Ухвала суду № 70508694, 22.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Святецького В.В.

за участі секретаря судового засідання Дідик Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова та просив визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України у Галицькому районі м. Львова щодо відмови ОСОБА_1 в поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна. Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Галицькому районі м. Львова звернутися із поданням до територіального органу Державної казначейської служби України для повернення ОСОБА_1 помилково сплачених 10251,25 грн. (десять тисяч двісті п'ятдесят одна гривня 25 копійок) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від його вартості.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 16.06.2016 року придбав квартиру на підставі договору купівлі-продажу. При укладенні договору сплатив збір на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 10251,25 грн.. Придбав житло вперше, а тому вважає, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» сплатив такий збір безпідставно, відтак в подальшому звернувся до управління Пенсійного Фонду України у Галицькому районі м. Львова із заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування. Проте, відповідачем відмовлено у поверненні таких коштів. Вважає таку відмову протиправною та такою, що порушує його право на повернення помилково сплаченого пенсійного збору.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України у Галицькому районі м. Львова щодо відмови ОСОБА_1 в поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна.. Зобов'язано Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова звернутися із поданням до територіального органу Державної казначейської служби України для повернення ОСОБА_1 помилково сплачених 10251,25 грн. (десять тисяч двісті п'ятдесят одна гривня 25 копійок) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від його вартості.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова подано апеляційну скаргу.

Апелянт вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, підстав зазначених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що представлені позивачем документи на придбання майна не можуть вважатися тими доказами, які підтверджують факт придбання ним майна вперше, а ПФУ не володіє інформацією стосовно прав власності громадян на нерухоме майно, тому позбавлене можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому колегія суддів зазначає наступне.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що будь-якого нерухомого майна за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та у Реєстрі прав власності на нерухоме майно не зареєстровано, крім права власності на нерухоме майно, при придбанні якого сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження ОСОБА_1 про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 дійсно вперше придбав житло (за договором купівлі-продажу квартири від 16.06.2016 року за адресою: АДРЕСА_2) та при укладенні договору купівлі-продажу помилково сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16.06.2016 року між ОСОБА_1 (покупець) та ТзОВ мале підприємство «Воля» (продавець) укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2.

Договір купівлі-продажу від 16.06.2016 року посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 2804.

Відповідно до пп. 2.1 пункту 2 договору купівлі-продажу ціна квартири встановлена в розмірі 1025125,00 грн..

ОСОБА_1 під час укладання договору сплатив 10251,25 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (1% її вартості), що підтверджується квитанцією від 16.06.2016 року № 9101610094.

18.08.2016 ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова із заявою, в якій просив звернутись із відповідним поданням до Державного казначейства України про повернення помилково сплачених коштів у розмірі 10251,25 грн., оскільки придбав житло вперше, тому на підставі п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» не є платником збору.

За результатами розгляду даної заяви, 23.08.2016року Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова надало відповідь за № 14476/05-14 про те, що до компетенції Пенсійного фонду не належать питання підтвердження факту придбання особою житла вперше. Підставою для звільнення від сплати збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна осіб, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла, є документ виданий органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Квартирний облік у м. Львові ведеться Львові ведеться Львівською міською радою.

Не погоджуючись із такою відмовою ОУПФ позивач звернувся до суду із цим позовом.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97-ВР).

Відповідно до п.9 ст.1 Закону №400/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно п.15-1 «Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Тобто, вказаною нормою Порядку визначено, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки - громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 15-3 Порядку передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

У відповідності до п.5 Порядку № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Подання складається органом, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (п.8 Порядку №787).

Згідно п.7.2 «Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів», затвердженого постановою ПФУ від 27.09.2010 №21-2 (зареєстровано в МЮУ 27.10.2010 року за №988/18283), встановлено механізм здійснення органами ПФУ обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Факт придбання позивачем квартири у власність за вищезазначеною адресою підтверджується Договіром купівлі-продажу від 16.06.2016 року посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. та зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 2804.

Судом встановлено, що позивачем здійснено придбання житла - квартири АДРЕСА_2, вказане житло придбано позивачем вперше.

Про придбання житла вперше свідчить те, що як видно з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно № 79833614, сформованої 08.02.2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за позивачем не зареєстровано будь-яких операцій з придбання нерухомого майна, окрім придбання квартири за адресою: АДРЕСА_2, придбаної на підставі договору купівлі-продажу від 16.06.2016 року, що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Новосад О.П. .

У довідці Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації від 15.05.2017р. № 1035 зазначено, що право власності на об'єкт нерухомого майна, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 згідно даних технічного архіву Стрийського МБТІ станом на 31.12.2012 не зареєстровано.

У довідці Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації від 15.05.2017року № 1036 зазначено, що право власності на об'єкт нерухомого майна, яке знаходиться по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 згідно даних технічного архіву Стрийського МБТІ станом на 31.12.2012 р. не зареєстровано.

Доводи апелянта про те, що позивачем не надано документів, які б підтверджували те, що житло було придбане ним вперше є безпідставними, оскільки ОУПФ не здобуто доказів того, що у позивача у власності перебуває ще і інше майно, яке було придбане ним раніше ще до укладення Договору.

Відсутність ж механізму перевірки органами ПФУ інформації про те, чи вперше особа придбала житло, не може бути підставою для відмови у поверненні їй помилково сплачених коштів у вигляді збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі продажу нерухомого майна.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо підставності позовних вимог про повернення йому збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 10251,25 грн..

Що стосується вимоги позивача про зобов'язання відповідача звернутися із поданням до територіального органу Державної казначейської служби України для повернення ОСОБА_1 помилково сплачених 10251,25 грн. на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від його вартості, суд першої інстанції дійшов вірно зазначив, що згідно з пунктом 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Відтак, суд дійшов правильного висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна, ОСОБА_1 сплачено помилково, за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж, у зв'язку з чим кошти в сумі 10251,25 грн., сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.

Що стосується посилання апелянта на пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до «Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на обов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів» суми помилково сплачених платежів повертаються платникам на підставі заяви.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач 18.08.2016 року звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова із заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак 23.08.2016 року відповідач відмовив їй поверненні зазначених коштів.

Відповідно до ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що до відмови відповідача 23.08.2016 року у поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, було відсутнє порушення прав, свобод чи інтересів позивача. Таке порушення мало місце лише після вказаної відмови, тому позивачем не пропущено визначеного ст. 99 КАС України строку звернення до адміністративного суду.

Колегія суддів відхиляє решта доводів апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають; представлені позивачем докази є належними і допустимими, а відтак останні правомірно прийняті судом першої інстанції до уваги.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись, ч. 3 ст. 160, ст.ст. 41. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 року у справі № 813/742/17 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Повний текст судового рішення

виготовлено 24.11.2017 року.