Ухвала суду № 70508574, 23.11.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 листопада 2017 рокусправа № П/811/1723/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія Вектор Плюс»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2017 року по справі №П/811/1723/16 за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа - ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс", про визнання незаконним та скасування рішення, -

в с т а н о в и В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний № 25005893 від 03.10.2015 року 11:11:02 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс", код ЄДРПОУ 38004195, адреса: Україна, м. Київ, проспект Московський, будинок 28А;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно запис про право власності № 11451767 про реєстрацію товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (код ЄДРПОУ 38004195, адреса: Україна, м. Київ, проспект Московський, будинок 28А) права власності на квартиру АДРЕСА_1 що здійснений 03.10.2015 року 11:11:02 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою Аллою Михайлівною.

В обґрунтування заявлених вимог позивач, зокрема, посилався на те, що державна реєстрація права на квартиру АДРЕСА_1, власником якої він є, здійснена відповідачем з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з огляду на те, що під час вчинення спірної реєстраційної дії, вказаний об'єкт нерухомості перебував під арештом із забороною його відчуження. Крім цього, позивач вказував на те, що в порушення вимог Закону України «Про іпотеку», Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, приватним нотаріусом, як державним реєстратором, не було перевірено наявність, в поданих для реєстрації документів, обов'язкової письмової вимоги іпотекодержателя боржнику про усунення порушень кредитного договору.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено. Постанова суду мотивована неправомірністю рішення державного реєстратора, оскільки таке рішення прийнято без урахуванням положень

ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку», п.46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою КМУ від 17.10.2013р. №868, якими визначено, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, обов'язковим є надання завіреної копії письмової вимоги про усунення порушень кредитного договору, а також документу, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги. З цього приводу суд вказав на те, що у спірному випадку відповідачем не було надано доказів того, що під час прийняття рішення про державну реєстрацію йому було надано відповідний документ на підтвердження завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем такої письмової вимоги. Крім цього, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем ст..55 Закону України «Про нотаріат», оскільки на час прийняття спірного рішення про державну реєстрацію права на квартиру, вказана квартира перебувала під арештом із забороною на її відчуження.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія Вектор Плюс» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти ухвалу, якою провадження у справі закрити; в разі не закриття провадження у справі - ухвалити рішення, яким залишити без задоволення позовні вимоги позивача у повному обсязі. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що вимоги позивача, які задоволені судом, не можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки переданий на вирішення суду спір не є справою адміністративної юрисдикції з огляду на те, що спірні правовідносини пов'язані з виконанням цивільно-правової угоди. Крім цього, заявник апеляційної скарги вказував на те, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про порушення відповідачем вимог ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку», п.46 Порядку №868, оскільки наявні докази того, що на адресу позивача було направлено письмову вимогу про усунення порушень кредитного договору. Також заявник апеляційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позовна заява подана з порушення строків звернення до суду, які визначені ст..99 КАС України.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Встановлені обставити справи свідчать про те, що 05.09.2007 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири з відстрочкою платежу, за адресою АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 11-12).

Того ж, дня на виконання цього договору, між АКБ "Тас-Комерцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк" (надалі Банк) та Позивачем було укладено кредитний договір №030/09.07/71-368К (т.1, а.с. 64-66).

Відповідно до умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 47 000,00 доларів США, а останній зобов'язався у свою чергу в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, сплачувати відсотки за користування кредитом, комісію та інші платежі у сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

05.09.2007 в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором Позивач та Банк, уклали Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Цимбаревич Л.Ю. 05.09.2007 року за реєстровим № 2764/174, відповідно до умов якого в іпотеку була передана квартира АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 61-63).

Пунктом 11 вказаного Договору визначено застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, а саме:

«Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на Предмет застави іпотеки в разі невиконання Іпотекодавцем Основного зобов'язання повністю або частково, у т.ч. якщо Іпотекодавець не поверне Іпотекодержателю суму кредиту, проценти за користуванням кредитом, пеню, іншу заборгованість, не сплатить платежі та штрафи, що передбачені та/або випливають з Основного зобов'язання, а також в інших випадках, передбачених Основним зобов'язанням та цим Договором, у тому числі у випадку одноразового прострочення Основного зобов'язання (як основного боргу, так і процентів за ним).

При настанні зазначених у першому абзаці цього пункту Договору випадків Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення Основного зобов'язання та зобов'язань, передбачених цим Договором, у строк, що не перевищує тридцяти календарних днів, та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки відповідно до умов цього Договору.

Сторони за взаємною згодою встановили, що визначений у другому абзаці цього пункту Договору тридцяти денний строк починає відліковуватись з дати, що зазначена на квитанції, яка надається Іпотекодержателю відділенням зв'язку при відправленні Іпотекодавця листа з вимогою про усунення порушення Основного зобов'язання з повідомленням про вручення, або дата, зазначена на такому листі, що отриманий Іпотекодавцем особисто у Іпотекодержателя».

Також, встановлені обставини справи свідчать про те, що 05.09.2007 стосовно квартири позивача АДРЕСА_1, встановлено тип обтяження - заборона на нерухоме майно, підставою для обтяження став іпотечний договір (т.2, а.с. 19-20).

22.06.2010 згідно рішень Кіровського районного суду м. Кіровограда з ОСОБА_2 на користь АТ "Сведбанк" стягнена заборгованість за кредитним договором №030/09.07/71-368К від 05.09.2007 (т.2, а.с. 30-39).

28.11.2012 p. Банк відступив ТОВ "ФК "ВЕКТОР ПЛЮС", відповідно до договору факторингу № 15 (т.1, а.с. 188-193) та договору про відступлення прав іпотечними договорами (а.с. 187) свої права вимоги до Позивача - зобов'язаннями по кредитному договору № 030/09.07/71-368К від 05.09.2007, Іпотечному договору від 05.09.2007.

04.06.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чулковським В.А. було направлено письмову вимогу про усунення порушення за Кредитним договором №030/09.07/71-368К від 05.09.2007, права вимоги за яким уступлені на користь ТОВ "ФК "ВЕКТОР ПЛЮС", суму розрахунку відповідної заборгованості та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, на адресу позивача - цінним листом із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу через КМА УАППЗ "УКРПОШТА" (т.1, а.с. 180).

03 жовтня 2015 року уповноваженою особою ТОВ "ФК"ВЕКТОР ПЛЮС" гр. ОСОБА_7 було подано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру АДРЕСА_1, та документи, подані для проведення державної реєстрації прав (т.1, а.с. 55-56,58-74).

03 жовтня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу прийнято рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень № 25005893, яким проведена державна реєстрація права власності на приватну власність, розміром частки: 1, на квартиру, що розташована: АДРЕСА_1, за суб'єктом: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ "ВЕКТОР ПЛЮС". Також було відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна (т.1, а.с. 57).

Того, ж дня запис про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна погашено на підставі перенесено до новоствореного ОНМ (т.2, а.с. 20-21).

Позивач, вважаючи протиправною реєстрацію державними реєстраторами права власності на квартиру, яка належить йому на праві приватної власності, звернувся з позовом до суду.

За наслідками перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Щодо доводів заявника апеляційної скарги про те, що переданий на вирішення спір не є справою адміністративного судочинства, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, за позицією ТОВ «Факторингова компанія Вектор Плюс» вказаний спір пов'язаний з виконанням цивільно-правової угоди, у зв'язку з чим підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З такими доводами заявника апеляційної скарги не можливо погодитися з огляду на те, що вказаний спір виник не з приводу виконання чи не виконання умов цивільно-правової угоди, а з огляду на протиправність, за позицією позивача, рішення приватного нотаріуса, як державного реєстратора, під час здійснення ним владних управлінських функцій (здійснення від імені Держави реєстрації права на нерухоме майно), яке прийнято з порушенням вимог законодавства, яким визначено порядок дій державного реєстратора під час здійснення державної реєстрації права на нерухоме майно.

Отже, у даній справі відсутній спір про право, а дослідженню підлягають виключено обставини, які свідчать про правомірність (неправомірність) оскарженого рішення приватного нотаріуса, який, у спірних правовідносинах, діє як суб'єкт владних повноважень.

Щодо доводів заявника апеляційної скарги по суті спірних правовідносин, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, вирішуючи спірні правовідносин між сторонами, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку», п.46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою КМУ від 17.10.2013р. №868.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до пункту 46 Порядку №868 передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Отже, наявність документу, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги, є обов'язковим для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, враховуючи встановлені договором іпотеки застереження про задоволення вимог іпотекодержателя (п.11 Договору), суд першої інстанції вказав на те, що для перевірки дотримання пункту 46 Порядку №868 приватний нотаріус, що здійснює реєстраційну дію, повинен отримати відповідний документ на підтвердження завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем такої письмової вимоги.

Вказуючи на порушення відповідачем зазначених норм права, суд першої інстанції виходив з того, що такого документу (про час отримання іпотекодавцем письмової вимоги) для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки третьою особою (ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс") подано не було, у зв'язку з чим, за позицією суду першої інстанції, нотаріус здійснив державну реєстрацію права власності на підставі договору іпотеки за ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" без наявності такого документу всупереч пункту 46 Порядку №868.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується, оскільки їх зроблено без урахуванням застережень про задоволення вимог іпотекодержателя, які визначені п.11 Договору іпотеки.

Як зазначено вище, п.11 Договору іпотеки, зокрема, передбачено, що «Сторони за взаємною згодою встановили, що визначений у другому абзаці цього пункту Договору тридцяти денний строк починає відліковуватись з дати, що зазначена на квитанції, яка надається Іпотекодержателю відділенням зв'язку при відправленні Іпотекодавця листа з вимогою про усунення порушення Основного зобов'язання з повідомленням про вручення, або дата, зазначена на такому листі, що отриманий Іпотекодавцем особисто у Іпотекодержателя».

З наданих відповідачем документів, які стали підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію права, вбачається, що одним із таких документів є Свідоцтво від 04.06.2015р. (т.1 а.с.180), яким приватний нотаріус Чуловський В.А. посвідчує, що ним 24.02.2015р. було передано заяву ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» гр..ОСОБА_2. Заява містила відомості щодо письмової вимоги про усунення порушення за кредитним договором №030/09.07/71-368 К від 05 вересня 2007 року, права вимоги за яким уступлені на користь ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», суму розрахунку відповідної заборгованості та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. Заява була передана цінним листом із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу через КМА УАППЗ «Укрпошта».

Таким чином, враховуючи положення п.11 Договору іпотеки, яким визначено порядок обліку тридцяти денного строку та приймаючи до уваги вказане Свідоцтво, в якому зазначено про дату передачі заяви боржнику засобами поштового зв'язку, відповідач правомірно міг розраховувати на те, що Іпотекодержателем дотримано положення Договору іпотеки, в частині визначених застережень про задоволення вимог Іпотекодержателя, а також про сплив тридцяти денного строку від дня направлення боржнику попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, на думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо недотримання відповідачем вимог пункту 46 Порядку №868.

В той же час, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про порушення відповідачем, під час прийняття рішення про державну реєстрацію права, ст..55 Закону України «Про нотаріат».

Відповідно до ч.2, 3 ст.55 Закону України «Про нотаріат» при посвідченні угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна.

В разі наявності заборони угода про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчується лише у разі згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що на вказану квартиру, яка є предметом Іпотеки, був накладений арешт із забороною на відчуження (т.2 а.с.83):

реєстраційний запис про обтяження №11451811 - дата реєстрації 15.12.2009р.; підстава виникнення обтяження - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.12.2009р., Кіровський ВДВС Кіровоградського МУЮ. Згідно листа ВДВС від 22.11.2017р. вказаний арешт накладено у зв'язку з примусовим виконанням рішення про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 44120,33грн на користь ОСОБА_10 Щодо боржника не було припинено заходів примусового виконання, оскільки відсутні відомості щодо погашення заборгованості;

реєстраційний запис №11451791 - дата реєстрації - 03.03.2008р.; підстава постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.02.2008р., Кіровський ВДВС Кіровоградського МУЮ. Згідно листа ВДВС від 22.11.2017р. вказаний арешт накладено у зв'язку з примусовим виконанням рішення про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на користь ВАТ КБ «Надра» в сумі 130155,99грн. Щодо боржника не було припинено заходів примусового виконання, оскільки відсутні відомості щодо погашення заборгованості.

Таким чином, на час прийняття відповідачем спірного рішення про державну реєстрацію права, існувала заборона на відчуження квартири, у зв'язку з чим відповідач був зобов'язаний діяти у спосіб, передбачений ч.3 ст.55 Закону України «Про нотаріат».

Оскільки, встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідачем не було дотримано вимог ч.3 ст.55 Закону України «Про нотаріат», то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, здійснив реєстрацію права власності на квартира за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» з порушенням вимог чинного законодавства.

Щодо строків звернення позивача з позовом до суду, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, заявник апеляційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позовна заява подана з порушенням строків звернення до суду, які визначені ст..99 КАС України.

З такими доводами заявника апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не погоджується, оскільки вказане питання було предметом дослідження судом першої інстанції (т.1 а.с.127). При цьому, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотанні про залишення позову без розгляду, правильно виходив із відсутності доказів, які б свідчили про повідомлення позивача нотаріусом про прийняте ним рішення про державну реєстрацію права на квартиру.

З огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2017 року по справі №П/811/1723/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 27.11.2017р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк