Рішення № 70516120, 23.11.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

За позовом Нікопольського об'єднання управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, м. Нікополь Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства "Новопавлівський гранітний кар'єр", с. Кам'янське Нікопольського району Дніпропетровської області

про стягнення 19 319,00 грн. шкоди у вигляді надмірно виплачених пенсійних виплат

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №16678/08/09 від 30.12.2016

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №74 від 27.01.2017

СУТЬ СПОРУ:

Нікопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Новопавлівський гранітний кар'єр" про стягнення надмірно виплачених сум пенсій у розмірі 19 319,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, що внаслідок видачі посадовими особами відповідача недостовірної довідки про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_3, було здійснено неправильне її нарахування та переплату у розмірі 19319,00 грн. Окрім того, позивач зазначає, що розрахунок виявленої переплати ОСОБА_3 розраховано з січня 2004 року у зв'язку з приведенням пенсійної справи у відповідність з ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який вступив в силу з 01.02.2004р. Під час інвентаризації пенсійних справ, під час реорганізації УПФУ у м.Нікополь та УПФУ в Нікопольському районі шляхом утворення нового управління ПФУ в м.Нікополь та Нікопольському районі, на виконання постанови №803 від 27.07.2011 р. виданої Кабінетом Міністрів України, працівниками управління перепровірялися пенсійні справи та здійснювалися додаткові запити, проводилися перевірки. За результатом такої перевірки було виявлено недостовірні дані, надані пенсіонерами, що тягнуть за собою виникнення переплати пенсій.

Ухвалою суду від 02.11.2017р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 16.11.2017р.

Представник позивача в судове засідання з’явився, надав пояснення та підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання з'явився, надав відзив згідно якого проти задоволення позовних вимог заперечує, та зазначає, що позивач має право вимагати від підприємств, установ та організацій дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Розбіжність між відомістю нарахування заробітної плати ОСОБА_3 та довідки підприємства від 08.12.2010р вих. №2022, про що зазначено на сторінці 2 Акту від 09.02.2017р. №26, складає 0,00269 грн. – індексація заробітної плати, яка була нарахована в грудні 1991 року, але не ввійшла до довідки про заробіток для обчислення пенсії №2022 від 08.12.2010р. Окрім того, при прийомі документів саме орган, що призначає пенсію перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.

23.11.2017 року відповідачем надано доповнення до відзиву, згідно яких останній просить застосувати строк позовної давності. Окрім того, відповідач зазначає, що переплата пенсії, яку позивач вважає збитками, мала місце не в наслідок протиправних дій відповідача, а внаслідок бездіяльності посадових осіб позивача, тому що отримавши довідку у 2010 році, та виявивши розбіжності у наданих пенсіонером довідках, позивачем не було здійснено перевірку та не витребувано додаткові відомості, як це передбачено п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій. При цьому, позивач звернувся з позовом лише через 7 років з моменту отримання довідки №2022 від 08.12.2010р.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 23.11.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Нікопольським об'єднанням управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області було проведено перевірку щодо достовірності довідки про заробіток для обчислення пенсії №2022 від 08.12.2010р. за період з липня 1990 по червень 1992 рік, видану Відкритим акціонерним товариством "Новопавлівський гранітний кар'єр" для обчислення пенсії ОСОБА_3. В результаті вищевказаної перевірки було встановлено, що в матеріалах пенсійної справи наявні дві довідки про заробітну плату без номеру та дати за період з 01.07.1990 по 30.06.1992, оформлену згідно вимог законодавства станом на дату призначення пенсії, а також довідка від 08.12.2010 р. №2022 за період з січня 1987 по грудень 1992 року. При співставленні вказаних довідок було встановлено розбіжність, що за один і той же період заробітна плата згідно першої довідки вища, ніж згідно довідки 2010 року.

Під час вказаної перевірки було встановлено, що заробітна плата, зазначена в довідці на підставі якої нараховувалася пенсія, не відповідала заробітній платі, зазначеній у відомостях по заробітній платі за період з липня 1990 року по червень 1992 року.

