Ухвала суду № 70521420, 23.11.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2190/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Черненко В. В.

УХВАЛА

23.11.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючого судді: Черненко В.В.,

Суддів: Суровицької Л.В., Чельник О.І.

За участю секретаря: Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 04.08.2017 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним та витребування майна у добросовісного набувача,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним та витребування майна у добросовісного набувача.

ОСОБА_4 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт на транспортний засіб – автомобіль YYUNDAI GRANDEUR, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 та заборонити відчужувати вказаний транспортний засіб.

Зазначив, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, ОСОБА_5 виник спір щодо купівлі-продажу автомобіля вартістю 100000 грн.. В подальшому відповідач по справі ОСОБА_6 продав вказаний автомобіль ОСОБА_2, яка є добросовісним набувачем вказаного транспортного засобу. Враховуючи вартість спірного автомобіля, та те, що він наразі перебуває у власності ОСОБА_2, заявник вважає, що вона може його в будь-який момент відчужити. Зазначає, що на його неодноразові звернення та телефонні дзвінки з приводу вирішення питання про повернення незаконно відчуженого автомобіля ОСОБА_6 не реагує.

Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 04.08.2017 року заяву ОСОБА_4 задоволено частково.

В апеляційних скаргах ставиться питання про скасування ухвали суду у зв’язку з порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з наступних підстав.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції зазначив, що необхідно застосувати один вид заходу забезпечення позову, зокрема у вигляді заборони теперішньому власнику ОСОБА_2 здійснювати відчуження спірного транспортного засобу, враховуючи, що спірний автомобіль неодноразово відчужувався, відповідач ОСОБА_2, яка є власником автомобіля на даний час, може відчужити його, що свідчить про існування реальної загрози невиконання або утруднення виконання в майбутньому можливого рішення суду про задоволення позову, а тому невжиття таких заходів у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Реєстрація вказаного обтяження перешкоджатиме відповідачу відчужувати транспортний засіб і в достатній мірі забезпечить можливість виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь позивача.

При цьому, вжитий судом захід забезпечення позову не перешкоджатиме відповідачу ОСОБА_2 володіти та користуватися автомобілем.

Суд першої інстанції зазначив, що забезпечення позову у виді накладення арешту на спірний автомобіль не є співмірним із заявленими позивачем вимогами і фактично позбавлятиме відповідача ОСОБА_2 права користуватися належним їй на праві власності транспортним засобом. Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення заяви позивача про забезпечення позову в частині заборони відповідачу ОСОБА_2 здійснювати відчуження спірного транспортного засобу, а щодо вимоги про накладення арешту на транспортний засіб відмовив.

Вжитий судом захід забезпечення позову відповідатиме вимогам ч. 1 ст. 152 ЦПК України та є співмірним з пред’явленими позовними вимогами. Колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.4 постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову").

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним та витребування майна у добросовісного набувача.

Судом першої інстанції обґрунтовано прийнято ухвалу про забезпечення позову, якою права відповідача щодо користування автомобілем не порушено, а лише обмежено право на відчуження вказаного автомобіля. Вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскільки не ґрунтуються на належних доказах.

Колегія суддів, приймаючи до уваги встановлені обставини, дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена відповідно до норм процесуального права, а тому підстави для зміни або скасування ухвали відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 – відхилити.

Ухвалу Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 04.08.2017 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: