Ухвала суду № 70508815, 23.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яворського І.О.

суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П.

секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

з участю осіб:

позивача по справі: представника Боровця М.С.

відповідача 1 по справі: представника Прийми Ю.В.

відповідача 2 по справі: представника Шиби А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області та Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року по справі за позовом приватного підприємства «Західний Буг» до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, Управління Державної казначейської служби України у Радехівському районі Львівської області про стягнення пені,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, приватне підприємство «Західний Буг» у червні 2017 року звернулося з позовом в суд до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, Управління Державної казначейської служби України у Радехівському районі Львівської області про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за серпень 2016 року в сумі 121 080,69 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що ПП «Західний Буг» з метою повернення суми бюджетного відшкодування було подано до контролюючого органу податкову декларацію та заяву з усіма необхідними документами для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Проте, відповідачем повернення з державного бюджету суми бюджетного відшкодування було суттєво протерміновано, а саме на 53дні. Позивач зазначив, що невідшкодовані платникам суми податку вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, а відтак, на них нараховується пеня. Враховуючи наведене, представник позивача просить стягнути з державного бюджету України нараховану пеню на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року у справі №813/2145/17 адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області та Червоноградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області подано апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року у справі №813/2145/17 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг, апелянти посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.09.2016 року позивачем було подано в електронній формі до Червоноградської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2016 року.

Разом із звітною декларацією позивачем було подано до Червоноградської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області заяву про повернення сум бюджетного відшкодування, визначених у вказаній податковій декларації за серпень 2016 року та наступні додатки:

- розрахунок коригування сум податку на додану вартість за звітний (податковий) період серпень 2016 року;

- довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) за звітний (податковий) період серпень 2016 року;

- розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) за звітний період серпень 2016 року;

- заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) за звітний період серпень 2016 року;

- розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за звітний податковий період серпень 2016 року.

- Довідка (Д6) за звітний період серпень 2016 року.

З матеріалів справи вбачається, що Червоноградською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області проводилася камеральна перевірка для визначення достовірності розрахунку задекларованого бюджетного відшкодування з ПДВ, за результатами якої складено довідку у формі висновку № 757-14 від 22.11.2016 року та реєстр висновків про суми відшкодування податку на додану вартість № 19 від 24.11.2016 року.

Згідно супровідного листа № 2412/09/13-26/249 від 24.11.2016 року Червоноградська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області скерувала на адресу УДКС України у Радехівському районі Львівської області висновок № 757-14 по ПП «Західний Буг» від 22.11.2016 року та реєстр висновків про суми відшкодування податку на додану вартість № 19 від 24.11.2016 року.

Відповідно до супровідного листа № 12-10/387-21288 від 23.12.2016 року на електронну адресу УДКС України у Радехівському районі Львівської області була скерована узагальнена інформація № 36 Державної казначейської служби України щодо обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформовану за зверненнями головних управлінь ДФС.

З матеріалів справи вбачається, що УДКС України у Радехівському районі Львівської області відповідно до платіжного доручення № 14 здійснило позивачу бюджетне відшкодування податку на додану вартість за серпень 2016 року на загальну суму 4 963 438,00 грн., яка надійшла на рахунок позивача 27.12.2016 року, що підтверджується копією виписки з банківського рахунку.

Позивач, вважає, що відшкодування суми бюджетного відшкодування з ПДВ було проведено відповідачами із значним протермінуванням.

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з п. 200.11 вказаної статті ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п.п. 200.12 та 200.13 ст. 200 ПК України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Судом встановлено, що Червоноградська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області за результатами перевірки визнала право позивача на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, підтвердила достовірність розрахунків заявленої до відшкодування суми та подала до органу Державного казначейства України висновки із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, однак провела вказані дії з порушенням строків, які передбачені вищенаведеними нормами ПК України.

В свою чергу, ГУДКС України у Львівській області здійснило бюджетне відшкодування ПДВ позивачу на загальну суму 4 963 438,00 грн., лише 27.12.2016 року, тобто із суттєвим протермінуванням.

Згідно з п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Згідно з п. 200.18.2 ст. 200 ПК України орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Таким чином, враховуючи, що позивачем виконані всі необхідні умови для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а відповідачами не вчинено дій, спрямованих на перерахування позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у встановлений законом строк, суд вважає, що у позивача виникло право на нарахування пені відповідно до вимог п. 200.23ст. 200 ПК України. При цьому, право позивача на нарахування пені відповідно до вимог п. 200.23 ст. 200 ПК України не залежить від факту подання контролюючим органом органу Державного казначейства України висновків із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а виникає у зв'язку з не відшкодуванням бюджетного відшкодування ПДВ платнику протягом визначеного статтею 200 ПК України строку.

Щодо покликання відповідачів у якості заперечень проти позову на норми Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затвердженого Наказом ДПА України від 03.02.2011 року № 68/23, Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 39 від 17.01.2011 року, суд зазначає, що такі до уваги не беруться, оскільки ці нормативні акти стосуються лише взаємодії податкового органу та органу казначейства і до особи, яка має право на бюджетне відшкодування відношення не мають. Набуття права на бюджетне відшкодування для суб'єктів господарювання врегульовано нормами Податкового кодексу України.

Суд звертає увагу, що суб'єкт господарювання не може нести матеріальні втрати за непорозуміння, які мали місце між податковим органом та органом державного казначейства у процесі відшкодування податку на додану вартість.

Крім того, суд першої інстанції вірно вказав, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, згідно з яким стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у п. 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби (пункт 23).

Таким чином, наведеним підзаконним нормативно-правовим актом безпосередньо передбачено можливість ухвалення на користь особи судового рішення про стягнення пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування податку на додану вартість і встановлено особливості процедури такого стягнення; у рамках цієї процедури особа зобов'язана подати до казначейства документи, наведені у пункті 6 зазначеного Порядку, якими є, зокрема, відповідна заява, судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності).

Відсутність у Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. № 39, (на який послався відповідач на обґрунтування своєї позиції) прописаного механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у спосіб судового стягнення не є достатнім підґрунтям для висновку про відсутність даного способу захисту у національній правовій системі взагалі. До того ж, цей Порядок визначає механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість та не регулює питання погашення простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ.

Відповідно до ч. 1 ст.55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В силу ч. 4 ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Отже, з огляду на гарантоване статтею 55 Конституції України право особи захищати свої права будь-яким, незабороненим законодавством способом, з урахуванням наявності у чинному законодавстві механізму стягнення надміру сплачених коштів з державного бюджету на підставі судового рішення та вимог ст. 13 Конвенції щодо ефективності правового захисту, суд вважає за необхідне безпосередньо стягнути з Державного бюджету України на користь позивача пеню за несвоєчасне здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області та Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року у справі №813/2145/17 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 27.11.2017 року