Ухвала суду № 70508437, 21.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7327/17 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

21 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

при секретарі Архіповій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001124202, № 0001134202 від 16 березня 2017 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Державна фіскальна служба України, звернулась до суду з апеляційною скаргою, у якій, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 23 лютого 2016 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» по фінансово-господарських відносинах з ТОВ «Еко Лідер» за період листопад-грудень 2015 року та ТОВ «Арабіс Трейд» за період січень 2016 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 23 лютого 2017 року № 339/28-10-42/35625082 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача по фінансово-господарським відносинам з ТОВ «Еко Лідер» за період листопад-грудень 2015 року з відповідним відображенням у податковому обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість в звітних періодах з 01 січня 2015 року по 31 березня 2016 року та ТОВ «Арабіс Трейд» за період січень 2016 року з відповідним відображенням у податковому обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість в звітних періодах з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року», відповідно до якого було встановлено порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток за 1 квартал 2016 року на суму 10 929 503 гривень; п. 198.3. п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 12 311 504 грн., в тому числі за листопад 2015 року на суму 2 956 000 грн. за грудень 2015 року на суму 9 251 101 гри., в січні 2016 року сумі 104 403 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 16 березня 2017 року: № 0001124202 відповідно до якого платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 15 389 380.00 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 12 311 504,00 грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 3 077 876,00 грн.; № 0001134202 відповідно до якого платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 13 661 878.75 гри., в т.ч. за основним платежем на суму 10 929 503,00 грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 2 732 376,00 грн.

ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» звернулося із скаргою в порядку адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 16 березня 2017 року № 0001124202 та № 0001134202 до ДФС України. За результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» було відмовлено у задоволенні скарги.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 16 березня 2017 року № 0001124202 та № 0001134202 та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені ст. 44 ПК України.

Так, згідно з п. 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст. 1 цього Закону бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації (ч. 1 ст. 8 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

У бухгалтерському обліку відображаються окремі господарські операції, з яких складається господарська діяльність.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

За змістом ч. 1 та 2 ст. 9 наведеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов'язана з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

За визначенням, наведеним у п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 201 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Встановлюючи обставини правомірності/неправомірності відображення в податковому обліку господарських операцій, слід ретельно, в сукупності та взаємозв'язку досліджувати всі надані податковим органом та платником податків докази щодо реального/нереального здійснення господарських операцій.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавець не визначив конкретного переліку документів, якими платник повинен підтвердити реальність виконання господарської операції. З метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає положенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та складення яких узгоджується із законодавчо установленими вимогами щодо оформлення такої операції або із звичаєвою практикою.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та ТОВ «Еко Лідер» було укладено договір поставки олії соняшникової нерафінованої від 20 листопада 2015 року №2011/15.

Відповідно до умов специфікації №1/1 від 20 листопада 2015 року до договору поставки №2011/15 від 20 листопада 2015 року передача олії соняшникової у кількості 800 тонн здійснюється на ЕХW (франко-склад постачальника) за адресою: Запорізька обл. м. Пологи, вул. Ломоносова, 36. Право власності на товар переходить в місці поставки за видатковою накладною наданою покупцю.

Згідно умов специфікації № 2 від 02 грудня 2015 року до договору поставки №2011/15 від 20 листопада 2015 року передача олії соняшникової у кількості 2 256,81 тонн здійснюється на умовах ЕХW (франко-склад постачальника) за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Комарова. 116. Право власності на товар переходить в місці поставки за видатковою накладною наданою покупцю.

Відповідно до умов специфікації № 3 від 14 грудня 2015 року до договору поставки №2011/15 від 20 листопада 2015 року передача олії соняшникової у кількості 400 тонн здійснюється на умовах СРТ (Термінал Дельта Вілмар СНД) за адресою: м. Южне, піт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 6. Право власності па товар переходить після прийняття товару терміналом.

