Ухвала суду № 70508387, 20.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа № 826/14786/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

20 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2016 у справі за позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2016 позов задоволено частково.

Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіну Марину Анатоліївну внести пропозицію щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб змін до реєстру акцептованих вимог в частині включення кредиторських вимог ОСОБА_3 в сумі 124763,34 грн.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, та просив її задовольнити.

Позивач в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та видно з матеріалів справи, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 19.02.2015, яке набрало законної сили, у цивільній справі №761/2241/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ПАТ "ВіЕйБі Банк" про стягнення банківського вкладу, процентів та моральної шкоди позов задоволено частково, та стягнуто з ПАТ "ВіЕйБі Банк" на користь позивача кошти за договором банківського вкладу "Квартальний" №834985/14 в розмірі 10847,98 доларів США, та кошти за договором банківського вкладу "З любов'ю VAB!" №550848/2013 в розмірі 32000,96 грн. Зазначеним судовим рішення встановлено, що 10847,98 дол. США еквівалентно 296778,93 грн. за офіційним курсом НБУ на день винесення рішення. Відтак, стягненню з ПАТ "ВіЕйБі Банк" на користь позивача підлягала сума у розмірі 328779,89 грн.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 20 березня 2015 року №63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну строком на 1 (один) рік із 20 березня 2015 року по 19 березня 2016 року.

Так, частина боргу у розмірі 200000,00 грн. перерахована позивачу, з яких 168490,31 грн. - перераховано 04 лютого 2015 року, згідно договору банківського вкладу №834985/2014 від 18.08.2014, а 31509,69 грн. - перераховано 31.03.2015 згідно договору банківського вкладу "З любов'ю VAB!" №550848/2013 від 13.03.2013.

Враховуючи наявність заборгованості банку, позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду із заявою про визнання кредитором від 08.04.2015, в якій просив включити суму боргу на загальну сум 128779,89 грн., не враховуючи відсотки, у реєстр акцептованих вимог кредиторів з урахуванням відсотків по вкладам.

Згідно довідки ПАТ "ВіЕйБі Банк" від 09.07.2015 року №174-67, до акцептованого реєстру кредитора включені кредиторські вимоги позивача лише в сумі 4016,55 грн.

Не погоджуючись з діями відповідачів, позивач звернувся з вказаним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов виходив з того, що дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни щодо не включення кредиторських вимог позивача до реєстру акцептованих вимог є неправомірними.

Розглядаючи дану апеляційну скаргу, колегія суддів вказує наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, предметом вказаного спору є включення саме кредиторських вимог ОСОБА_3 в сумі 124763,34 грн.

Вказана заборгованість ПАТ "ВіЕйБі Банк" перед позивачем встановлена рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 19.02.2015, яке набрало законної сили. Даним рішенням стягнуто з ПАТ "ВіЕйБі Банк" на користь позивача кошти за договором банківського вкладу, частину з яких позивач просить включити до реєстру акцептованих вимог, а тому, на переконання колегії суддів, зазначений спір є цивільно-правовим.

Колегія суддів, вказує на те, що доводи апелянта щодо виплати грошових коштів в межах гарантованої суми відшкодування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не спростовують наявність заборгованості, встановленої рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 19.02.2015, яке набрало законної сили, та прийнято в порядку цивільного судочинства.

Так, згідно п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Водночас, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вказані норми права встановлюють, що в порядку адміністративного судочинства захищаються права та інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин. Публічно-правові відносини є складовою частиною правових відносин, які виникають у суспільстві.

Таким чином, до адміністративного суду з адміністративним позовом має право звернутись особа за захистом саме публічного права, свободи чи інтересу у сфері публічно-правових відносин.

Звернення особи з позовом до суду на захист іншого крім публічного права, свободи чи інтересу, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на зміст позовної заяви, характеру спірних правовідносин, та обставин встановлених судом першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку наявний спір, що виникає при врегулюванні договірних відносин, які підлягають врегулюванню на підставі норм Цивільного Кодексу України, в порядку цивільного судочинства.

Отже, колегія суддів вважає, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тому провадження у справі, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, підлягає закриттю.

Позиція суду апеляційної інстанції узгоджена з позицією, викладеною відповідно до пункту 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» суди мають керуватися тим, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа.

Згідно з роз'ясненнями пункту 21 зазначеної постанови якщо орган державної влади та/або орган місцевого самоврядування суб'єкт владних повноважень бере участь у справі не на виконання своїх владних повноважень, а з інших правових підстав; не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору, то залежно від змісту вимог і суб'єктного складу сторін справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог статті 15 ЦПК.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

З аналізу вказаних норм права вбачається, що предметом адміністративного позову може бути визнання неправомірними лише тих рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які безпосередньо впливають на права та обов'язки позивача у сфері саме публічно-правових відносин.

Тобто, суд апеляційної інстанції вказує, що даний позов спрямований на захист прав у сфері цивільно-правових, а не публічно-правових відносинах, що виключає можливість його розгляду та вирішення в порядку адміністративного судочинства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, звернення до суду з позовом, що не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства має наслідком закриття провадження у справі.

На підставі вище зазначеного, наданих документів та доводів сторін, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено обставини справи, у зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо можливості розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі слід закрити.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 167, 195, 196, 199, 201, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни задовольнити частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2016 скасувати, провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги в порядку ст.212 КАС України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 27.11.2017)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов