Ухвала суду № 70508865, 23.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Матковської З.М., Шавеля Р.М.,

за участі секретаря судового засідання Мельничук Б.Б.,

представника позивача Яковлєва І.Ю.,

представника відповідача Арендарчука О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі № 803/630/17 за адміністративним позовом Приватного підприємства « 2000-ВВ» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство « 2000-ВВ» (далі - ПП « 2000-ВВ», Позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, Відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 00000297-40 від 11.04.2017.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив Відповідач, який покликаючись на те, що вказана постанова є незаконною та прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що Позивачу видано ліцензію серії АЕ № 577575 з терміном дії один рік - з 29.04.2015 року до 29.04.2016 року. Оскільки Позивач здійснив торгівлю алкогольними напоями після закінчення терміну дії ліцензії, на нього було правомірно накладено штраф.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представника Позивача, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що 16.04.2015 ГУ ДФС у Волинській області видало ПП « 2000-ВВ» на бланку серії АЕ № 577575 ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, реєстраційний номер 50301-64-53315, терміном дії з 29.04.2015 до 29.04.2016, яка дає право Позивачу на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями вітчизняного та імпортного виробництва у кафе « 2000», розташованому по вул. Луцька, 2/а в м. Володимир-Волинський Волинської області.

На підставі наказу ГУ ДФС у Волинській області № 1201 від 03.10.2016 «Про проведення фактичної перевірки» та направлень на проведення перевірки № 0000523, № 0000524 від 03.10.2016 року, працівниками ГУ ДФС у Волинській області була проведена фактична перевірка господарської одиниці кафе « 2000», що розташована за адресою м. Володимир-Волинський, вул. Луцька, 2/а, де здійснює підприємницьку діяльність Позивач, про що складено акт № 03/163/40-01/37950341 від 13.10.2016 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

Вказаним актом перевірки зафіксовано, зокрема, порушення Позивачем вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 481/95-ВР), а саме факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії. Перевіркою серед іншого встановлено, що 29.04.2016 в кафе « 2000» здійснювалася торгівля алкогольними напоями, перелік яких наведено в додатку № 1 до акту, без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, оскільки на місце торгівлі в кафе « 2000» підприємством було придбано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями бланк серії АЕ № 577575, реєстраційний № 50301-64-53315, дата реєстрації 16.04.2015 з терміном дії з 29.04.2015 по 29.04.2016, а діюча ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями бланк серії АЖ № 004964, реєстраційний № 50301-64-59161, дата реєстрації 05.04.2016 з терміном дії з 30.04.2016 по 30.04.2017.

11.04.2017 на підставі акту перевірки № 03/163/40-01/37950341 від 13.10.2016 заступник начальника ГУ ДФС у Волинській області прийняв рішення № 00000297-40 про застосування фінансових санкцій, згідно з яким до позивача на підставі статті 17 Закону № 481/95-ВР застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що річний строк дії ліцензії, виданої Позивачу на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (бланк серії АЕ № 577575, реєстраційний № 50301-64-53315) з терміном дії з 29.04.2015 року до 29.04.2016 року, закінчився у відповідні місяць та число останнього року строку, тобто 29.04.2016 року.

Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, є Закон № 481/95-ВР.

Відповідно до частини тринадцятої статті 15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно із абзацом п'ятим частини другої статті 17 цього ж Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Отже, для застосування фінансових санкцій до суб'єкта господарювання за допущення такого порушення, як торгівля алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії, у визначеному законодавством порядку, має бути встановлено факт відсутності вказаної ліцензії.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі державної податкової служби, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (відповідно до ч. 11 та 17 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»).

Частиною дев'ятнадцятою статті 15 Закону № 481/95-ВР передбачено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.

Отже, ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями видаються суб'єктам господарювання терміном на один рік.

З матеріалів справи видно, що у Позивача була наявна ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії АЕ № 577575, дата реєстрації 16.04.2015 року, на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, строк дії якої визначено з 29.04.2015 до 29.04.2016.

Відповідно до ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Враховуючи, що Законом № 481/95-ВР не визначені правила обчислення строків, тому підлягають застосуванню відповідні норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 251 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно із ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).

Частиною 1 ст. 254 ЦК України встановлено, що строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено те, що дія ліцензії серії АЕ № 577575 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями закінчується 29 квітня 2016 року о 24:00.

Відтак, апеляційний суд приходить до висновку про те, що 29 квітня 2016 року Позивач не здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії, оскільки така діяла станом на 29 квітня 2016 року.

Узагальнюючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до переконання в тому, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У ХВ А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі № 803/630/17 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст складено 24.11.2017