В результаті перевірки був складений Акт №26 від 09.02.2017р.

Нікопольським об'єднанням управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області було здійснено перерахунок призначеної пенсії та відповідно сума переплаченої пенсії склала 19 319,00 грн.

Отже, під час проведення перевірки позивачем виявлено факт надання відповідачем недостовірних даних, які містяться у довідці про заробітну плату без номеру та дати за період з 01.07.1990 по 30.06.1992 для обчислення пенсії ОСОБА_3, що призвело до переплати пенсії за період січень 2004р. - березень 2017р. у розмірі 19 319,00 грн.

Статтею 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Довідка про заробітну плату надається згідно додатку №1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, із зазначенням у ній первинних документів, на підставі яких видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам (підпункт 3 пункту 2.1 Розділу ІІ Порядку). Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Оскільки недостовірна інформація міститься у довідці виданої відповідачем, то саме відповідач винний у заподіянні шкоди і зобов'язаний її відшкодувати.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 Цивільного кодексу України).

Представником позивача, згідно доповнень до пояснень поданих 23.11.2017р., зазначено, що порушення, яке стало підставою для подання даного позову, виявлене у зв’язку з реорганізацією органів пенсійного фонду (об’єднання Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та управління Пенсійного фонду України в Нікопольському районі Дніпропетровської області).

За змістом пункту 2.2 постанови Пленуму ВГСУ №10 від 29.05.2016 року “Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів” позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Виходячи з загальних засад цивільного (господарського) законодавства та судочинства, до поважних причин пропуску позовної давності мають бути віднесені обставини, що виникли незалежно від волі особи, яка мала право відповідної вимоги та об'єктивно унеможливили звернення цієї особи за судовим захистом у період дії строку позовної давності.

Факт проведення реорганізації органів пенсійного фонду не є поважною причиною пропуску строку позовної давності. З точки зору Європейського суду з прав людини – реорганізація, ліквідація державних органів без правонаступництва та утворення нових з тими ж функціями та інші подібні дії держави жодним чином не впливають на необхідність виконання державою покладених на неї обов’язків.

Так, зокрема, у рішеннях Європейського Суду з прав людини від 13 січня 2011 року по справі “Чуйкіна проти України”, від 15 липня 2010 року у справі “Нікітіна проти Росії” та інших Європейський Суд з прав людини звернув увагу, що ліквідація державної установи без правонаступництва не може звільнити державу від необхідності виконання рішення щодо ліквідованого органу. Суд також зазначив, що “інший висновок дозволить державі використовувати такий підхід, щоб уникати сплати боргів своїх органів, особливо беручи до уваги те, що потреби, які змінюються, змушують державу часто змінювати свою організаційну структуру, включаючи формування нових органів та ліквідацію старих”.

Стосовно посилання позивача на те, що про дане порушення відповідача позивач дізнався під час перевірки ним же (позивачем) пенсійної справи, суд звертає увагу на Висновки Верховного Суду України щодо обчислення позовної давності за позовами прокуратури. Зокрема, у постанові від 23.12.2014 у справі № 3-194гс14 та у постанові від 27.05.2014 у справі № 3-23гс14 Верховний Суд України констатував, що строки позовної давності обчислюються не з моменту виявлення прокуратурою при проведенні перевірки факту порушення державних інтересів, а з моменту прийняття відповідного рішення або укладення відповідного договору, які, на думку прокурора, порушують державний інтерес.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму Цивільного кодексу України) (пункт 2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Отже, враховуючи викладене, а також те, що на момент отримання довідки №2022 від 08.12.2010 р. позивач не був позбавлений можливості перевірити дані та здійснити перерахунок пенсії, був обізнаний про наявність такої довідки, що не перешкоджало звернутися з позовними вимогами до суду, господарський суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку зі спливом строку позовної даності.

На підставі викладеного, керуючись статтями 256, 257, 261, 267, 1166 Цивільного кодексу України, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 27.11.2017