Матеріали справи містять інформацію про те, протягом листопада-грудня 2015 року ТОВ «Еко Лідер» поставило позивачу олію соняшникову нерафіновану у кількості 3 450,07 т., що підтверджується видатковими накладними: від 27 листопада 2015 року № 410, від 27 листопада 2015 року № 411, від 02 грудня 2015 року № 418, від 03 грудня 2015 року № 419, від 04 грудня 2015 року № 420, від 04 грудня 2015 року № 421, від 07 грудня 2015 року № 422, від 10 грудня 2015 року № 423, від 14 грудня 2015 року № 424, від 14 грудня 2015 року № 426, від 14 грудня 2015 року № 427, від 14 грудня 2015 року № 428, від 14 грудня 2015 року № 429, від 15 грудня 2015 року № 430, від 15 грудня 2015 року № 431, від 15 грудня 2015 року № 432, від 15 грудня 2015 року № 433, від 16 грудня 2015 року №434, від 16 грудня 2015 року № 435.

На виконання умов договору поставки від 20 листопада 2015 року № 2011/15 ТОВ «Еко Лідер» склало для ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» податкові накладні: від 27 листопада 2015 року № 84 на суму 1 864 497,00 грн., ПДВ - 310 749,50 грн.; від 27 листопада 2015 року № 83 на суму 15 871 503,00 грн., ПДВ-2 645 250,50 грн.; від 02 грудня 2015 року № 2 на суму 4 391 100,00 грн., ПДВ - 731 850,00 грн.; від 03 грудня 2015 року № 3 на суму 4 182 000,00 грн., ПДВ - 697 000,00 грн.; від 04 грудня 2015 року № 4 на суму 4 600 200,00 грн., ПДВ - 766 700.00 грн.; від 04 грудня 2015 року № 5 на суму 8 782 200,00 грн., ПДВ - 1 463 700,00 грн.; від 07 грудня 2015 року № 6 на суму 8 364 000,00 грн., ПДВ - 1 394 000,00 грн.; від 10 грудня 2015 року № 7 на суму 9 409 500,00 грн., ПДВ - 1 568 250,00 грн.; від 14 грудня 2015 року № 8 на суму 7 460 897,10 грн., ПДВ - 1 243 482,85 грн.; від 14 грудня 2015 року № 10 на суму 808 932,96 грн., ПДВ - 134 822,16 грн.; від 14 грудня 2015 року № 11 на суму 871 906,32 грн., ПДВ - 145 317,72 грн.; від 14 грудня 2015 року № 12 на суму 842 110,20 грн., ПДВ- 140 351,70 грн.; від 14 грудня 2015 року № 13 на суму 803 649,96 грн., ПДВ - 133 941,66 грн.; від 15 грудня 2015 року № 14 на суму 874 230,84 грн., ПДВ - 145 705,14 грн.; від 15 грудня 2015 року № 15 на суму 801 536,76 грн., ПДВ - 133 589,46 грн.; від 15 грудня 2015 року № 16 на суму 798 155,64 грн., ПДВ - 133 025,94 грн.; від 15 грудня 2015 року №17 на суму 802 804,68 грн., ПДВ - 133 800,78 грн.; від 16 грудня 2015 року № 18 на суму 800 057,52 грн., ПДВ - 133 342,92 грн.; від 16 грудня 2015 року № 19 на суму 913 325,04 грн., ПДВ - 152 220,84 грн.

Податкові накладні зареєстровані ТОВ «Еко Лідер» в Єдиному реєстрі податкових накладних. Суми податку на додану вартість по таких податкових накладних включені до податкового кредиту ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» за листопад 2015 року у розмірі 2 956 000,00 грн., за січень 2016 року у розмірі 9 251 101,17 грн.

Крім того, виконання умов договору поставки підтверджуються платіжними дорученнями: від 14 грудня 2015 року № 56706 на суму 233 062.13 грн.; від 14 грудня 2015 року № 56707 на суму 1 983 937,88 грн.; від 17 грудня 2015 року № 57051 на суму 522 750,00 грн.; від 17 грудня 2015 року № 57052 на суму 1 176 187,50 грн.; від 18 грудня 2015 року № 57070 на суму 575 025,00 грн.; від 18 грудня 2015 року № 57071 на суму 1 045 500,00 грн.; від 18 грудня 2015 року № 57072 на суму 932 612,14 грн.; від 18 грудня 2015 року № 57073 на суму 1 097 775,00 грн.; від 18 грудня 2015 року № 57074 на суму 548 887,50 грн.; від 21 грудня 2015 року № 57217 на суму 114 165,63 грн.; від 21 грудня 2015 року №57218 на суму 100 007,19 грн.; від 21 грудня 2015 року № 57219 на суму 100 350,59 грн.; від 21 грудня 2015 року № 57220 на суму 99 769,46 грн.; від 21 грудня 2015 року № 57221 на суму 100 192,10 грн.; від 21 грудня 2015 року № 57222 на суму 109 278.86 грн.; від 21 грудня 2015 року № 57223 на суму 100 456,25 грн.; від 21 грудня 2015 року № 57224 на суму 105 263,78 грн.; від 21 грудня 2015 року №57225 на суму 108 988,29 гри.; від 21 грудня 2015 року № 57226 на суму 101 116,62 грн.

