Постанова № 70515866, 21.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюльбан" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 у справі №904/1933/13-г Господарського суду Дніпропетровської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт" про визнання банкрутом Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району, м. Дніпро, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 у справі №904/1933/13-г (колегія суддів: Вечірко І.О. - головуючий, Антонік С.Г., Іванов О.Г.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Сюльбан" у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2013 року у справі № 904/1933/13-г, апеляційну скаргу повернуто заявникові без розгляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сюльбан" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 скасувати та направити справу для розгляду до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2013 року введено процедуру санації Комунального виробничого житлового ремонтно - експлуатаційного підприємства Жовтневого району, м. Дніпропетровськ на 6 місяців (до 24.04.2014 року), призначено керуючим санацією Комунального виробничого житлового ремонтно - експлуатаційного підприємства Жовтневого району арбітражного керуючого Морозова Ігоря Анатолійовича, якого зобов'язано вчинити певні дії.

Не погодившись із вказаною ухвалою, кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сюльбан" звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2013 року у даній справі, одночасно заявивши клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги.

Відмовляючи в задоволенні заяви ТОВ "Сюльбан" про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги та повертаючи апеляційну скаргу заявнику без розгляду, суд апеляційної інстанції послався на відсутність підстав для відновлення пропущеного процесуального строку для подання даної апеляційної скарги у зв'язку з тим, що своєчасне подання скарги залежало тільки від волевиявлення скаржника, отже, причини пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги мають суб'єктивний характер.

Відповідно до частини 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала суду першої інстанції була винесена 24.10.2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України строк для апеляційного оскарження зазначеної ухвали закінчився 30.10.2013 року.

Як встановив суд апеляційної інстанції, з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції ТОВ "Сюльбан" звернулось 24.03.2017 року, тобто з значним пропуском встановленого для апеляційного оскарження процесуального строку.

Відповідно до вимог ст.53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними, та докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Отже, надана ст. 93 ГПК України можливість відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги використовується судами з урахуванням вимог ст. 53 ГПК України, яка уможливлює таке відновлення виключно за умови наявності поважних причин пропуску цього строку. При цьому, поважними можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для вчинення процесуальних дій.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013 року було затверджено реєстр вимог кредиторів до боржника з вимогами наступних кредиторів: ТОВ "Гарт" на суму 419 543,29 грн., з яких 413 808,29 грн. основний борг (4 черга задоволення вимог кредиторів), 5 735,00 грн. судовий збір (1 черга задоволення вимог кредиторів); ПАТ "ДТЕК "Дніпрообленерго" на суму 4 356 281,02 грн., з яких 2 090 502,83 грн. основний борг (4 черга задоволення вимог кредиторів), 1 133 101,61 грн. інфляційні та 3 % річних (4 черга задоволення вимог кредиторів), 31 529,58 грн. неустойка (6 черга задоволення вимог кредиторів), 1 147,00 грн. судовий збір (1 черга задоволення вимог кредиторів). Загальна сума реєстру вимог кредиторів становить 4 775 824,31 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюльбан" про заміну кредитора та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт" про заміну кредитора, проведено процесуальне правонаступництво та замінено ТОВ "Гарт" на кредитора ТОВ "Сюльбан".

Оскільки з цього моменту до товариства перейшли права і обов'язки нового кредитора, ТОВ "Сюльбан" не було позбавлене права оскаржити в апеляційному порядку відповідно до ст.91 ГПК України ухвалу суду першої інстанції від 24.10.2013.

Однак, вказаним правом ТОВ "Сюльбан" скористалося лише в березні 2017 року, а в клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 24.10.2013 не зазначило об'єктивних обставин, які перешкоджали б оскарженню зазначеної ухвали.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що товариство ТОВ "Сюльбан" оскаржувало до суду апеляційної інстанції ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015 року, якою було направлено на доопрацювання план санації Комунального виробничого житлового ремонтно - експлуатаційного підприємства Жовтневого району для усунення керуючим санацією недоліків в плані санації.

Так, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 року, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2015 року, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюльбан" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015 року залишено без змін.

Крім цього, ухвалою Вищого господарського суду України від 19.02.2016 року відмовлено в прийнятті касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюльбан" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2015 року, якою, зокрема, продовжено строк процедури санації та повноваження керуючого санацією арбітражного керуючого Морозова І.А. на 2 місяці та зобов'язано керуючого санацією вчинити певні дії.

Також, постановою Вищого господарського суду України від 31.08.2016 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюльбан" задоволено, ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 року про повернення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюльбан" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013 року скасовано, справу передано на розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, а ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 року відхилено клопотання ТОВ "Сюльбан" про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013 року, апеляційну скаргу повернуто без розгляду.

Крім цього, ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.11.2016 року, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2017 року, відмовлено ТОВ "Сюльбан" у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013 року, апеляційну скаргу повернуто скаржникові.

Як встановив суд апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарт", правонаступником якого стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Сюльбан" ухвалу господарського суду від 24.10.2013 року про введення процедури санації не оскаржувало в установленому законом порядку.

Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 21.05.2015 року та 12.11.2015 року представник ТОВ "Сюльбан" Солошенко С.В. знайомився з матеріалами справи, про що свідчать відповідні відмітки на поданих заявах (т. 5, а. с. 79; т. 6, а. с. 37).

Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що скаржник (ТОВ "Сюльбан") був обізнаний про існування оскаржуваної ухвали від 24.10.2013 року про введення процедури санації ще в травні 2015 року.

Тому посилання товариства на неможливість процесуального оскарження ухвали від 24.10.2013 року у зв'язку з відсутністю у нього ухвали суду першої інстанції та те, що про ухвалу представник ТОВ "Сюльбан" дізнався з Державного реєстру судових рішень, суд апеляційної інстанції правомірно не прийняв до уваги і визнав безпідставними.

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до вірного висновку про те, що зазначена заявником ТОВ "Сюльбан" причина пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважною, оскільки скаржником не доведено належним чином наявність об'єктивних причин, які унеможливлювали подання ним апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 24.10.2013 з того моменту, коли до товариства перейшли права і обов'язки нового кредитора, отже своєчасне подання апеляційної скарги залежало тільки від волевиявлення скаржника, тому причини пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги мають суб'єктивний характер.

Відповідно до п. 4 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для відновлення ТОВ "Сюльбан" пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 24.10.2013, у зв'язку з цим апеляційна скарга правомірно не прийнята до розгляду судом апеляційної інстанції і повернута скаржнику.

Отже, ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, які викладені в оскаржуваній ухвалі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюльбан" залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 у справі №904/1933/13-г залишити без змін.