Рішення № 70511932, 23.11.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13961/15-ц

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2017 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі

головуючого – судді Бенца К.К.,

при секретарі - Матіко Я.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород питання ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання квартири об’єктом права спільної сумісної власності, визнання недійсним договору купівлі – продажу квартири від 17.04.2009 року,-

встановив:

21 серпня 2017 року Ужгородським міськрайонним судом було винесено рішення за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання квартири об’єктом права спільної сумісної власності, визнання недійсним договору купівлі – продажу квартири від 17.04.2009 року, яким збільшені позовні вимоги задоволені частково.

Судом, під час ухвалення рішення , не вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 25.10.2017 року цивільну справу повернуто до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомляли.

З огляду на положення ч.3 ст. 220 ЦПК України ,суд вважає за можливе розглядати зазначену заяву у відсутність сторін по справі.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення , якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до ч.3 ст.220 ЦПК України суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутніть не є обов’язковою.

Згідно п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими вимогами на загальних підставах. При порушені питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до переконання про необхідність ухвалення додаткового рішення , оскільки під час ухвалення судом рішення від 21.08.2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання квартири об’єктом права спільної сумісної власності, визнання недійсним договору купівлі – продажу квартири від 17.04.2009 року, судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем при зверненні до суду із позовними вимогами про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання квартири об’єктом права спільної сумісної власності було сплачено судовий збір за кожну заявлену вимогу в сумі по 487,20 грн. В ході судового розгляду справи позивач подала заяву про збільшення позовних вимог та за заявлену позовну вимогу сплатила судовий збір в сумі 551,20 грн. Оскільки рішенням суду від 21 серпня 2017 року було задоволено дві позовні вимоги то суд зважаючи на часткове задоволення позовних вимог , враховуючи приписи ч.1 ст. 88 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з кожного із відповідачів на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі по 339,02 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 208-210, 220 ЦПК України, суд,-

ухвалив :

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі № 308/13961/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання квартири об’єктом права спільної сумісної власності, визнання недійсним договору купівлі – продажу квартири від 17.04.2009 року в частині розподілу судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 339,02 грн. (триста тридцять девять гривень) 02 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 339,02 грн. (триста тридцять девять гривень) 02 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 339,02 грн. (триста тридцять девять гривень) 02 копійок.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5