Ухвала суду № 70531255, 16.11.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5416/17

Номер справи місцевого суду: 520/13994/16-ц

Головуючий у першій інстанції

Куриленко О. М.

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

Сєвєрової Є.С. ,

при секретарі - Сідлецькій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про зняття арешту за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 5 квітня 2017 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_3, звернувшись 8 листопада 2016 року до суду з вищеназваним позовом, вказала після уточнення вимог, що постановами від 10 грудня 2009 року, 3 червня 2011 року державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було накладено арешт на належну їй ОСОБА_3 1/3 частку квартири АДРЕСА_1. Посилаючись на те, що виконавче провадження закрито, але арешт з майна не знято, позивач ОСОБА_3 просила зняти арешт з 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 (а.с.1-2, 31).

Відповідач Київський відділ державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області позов не визнав (а.с.38-42).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 5 квітня 2017 року в задоволенні позову відмовлено (а.с.54-58).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Неправильність рішення суду мотивовано невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно Свідоцтва про право власності на житло, виданого 19 квітня 2000 року Управлінням житлово-комунального господарства Виконкому Одеської міської ради на підставі рішення органу приватизації від 19 квітня 2000 року №150175, ОСОБА_3 є співвласником квартири АДРЕСА_1, частка ОСОБА_3 в спільній частковій власності на майно рівна 1/3 (3, 4, 5).

На примусовому виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби міста Одеси в 2009-2012 роках перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-794/09, виданого Київським районним судом м. Одеси 28 липня 2009 року про стягнення зі ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів в сумі 36504,83 грн. та виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-2794/09, виданого Київським районним судом м. Одеси 28 липня 2009 року про стягнення зі ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів в сумі 271,92 грн. Вимоги виконавчих документів не виконано, державним виконавцем постановою від 10 грудня 2009 року накладено арешт на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1. Постановами державного виконавця від 25 грудня 2012 року виконавчий лист №2-794/09 про стягнення зі ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів в сумі 36504,83 грн. та виконавчий лист №2-794/09 про стягнення зі ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів в сумі 271,92 грн. повернуто стягувачу на підставі пункту 4 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.33).

Крім того, на примусовому виконанні в Київському відділі державної виконавчої служби міста Одеси в 2011 році перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №1-104/10, виданого Київським районним судом м. Одеси 9 лютого 2011 року про стягнення зі ОСОБА_3 на користь Держави грошових коштів в сумі 4137800,00 грн. Вимоги виконавчого документу не виконано, державним виконавцем постановою від 3 червня 2011 року накладено арешт на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1. Постановою державного виконавця від 25 серпня 2011 року виконавчий лист №1-104/10 про стягнення зі ОСОБА_3 на користь Держави грошових коштів в сумі 4137800,00 грн. повернуто стягувачу на підставі пункту 4 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.33).

Позов про зняття арешту з 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 пред'явлено до Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси на підставі статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» з посиланням на винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, визначився зі спірними правовідносинами та нормами матеріального права, що такі регулюють, та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові за безпідставністю заявлених вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якими було накладено арешт на належну ОСОБА_3 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, прийняті державним виконавцем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, яка діяла на момент повернення виконавчих документів стягувачу, не було передбачено зняття арешту у разі повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 4 частини 1 статті 47 даного Закону.

Пред'явлення до відділу державної виконавчої служби позовної вимоги про зняття арешту, накладеного на майно ОСОБА_3 державним виконавцем цього ж відділу у виконавчому провадженні щодо стягнення з неї ж як боржника на користь інших осіб грошових коштів, не є процесуально правильним. Фактично ОСОБА_3 оскаржила дії та рішення державного виконавця, однак не в порядку розділу УП ЦПК України, а в позовному порядку.

Пред'явлення ж позову про звільнення майна з-під арешту передбачає залучення до участі в справі належних відповідачів, а саме стягувачів, якими є за одним виконавчим провадженням АТ КБ «ПриватБанк», за іншим виконавчим провадженням Держава в особі Державної фіскальної служби України.

Таким чином, вимога про зняття арешту з майна у спосіб, заявлений ОСОБА_3, задоволенню не підлягає, підстави для задоволення позову в порядку апеляційного провадження в справі відсутні.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 5 квітня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про зняття арешту - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

Є.С.Сєвєрова