Стосовно взаємовідносин ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» із контрагентом ТОВ «Арабіс Трейд», встановлено, що між ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» та ТОВ «Арабіс Трейд» укладено договір поставки від 01 серпня 2014 року №2/08-201 1, відповідно до якого останнє поставляло побутову техніку ТМ «Scarlett».

У січні 2016 року ТОВ «Арабіс Трейд» поставило ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» товар загальною вартістю 626 416,48 грн. на підставі видаткових накладних: від 25 січня 2016 року № 000000007 на суму 124 729,30 грн.; від 25 січня 2016 року № 000000006 на суму 161 229,12 грн.; від 25 січня 2016 року № 000000005 на суму 140 731,20 грн.; від 25 січня 2016 року № 000000004 на суму 199 726,86 грн.

ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» оплатило ТОВ «Арабіс Трейд» вартість отриманого у січні 2016 року товару у розмірі 626 416,48 грн. наступними платежами: платіжне доручення від 19 січня 2016 року № 58797 на суму 447 246,00 грн.; платіжне доручення від 29 січня 2016 року № 59349 на суму 624 264,54 грн.

Доставку товару від ТОВ «Арабіс Трейд» до ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» було здійснено перевізником - ТОВ «Рабен Україна» автомобілями на підставі товарно-транспортних накладних: від 25 січня 2016 року № 492149397 (Харківська обл., смт. Васищеве-1, вул. Промислова. 1); від 25 січня 2016 року № 492149396 (м. Тернопіль, вул. Лук'яновича,8, корп. №6); від 25 січня 2016 року № 492149395 (с. Мізікевича, вул. Пивоварна, 9А); від 25 січня 2016 року № 492149396 (Київська обл. м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Свято-Покровська, 141 П).

Приймання товару в місцях розвантаження здійснювалося працівниками ТОВ «Сав-Дістрибьюшн», які підписали видаткові накладні.

На підтвердження виконання умов договору поставки від 01 серпня 2014 року № 2/08-2014, руху активів в процесі здійснення господарських операцій ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» до перевірки надано: видаткові накладні, податкові накладні, оборотно-сальдові відомості за рахунком 281 та 631 за січень 2016 року, платіжні доручення.

На виконання умов господарського договору поставки від 01 серпня 2014 року № 2/08-2014 ТОВ «Арабіс Трейд» склало для ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» наступні податкові накладні: від 25 січня 2016 року № 6 на суму 124 729,30 грн. в т.ч. ПДВ на суму 20 788.22 грн.; від 25 січня 2016 року № 5 на суму 161 229,12 грн. в т.ч. ПДВ на суму 26 871,52 грн.; від 25 січня 2016 року № 4 на суму 140 731,20 грн. в т.ч. ПДВ на суму 23 455,20 грн.; від 25 січня 2016 року № 3 на суму 199 726,86 грн. в т.ч. ПДВ на суму 33 287,81 грн. Податкові накладні було зареєстровано ТОВ «Арабіс Трейд» в ЄРПН.

Колегія суддів також звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Таким чином, у випадку, коли платник податку виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання права на податковий кредит з податку на додану вартість та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, зазначені у актах обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагента. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно будь-кого - позивача та контрагентів за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), а договори, укладені позивачем з даним товариствами, станом на час розгляду справи не визнано недійсними у судовому порядку.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів приходить до висновку проте, що господарські операції позивача з його контрагентами відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними первинними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

В той же час, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 72 КАС України не надано доказів, які б ставили під сумнів виконання вказаних господарських операцій, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача, як платника податків, та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

Повний текст ухвали виготовлено 27 листопада 2017 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Ганечко О.М.

Коротких А. Ю.