Постанова № 70525811, 24.11.2017, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2-а/130/102/2017

130/2567/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2017 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі

головуючої судді Сенько Л.Ю.,

за участі секретаря Райчук Б.А.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Жмеринка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про зобов'язання нарахувати та виплатити грошову допомогу,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати незаконними дії Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо відмови йому у виплаті грошової допомоги в розмірі десятимісячних пенсій на день її призначення відповідно до п.7-1 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та пунктів «е» - «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати Жмеринське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області зарахувати період проходження строкової військової служби з 18.11.1975 року по 20.12.1977 року до спеціального стажу роботи та виплатити грошову допомогу в розмірі десятимісячних пенсій на день її призначення відповідно до п.7-1 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та пунктів «е» - «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 13.10.2017 року він звернувся до Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області з заявою про виплату грошової допомоги в розмірі десятимісячних пенсій на день її призначення. Оскільки, відповідно до його заяви від 20.08.2017 року відповідачем було призначено йому пенсію в зв'язку з досягненням віку відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідач відмовив йому у виплаті грошової допомоги, оскільки на момент звернення у нього не має 35 років стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугою років відповідно до п. «е» - «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач вважає, що відповідач при обчисленні його страхового стажу, що дає право на пенсію за вислугою років не включив період проходження ним строкової військової служби з 18.11.1975 року по 20.12.1977 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 в наданій до суду заяві підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити. Просив дану справу розглянути у його відсутність.

Представник відповідача Шевчук Ю.В. в судове засідання надала заяву про розгляд даної справи у її відсутність. Зазначила, що позовні вимоги не визнає та підтримує надані письмові заперечення. В запереченнях зазначила, що в зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу згідно норм п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» винесено рішення про відмову позивачу в призначенні грошової допомоги. З документів, наданих для призначення пенсії не вбачається, що позивач проходив військову службу в закладі охорони здоров'я. Оскільки, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, затверджених Постановою КМУ №909 від 4.11.1993 року зі змінами, не передбачено посаду на якій він працював і з записів у військовому квитку не вбачається, що він проходив службу в закладах охорони здоров'я. Вважає, що управління діє правомірно в межах чинного законодавства. Відтак вимоги позивача щодо задоволення позову є незаконними.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Матеріалами справи, а саме записами в трудовій книжці (а.с.12-15) встановлено, що 12.03.1975 року позивач ОСОБА_1 був прийнятий на посаду медпрацівника Леухівської середньої школи Іллінецького району Вінницької області; 18.11.1975 року був звільнений в зв'язку з призовом на службу до Радянської армії; з 01.08.1984 року по 31.07.1985 року був зарахований на посаду лікаря - інтерна у Вінницькому облтубдиспансері; з 09.09.1985 року по 04.11.1985 року працював на посаді лікаря - фтизіатра у Вінницькому облтубдиспансері; з 20.11.1985 року по 31.08.2017 року працював на посаді головного лікаря Северинівського тубсанаторія.

Записами військового білета (а.с.16-18) встановлено, що ОСОБА_1 з 18.11.1975 року по 17.12.1977 року проходив строкову військову службу в Радянській армії в санчастині: військово - облікова спеціальність санітарний інструктор - дезінфектор.

Встановлено, що позивачу ОСОБА_1 відповідачем не зараховано до спеціального стажу роботи період строкової військової служби в Радянській армії з 18.11.1975 року по 20.12.1977 року.

Загальний стаж роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, враховуючи строкову військову службу в Радянській армії, на час звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років складає більше 35 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. №1191 затверджений Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати. Відповідно п.2 вказаного Порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років". Згідно п.5 цього Порядку грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Відповідно до п.6 вказаного Порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» станом на день її призначення. Згідно п.7 вказаного Порядку виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Маючи необхідний стаж для призначення пільгової пенсії за вислугу років, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення грошової допомоги у чому йому було відмовлено. Відмова мотивована відсутністю у позивача стажу роботи 35 років, оскільки період проходження строкової військової служби в Радянській армії до стажу не зараховується.

Надаючи правову оцінку діям Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області , суд зауважує, що конституційні принципи на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст. 1, 3, частиною 2 ст.6, ст. 8, частиною 2 ст. 19, ст.ст. 22, 23 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене або обмежене.

Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи із принципу верховенства права, закріпленого ст. 8 Конституції України.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зазначено, що зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру. Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісних вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики. Враховуючи те, що позивачка працювала на посаді фармацевта, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання пенсії за вислугу років. Наділивши такого спеціаліста зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які працювали на даній посаді. Тобто, між позивачкою і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити її соціальний захист. Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Як зазначено у частині 1 статі 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232 - ХІІ зі змінами, час проходження такої служби зараховується громадянам до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

На день призову на строкову військову службу ОСОБА_1 працював на посаді медпрацівника групи продовженого дня Леухівської середньої школи Ілінецького району Вінницької області, тобто в закладі освіти на посаді, робота на якій дає право на пенсію за вислугу років відповідно до графи «Найменування посад» позиції «Загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи» розділу І «Освіта» та примітки 3 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 4.11.1993 року №909.

На підставі вище викладеного, суд вважає що час строкової військової служби позивача в Радянській армії безпідставно не був зарахований відповідачем до стажу за спеціальністю, оскільки на день привозу позивач працював медпрацівником в середній шкоді, тобто на посаді, яка дає право на пенсію за вислугою років відповідно до Постанови Кабінету Мінстрів України від 04.11.1993 року №909, тому дії відповідача щодо відмови позивачу при призначенні пенсії за віком виплатити грошову допомогу в розмірі десятимісячних пенсій на день її призначення слід визнати незаконними, а порушені права позивача підлягають захисту шляхом задоволення даного адміністративного позову, оскільки позивач має право на пенсію за вислугою років, і відповідно має право на отримання грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. №1191.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11,71,122,159,160,162,163 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати незаконними дії Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги в розмірі десятимісячних пенсій на день її призначення відповідно до п.7-1 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та пунктів «е» - «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати Жмеринське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області зарахувати ОСОБА_1 період проходження строкової військової служби з 18.11.1975 року по 20.12.1977 року до спеціального стажу роботи та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі десятимісячних пенсій на день її призначення відповідно до п.7-1 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та пунктів «е» - «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Жмеринський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня її проголошення .У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя