представник позивача не погоджувався з нарахованою заборгованістю у розмірі 50 689.68грн, зазначеною у виконавчому написі нотаріуса як безспірною заборгованістю, зі строком її нарахування.

Відповідно до заяви про вчинення виконавчого напису та наданої на теперішній час ПАТ “Альфа-Банк” позивачу зустрічної позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором, вбачається, що розмір просроченої заборгованості за відсотками за користування кредитом, відповідно до вказаних заяв за один і той же період різна. А тому не зрозуміло, які складові увійшло до розміру просроченої заборгованісті за користування кредитом (можливо пеня та/або штраф на основну суму заборгованості).

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно матеріалів справи позивач зареєстрований та постійно проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. кв.2.

Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р м. Макіївка Донецької області, відноситься до населеного пункту, на території якого здійснється антитерористична операція.

Отже, сам факт наявності діючого норми закону, згідно якої забороняється на час проведення антитерористичної операції нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають у зоні, де проводилася антитерористична операція, є достатнім аргументом стосовно прийняття доводів апелянта про некоректність заявленої суми заборгованості, яку не можна вважати безспірною.

Оскаржити виконавчий напис нотаріуса можливо за умов того, що заборгованість не є безспірною, оскільки боржник її не визнав.

За таких обставин, суд вважає що позовні вимоги позивача підлягають забоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З урахуванням вимог статті 88 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача сплачений ним судовий збір за подачу позовної заяви до суду першої інстанції у розмірі 640 гривень.

Керуючись ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87,88 Закону України «Про нотаріат» ст. 10, 60, 88, 209, 211, 214-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 26.02.2016, зареєстрований в реєстрі за № 3151, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ “Банк професійного фінансування” заборгованість за кредитним договором № 21050567473 в розмірі 50 689.68грн.

Стягнути з ПАТ “Банк професійного фінансування” на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 640грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: