Ухвала суду № 70508525, 21.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 357/7136/17 Головуючий у 1-й інстанції: Дмитренко А.М. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

21 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Ісаєнко Ю.А., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Данилюк Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до начальника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківсьої міської ради Дороганя Володимира Леонідовича про визнання протиправними постанов та їх скасування,

В С Т А Н О В И Л А :

В червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до начальника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківсьої міської ради Дороганя Володимира Леонідовича, в якому з урахуванням уточнених вимог просив визнати протиправними та скасувати постанови відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради № З-0706/1 від 07.06.2017, №З-0706/2 від 07.06.2017, №З-0706/3 від 07.06.2017, №З-0706/4 від 07.06.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального та матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 10.12.2002 року, види діяльності: кування, пресування, штампування, профілювання, порошкова металургія /основний/; інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що стверджується витягом з ЄДРПОУ /а.с.45/.

Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 03.05.2012 ОСОБА_2 є власником нежитлової будівлі літ. «З» загальною площею 899,6 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 дана нежитлова будівля /матеріальний склад/ входить до комплексу нежитлових будівель, а саме: адмінбудівля, зазначена під літ. «А», мийка, зазначена під літ. «Д», мийка, зазначена під літ. «Е», автомайстерня, зазначена під літ. «Ж», склад ПММ, зазначений під літ. «И», нежитлове приміщення під № 2 в будівлі під літ. «В», що стверджується копією цього договору, який було посвідчено приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Дуднік І.В., зареєстровано в реєстрі за № 1491 (а.с.18-20).

Згідно копії витягу про державну реєстрацію прав Білоцерківського МБТІ від 11.05.2012 №34091644 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. «З» площею 899,6 кв.м по АДРЕСА_1

20 червня 2013 року між Білоцерківською міською радою та ФОП ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди землі № 56, за яким в оренду передано земельну ділянку під розміщення виробничо-складських, адміністративних приміщень площею 0,5993 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

З 04 липня 2014 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди вказаної вище земельної ділянки за ОСОБА_2 (а.с.24).

29 травня 2017 року на підставі направлення № 5 від 22.05.2017 року головним спеціалістом відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Юрчиком О.В. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ФОП ОСОБА_2

За результатами проведеної позапланової перевірки спеціалістом відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської складено акт від 29.05.2017, в якому встановлені порушення позивачем вимог ст.ст. 29,34,34,36, ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність». Так в акті перевірки зазначено, що земельній ділянці, що знаходиться в оренді позивача виявлено об'єкт незавершеного будівництва, а саме складські приміщення, роботи по зведенню складських приміщень виконуються ФОП ОСОБА_2 без розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації та без документу, що дає право виконання будівельних робіт, замовником будівництва не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду на об'єкті будівництва. На момент проведення перевірки об'єкт будівництва експлуатується без введення його в експлуатацію.

На підставі вказаних вище акту перевірки спеціалістом відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської видано приписи № С-3105/5/1 та №С-2905/5/2 від 29.05.2017 відповідно до яких з метою усунення виявлених порушенню зупинено будівельні роботи з моменту вручення припису та поставлена вимога усунути порушення в термін до 30.12.2017.

Також спеціалістом відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської 29.05.2017 складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-З-2905/5/1, №1-Л-З-2905/5/2, №1-Л-З-2905/5/3, №1-Л-З-2905/5/4.

На підставі виявленого порушення тимчасово виконуючим обов'язки начальника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Дорогань В.Л. винесено 07.06.2017 постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №№ З-0706/1, З-0706/2, З-0706/3, З-0706/4, згідно яких ФОП ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених абз. 3 п.4 ч.2 ст.2, п.8 ч.2 ст.2, п.7 ч.2 ст.2, абз.3 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено на позивача штрафи у сумі 60 624 грн., 75 780 грн., 60 624 грн., 75 780 грн., (а.с. 37-40).

Позивач, вважаючи безпідставним і неправомірним дії начальника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківсьої міської ради щодо накладення на нього штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності звернувся до суду з даною позовною заявою.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість винесення начальником відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, та як наслідок відсутність правових підстав до задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність вчинених дій відповідачем, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

В даному випадку позапланова перевірка проводилася згідно направлення № 5 від 22.05.2017 року, на підставі виявлених фактів самочинного будівництва на засіданнях постійної комісії з питань земельних відносин та земельного кадастру, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам'яток, історичного середовища та благоустрою сесії Білоцерківської міської ради VII скликання (протоколи засідання № 80 від 31.03.2017 та № 82 від 06.04.2017), звернення комісії з питань земельних відносин та земельного кадастру, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам'яток, історичного середовища та благоустрою, протокольного доручення № 2-14-29 від 05.05.2017, про що зазначено в направленні на здійснення позапланової перевірки (а.с.69).

З огляду на зазначені обставини, посилання апелянта на те, що позапланова перевірка проведена на підставі, яка не передбачена чинним на момент проведення перевірки законодавством, колегія суддів не приймає до уваги оскільки підставою для проведення позапланової перевірки є виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.

Як вбачається з матеріалів справи згідно акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час перевірки виявлені такі порушення: на земельній ділянці по АДРЕСА_1 яка використовується на підставі договору оренди ФОП ОСОБА_2, виявлено об'єкт незавершеного будівництва, а саме: складські приміщення розмірами 43,00 х 4,00 м, 6,50 х 8,20 м, 8,20 х 6,50 м, 9,37 х 12,80 м, роботи по зведенню складських приміщень виконуються ФОП ОСОБА_2 без розробленої та затвердженої в установленому законодавством порядку проектної документації та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт /без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт/; замовником будівництва не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду на об'єкті будівництва; на момент проведення перевірки об'єкт будівництва експлуатується без введення його в експлуатацію, чим порушено вимоги ст.ст.29, 31, 34, 36, ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність» (а.с.26).

В оскаржуваних позивачем постановах вказується на порушення ст.ст. 29, 31, 34, 36, ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність», нормами яких, зокрема, передбачено, що для забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні особи, необхідно одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва; розробити проектну документацію на будівництво об'єктів; замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками; виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється; експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №№ З-0706/1, З-0706/2, З-0706/3, З-0706/4, ФОП ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених абз. 3 п.4 ч.2 ст.2, п.8 ч.2 ст.2, п.7 ч.2 ст.2, абз.3 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено на позивача штрафи у сумі 60 624 грн., 75 780 грн., 60 624 грн., 75 780 грн.

Судом встановлено, що позивача було визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених абз. 3 п.4 ч.2 ст.2, п.8 ч.2 ст.2, п.7 ч.2 ст.2, абз.3 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» в редакції, що діяла на час винесення оскаржуваних постанов, правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Згідно з ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації (п.4); експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації (п.6); незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб (п.7); незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб (п.8).

Положеннями ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.

Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами.

Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» у разі вчинення суб'єктами містобудування двох або більше правопорушень штрафи накладають за кожне вчинене правопорушення окремо.

В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_2 посилався на те, що в акті перевірки, приписах, протоколах та постановах не доведена сама подія правопорушення, не наводиться деталізація та не наводяться докази будівництва як такого.

Однак як в акті перевірки так і в протоколах про правопорушення та в оскаржуваних постановах про накладення штрафу, вказується на те, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1, яка перебуває в користуванні позивача на підставі договору оренди, виявлено об'єкт незавершеного будівництва, а саме: складські приміщення розмірами 43,00 х 4,00 м, 6,50 х 8,20 м, 8,20 х 6,50 м, 9,37 х 12,80 м, тобто, деталізовано, які саме це об'єкти будівництва.

Проте як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом , жодних зауважень щодо невідповідності встановлених під час перевірки фактів та виявлених перевіркою правопорушень, позивачем в акті не зазначено.

Посилання апелянта на ту обставину, що відповідачем під час проведення перевірки були виявлені споруди, які знаходяться в його власності а не самочинно збудовані об'єкти, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки нежитлова будівля загальною площею 899,6 кв.м., яка становить собою комплекс з шести нежитлових будівель та належить ФОП ОСОБА_2 на праві приватної власності розташована на земельній ділянці загальною площею 3,4336 га який присвоєно кадастровий номер:НОМЕР_2, тоді як виявлені об'єкти незавершеного будівництва, а саме: складські приміщення розмірами 43,00 х 4,00 м, 6,50 х 8,20 м, 8,20 х 6,50 м, 9,37 х 12,80 м, виявлені на земельній ділянці, що надана позивачу на підставі договору оренди №56 від 20.06.2013 площею 0,5993 га, та якій присвоєно кадастровий номер:НОМЕР_1. В договорі оренди відсутні будь-яка інформація щодо розміщення об'єктів нерухомого та об'єктів інфраструктури на зазначеній земельній ділянці.

Разом з цим складання акту перевірки, приписів, протоколу посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення перевірки врегульовано нормами Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 533 ( в редакції від 06.10.2015 року).

Як було зазначено відповідачем в судовому засіданні перевірка була здійснена в межах строку зазначеного в направленні, а акт та протоколи оформлені 29.05.2017, а тому твердження позивача про те, що перевірка проведена поза межами строку, вказаному в направленні, є необґрунтованими і не приймаються судом до уваги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено наявними матеріалами справи, позивач був присутній під час проведення перевірки, був ознайомлений з актом перевірки, та прийнятими за його наслідками приписами про усунення порушень та протоколами про правопорушення у сфері містобудівної діяльності й отримав примірники винесених приписів та протоколів, що підтверджується його особистим підписом у зазначених документах (а.с. 26-36).

Також позивача під підпис було повідомлено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановленими під час перевірки відбудеться 07.06.2017 о 10-00 годині в приміщенні відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради, та відповідну можливість надати пояснення чи зауваження.

Однак позивачем не було надано жодних зауважень чи пояснень.

З огляду на зазначене відповідач діяв в межах та у спосіб визначений законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість винесення начальником відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № З-0706/1 від 07.06.2017, №З-0706/2 від 07.06.2017, №З-0706/3 від 07.06.2017, №З-0706/4 від 07.06.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, та як наслідок відсутність правових підстав до задоволення позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження в суді першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження. В порушення вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтувались його вимоги.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: Ю.А. Ісаєнко

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 22 листопада 2017 року.