Рішення № 70521807, 10.11.2017, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 2-2403/11

РІШЕННЯ

іменем України

10 листопада 2017 року Сватівський районний суд Луганської області в складі головуючого - судді Попової О.М., при секретарі судового засідання Крикуновій Т.В., у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове, розглянувши ініційоване судом питання про відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі № 2-2403 за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, -

Встановив:

До Сватівського районного суду звернулось Публічне акціонерне товариство “Брокбізнесбанк” в особі ОСОБА_2 із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа.

Заяву мотивували тим, що в провадженні Ленінського районного суду м. Луганська знаходилась цивільна справа № 2-2403 за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. 14.08.2012 Ленінським районним судом м. Луганськ було видано виконавчий лист по справі № 2-2403 про стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» боргу у розмірі 1075447,13 грн.

Заявник в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 до суду не прибув та надав суду заяву про проведення всіх судових засідань за його відсутності. Інші особи, які брали участь у рогляді справи № 2-2403 в судовому засіданні участі не брали, будучи повідомленими про дату час та місце розгляду справи шляхом розміщення інформації про дату судового засідання на офіційному веб-сайті Сватівського районного суду, в інший спосіб суд не має можливості повідомити учасників судового провадження, які проживають на території окремих районів Луганської області. Цивільна справа № 2-2403/11 Ленінського районного суду м. Луганська до Сватівського районного суду Луганської області не була передана.

Загальновідомим є той факт, що місто Луганськ на теперішній час знаходиться на території не підконтрольній українській владі, отже є всі підстави вважати втраченим судове провадження у цивільній справі № 2-2403/11 Ленінського районного суду м. Луганська за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

На думку суду в такій категорії справ суд на підставі частини четвертої статті 10 ЦПК має сприяти встановленню фактів та обставин, необхідних для відновлення втраченого судового провадження, у тому числі шляхом отримання інформації зі статистичної картки у справі, реєстру відправлення кореспонденції, копій документів, які збереглись в суді.

За даними Автоматизованої системи діловодства комп’ютерної програми «Д-3» Ленінського районного суду м. Луганська, яка наявна у Сватівському районному суді Луганської області, містяться відомості про цивільну справу № 2-2403/11, за результатами розгляду якої 03 серпня 2011 року Ленінським районним судом м. Луганська було ухвалено рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» - задоволено частково.

В даних ОСК-13 документообігу на вищевказане рішення відсутня інформація щодо набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 402 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом. Статтею 403 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою осіб, які брали участь у справі, або за ініціативою суду. Зі статті 407 ЦПК України вбачається, що при розгляді справи суд використовує ту частину провадження, що збереглася, документи, видані зі справи фізичним чи юридичним особам до втрати провадження, копії цих документів, інші довідки, папери, відомості, що стосуються справи, виконавчого провадження. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, осіб (їх представників), які брали участь у справі, а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення.

На виконання норм ст.ст. 407, 408 ЦПК України, дослідивши надані копії документів, які збереглися, на підставі зібраних і перевірених матеріалів, суд вважає за необхідне відновити втрачене судове провадження в частині рішення від 03 серпня 2011 року у справі № 2-2403/11 Ленінського районного суду м. Луганська з метою видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212 – 215, 402, 403, 407, 408 ЦПК України, -

Вирішив:

Відновити ініційоване судом втрачене судове провадження у цивільній справі у цивільній справі № 2-2403/11 Ленінського районного суду м. Луганська за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в частині повного тексту рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 03 серпня 2011 року, який складається з наступного:

«Справа № 2-2403/11

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2011 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:

Головуючого судді Золотарьова О.Ю.

при секретарі Поповій М.В., Михайліченко Є.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на ту обставину, що 20 травня 2008 року між ним та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 647П від 20.05.2008 р. Згідно умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 150000,00 доларів США зі сплатою 16,0 % річних з кінцевим терміном повернення 17 травня 2013 р. Додатковою угодою від 08.10.2008 до Кредитного договору змінилася процентна ставка за користування кредитом до 18 % річних. На підставі письмової заяви та згідно ордеру -розпорядження від 22.08.07р., відповідачу були надані кредитні кошти в розмірі 150000,00 доларів США. Виконання зобов'язання за кредитним договором № 647П від 20.05.2008 р. забезпечено іпотекою нерухомого майна, згідно іпотечного договору від 20.05.2008р. посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_5 за реєстровим № 656, яке належить відповідачу ОСОБА_1 на праві власності. Предметом іпотеки є нежитлове приміщення за адресою: м. Луганськ, кв. Єрьоменко, буд. 7, прим. 60. Для надання кредиту та обліку нарахованих відсотків банком були відкриті відповідні рахунки. Відповідно до п.п. 2.1., 2.3 кредитного договору позичальник повертає банку кредит згідно з п. 1.1. договору із щомісячною сплатою відсотків не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. В порушення умов кредитного договору відповідач від своєчасного виконання зобов'язань ухиляється, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 15.03.2011р. становить 149820,84 доларів США, що за офіційним курсом долара НБУ станом на 15.03.2011р. складає 1188 843,35 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом - 124578,00 дол. США, відсотками - 15788,99 дол. США, пеня за відсотками - 1953,85 дол. США, штраф за порушення умов іпотечного договору - 7500,00 дол. США. Посилаючись на норми ЦПК України, Закону України „Про іпотеку”, умови договору, укладеного між сторонами, позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості та судові витрати, а також звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення за адресою: м. Луганськ, кв. Єрьоменко, буд. 7, прим. 60. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві. Представник відповідача за довіреністю позов не визнала, вважаючи його необгрунтованим, так як 28.02.2011 року Господарським судом Харківської області фізична особа-підприємець ОСОБА_1 був визнаний банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено арбітражного керуючого, яким згідно вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відкрито ліквідаційну процедуру. Одночасно з порушенням провадження в справі про банкрутство введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, тож звернення позивача до суду є необгрунтованим і у задоволенні позову слід відмовити. Надала суду письмові пояснення, з підстав, викладених письмово, просила у задоволенні позовних вимог відмовити. Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, оцінивши все в сукупності, суд прийшов до наступного висновку. Встановлено в судовому засіданні і не заперечується сторонами, що між позивачем і відповідачем 20 травня 2008 року був укладений кредитний договір № 647П від 20.05.2008 р. Згідно умов даного договору ОСОБА_6 «Брокбізнесбанк»надав позичальнику ОСОБА_1 (відповідач) кредит в сумі 150000,00 доларів США зі сплатою 16,0 % річних з кінцевим терміном повернення 17 травня 2013 р. (а.с. 9). Додатковою угодою від 08.10.2008 до кредитного договору змінилася процентна ставка за користування кредитом до 18 % річних. (а.с. 10). На підставі письмової заяви та згідно ордеру-розпорядження від 22.08.07р., відповідачу були надані кредитні кошти в розмірі 150000,00 доларів США (а.с. 41, 42). Таким чином, свої зобов’язання, передбачені статтею 1 договору, банк виконав. ОСОБА_6 «Брокбізнесбанк»відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства»№ 514-VI від 17.09.2008 змінив найменування на Публічне ОСОБА_6 Товариство «Брокбізнесбанк». Державну реєстрацію змін до установчих документів здійснено 18.06.2009 № 10731050042000818. Відповідно до п. 1.1. Статуту Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк»є правонаступником АБ «Брокбізнесбанк»(а.с. 43-49). Згідно умов п. 4.2 кредитного договору відповідач зобов’язався здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти, Виконання зобов'язання за кредитним договором № 647П від 20.05.2008 р. забезпечено іпотекою нерухомого майна, згідно іпотечного Договору від 20.05.2008р. посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_5 за реєстровим № 656. (а.с. 11-13). У п. 1.3 іпотечного договору зазначено, що предметом іпотеки є нежитлове приміщення за адресою: м. Луганськ, кв. Єрьоменко, буд. 7, прим. 60. Предмет іпотеки належав іпотекодавцю (відповідачу) - ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого ОСОБА_5, приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу 12.11.2004 року, право власності зареєстроване у МКП БТІ за № 8342711. Експертна вартість предмета іпотеки складає 1263700,00 грн., така вартість предмета іпотеки визначена і за згодою сторін (п. 1.4 іпотечного договору). Згідно умов п. 4.1. та 4.2. іпотечного договору, ОСОБА_1 був зобов'язаний застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість та на весь строк дії іпотечного договору, але відповідачем не виконані ці вимоги. Фактично предмет іпотеки було застраховано на період з 27.06.2008р. по 26.06.2009р., а з 27.06.2009р. предмет іпотеки не страхувався, що передбачає відповідальність відповідача у вигляді штрафу у розмірі 5% від суми кредиту. Крім того, позичальником не сплачуються проценти за користування кредитом протягом восьми місяців, про що свідчать виписки з особового рахунку відповідача (а.с. 18, 19-40). Позивачем направлена вимога від 11.11.2010р. № 2879 позичальнику про дострокове погашення заборгованості за цим договором в порядку п.п 3.1. п. 3 Кредитного Договору. (а.с. 16). Вказаний лист було отримано ОСОБА_1, про що свідчить зворотне повідомлення про отримання (а.с. 15). На лист-вимогу про дострокове погашення заборгованості відповідач не відповів, борг повністю не сплатив. Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 Цивільного кодексу України). Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України “Про іпотеку” у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш, ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 590 Цивільного кодексу України). Згідно п. 3.1.3 кредитного договору банк має право вимагати від Позичальника дострокового повернення заборгованості за цим договором у випадку прострочення сплати чергового платежу по кредиту або процентів за користування кредитом строком понад 2 (два) місяці. Згідно п.п. 5.1.2 іпотечного договору позивач має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку порушення боржником основного зобов'язання за кредитним договором а також у випадках, передбачених чинним законодавством України. Статтями 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Підпунктом 7.1 п. 7 кредитного договору № 647П від 20.05.2008р. передбачена відповідальність відповідача за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків, що визначені в п. 2.1. договору, у вигляді неустойки (пені) в розмірі подвійної процентної ставки, що визначена в п. 1.1. кредитного договору від суми простроченої заборгованості, пунктом 4.5. Іпотечного договору передбачено штраф у розмірі 5% від суми кредиту. Станом на 15.03.2011р. заборгованість за кредитом становить 149820,84 доларів США, що за офіційним курсом долара НБУ станом на 15.03.2011р. (793,51 грн. за 100 доларів США) складає 1188 843,35 грн. , у тому числі: заборгованість за кредитом - 124578,00 дол. США, відсотками - 15788,99 дол. США, пеня за відсотками - 1953,85 дол. США, штраф за порушення умов іпотечного договору - 7500,00 дол. США. У суду немає підстав ставити під сумнів розрахунки заборгованості відповідача за кредитним договором (а.с. 18, 19-40), тож суд приймає їх в якості доказів. Згідно ст. 533 Цивільного кодексу України «грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях». Відповідно до ч. 2 цієї статті, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, коли інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Що стосується курсу гривні до іноземних валют, то відповідно до Закону України «Про Національний банк України»Національний банк України визначає структуру валютного ринку України та організує торгівлю валютними цінностями на ньому, також встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його. Статтею 1049 ЦК України на позичальника покладається обов'язок повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такої самої якості та такого самого роду, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, встановлені договором. Відповідно до п.2.1. кредитного договору позичальник здійснює повернення кредиту у готівковій або у безготівковій формі на відкритий позичальнику позичковий рахунок згідно з пунктом 1.1. договору. Пунктом 2.8. передбачено, що у разі погашення кредиту та нарахованих відсотків через касу банку конвертація валюти платежу у валюту кредиту здійснюється за комерційним курсом купівлі-продажу валют AT «Брокбізнесбанк», який діє на дату такого погашення. Таким чином, суд вважає встановленим і доведеним той факт, що умови договору ОСОБА_1 не виконані, вимоги банку в частині стягнення заборгованості є обґрунтованими. Судом встановлено, і це не заперечується сторонами, що згідно ухвали Господарського суду Харківської області від 03.06.2011 року на адресу позивача перераховано 113396,22 грн. як часткове погашення боргу. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості перед позивачем за вирахуванням суми, отриманої від реалізації нерухомого майна, належного відповідачеві та перерахованого позивачеві в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 647П від 20.05.2008 року, а саме - 135530,38 доларів США, що за офіційним курсом долара НБУ станом на 15.03.2011р. складає 1075447,13 грн. (149820,84 долара США –14290,46 доларів США). Доводи представника відповідача щодо необгрунтованості позову та безпідставності звернення позивача до суду з позовом судом не приймаються, адже сторонами кредитного договору є Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк», яке є правонаступником АБ «Брокбізнесбанк»та фізична особа ОСОБА_1. Твердження про звільнення відповідача від виконання зобов’язання за укладеним із банком договором з причин процедури ліквідації ФОП ОСОБА_1 не грунтуються на законі. Щодо вимоги позивача звернути стягнення на предмет іпотеки, суд зазначає наступне. Згідно ст. 23 Закону України „Про іпотеку” у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Згідно ст. 39 Закону України „Про іпотеку” суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав. Встановлено, що нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Луганськ, кв. Єрьоменко, буд. 7, прим. 60 належить ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 16.04.2011 року, укладеному між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в особі ліквідатора ОСОБА_8 (продавець) та ОСОБА_7 (покупець). Договір посвідчено ОСОБА_9, приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області, 21.04.2011 року зареєстровано в єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно. При таких обставинах, суд вважає, що ці вимоги є передчасними, оскільки позивач не позбавлений можливості реалізувати своє право відповідно до законодавства України, не вичерпані можливості сплати боргу відповідачем в грошовому виразі, а звернення стягнення на предмет іпотеки може призвести до порушення прав третіх осіб. Ухвалою суду від 04.05.2011 року для забезпечення позовних вимог Публічного акціонерного Банку «Брокбізнесбанк»накладено арешт на предмет іпотеки - нерухомоме майно - нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Єрьомєнко, буд. 7, прим. 60 до розгляду справи по суті. Згідно ч. 6 ст. 154 ЦПК України якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Тож, суд вважає за необхідне заходи забезпечення позову, вжиті згідно з ухвалою від 04 травня 2011 року скасувати. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 15, 16, 525, 526, 530, 546, 610, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 7, 23, 33, 35 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 88, 209, 213 –215, 223, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного ОСОБА_6 Товариства «Брокбізнесбанк»в особі Луганської філії AT «Брокбізнесбанк» (р/р 29098210100006 МФО 304632 Код ЄДРПОУ 19065841, отримувач: Луганська філія AT «Брокбізнесбанк») заборгованість за кредитним договором № 647П від 20.05.2008 року в сумі 135530,38 доларів США, (сто тридцять п’ять тисяч п’ятсот тридцять доларів 38 центів США) що за офіційним курсом долара НБУ станом на 15.03.2011р. складає 1075447,13 грн. (один мільйон сімдесят п’ять тисяч чотириста сорок сім гривень 13 копійок). В задоволенні решти позовних вимог –відмовити. Заходи забезпечення позову у виді арешту нерухомого майна: нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Єрьомєнко, буд. 7, прим. 60 встановлені ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 04 травня 2011 року, скасувати. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного ОСОБА_6 Товариства «Брокбізнесбанк»в особі Луганської філії AT «Брокбізнесбанк» (р/р № 63995210100381, МФО 304632 в AT «Брокбізнесбанк») державне мито в розмірі 1700,00 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд міста Луганська шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.Ю. Золотарьов»

Рішення може бути оскаржено лише в частині дій суду щодо відновлення втраченого провадження в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Луганської області через Сватівський районний суд Луганської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Суддя О.М. Попова