Рішення № 70503331, 27.11.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого-судді Прядкіної О.В.,

суддів: Обідіної О.І., Пікуля В.П.,

секретаря Лимар О.М.,

за участі: представника позивача – адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк»

на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2015 р.

по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання недійсним кредитного договору та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом до ПАТ «Ідея Банк», доповненим у ході розгляду справи, в якому, посилаючись на укладення з відповідачем 09 вересня 2014 року кредитного договору, пунктом 1.4 якого встановлено щомісячну плату за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,3% від початкової суми кредиту та який, на її думку, суперечить вимогам законодавчих актів України, а тому є нікчемним, остаточно прохала визнати пункт 1.4 ОСОБА_4 № Z03.178.73440 від 09 вересня 2014 року недійсним та розірвати вказаний Договір.

Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2015 року позов ОСОБА_3 до ПАТ «Ідея Банк» про визнання недійсним кредитного договору задоволено частково.

Визнано недійсним пункт 1.4 ОСОБА_4 № Z03.178.73440 від 09 вересня 2014 року, укладеного між ПАТ «Ідея банк» та ОСОБА_3, щодо встановлення щомісячної плати за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,3 % від початкової суми кредиту.

Стягнуто із Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» в дохід держави судовий збір в розмірі 243,60. грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованостю.

У зустрічний позовній заяві ПАТ «Ідея Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Рішення оскаржив ПАТ «Ідея Банк», який в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову ОСОБА_3 і задовольнивши зустрічний позов ПАТ «Ідея Банк» у повному обсязі.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 28 січня 2016 року рішення районного суду в частині позову ОСОБА_3 про визнання недійсним пункту 1.4 кредитного договору скасовано, в задоволенні позову в цій частині відмовлено.

Зустрічний позов ПАТ «Ідея Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Ідея Банк» 105 тис. 281 грн 41 коп. заборгованості за кредитним договором. В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено. Рішення апеляційного суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року частково задоволено заяву ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2016 року.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2016 року та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 28 січня 2016 року скасовано, рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2015 року в частині задоволення позовуОСОБА_3 про визнання пункту кредитного договору недійсним залишено в силі.

В частині зустрічних позовних вимог справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Оскільки судове рішення скасоване судом вищої інстанції частково, то, виходячи с положень ч. 1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд оскаржене рішення суду перевіряє лише в частині вирішення зустрічного позову.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 09 вересня 2014 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №Z03.178.73440, згідно умов якого останній надано кредит в розмірі 100 000 грн. строком на 60 місяців зі сплатою 3% річних від залишкової суми кредиту (т.1 а.с.4-5).

Пунктом 1.4 ОСОБА_4 встановлено щомісячну плату за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,3% від початкової суми кредиту (т.1 а.с.4).

Згідно розрахунку здійсненого ПАТ «Ідея Банк» у зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 своїх зобов’язань перед Банком, станом на 17 липня 2015 року утворилася заборгованість в розмірі 105 281, 41 грн., яка складається з: основного боргу – 84 347, 30 грн., простроченого боргу – 6 302, 01 грн., прострочених процентів – 10 040, 20 грн., строкових процентів – 59, 60 грн., нарахованої плати за обслуговування кредиту – 2 300 грн., пені (за останній рік) 2 232, 30 грн. (т.1 а.с.78-80).

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ПАТ «Ідея Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, місцевий суд виходив з того, що розрахунки в даному позові здійснені без урахуванням визнання недійсним п.1.4 кредитного договору від 09 вересня 2014 року.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого суду.

Згідно із частинами першою, третьою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник – повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальник з квітня 2015 року припинив погашення кредитної заборгованості, чим порушив графік щомісячних внесків, що погоджені сторонами у п. 6.1. Кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до п.4.3.1. ОСОБА_4 має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, плати за обслуговування кредитної заборгованості, відшкодування збитків, а Позичальник зобов’язаний на вимогу Банку достроково виконати вказані грошові зобов’язання, зокрема, в наступних випадках: якщо Позичальник порушив термін сплати поточних місячних внесків більш ніж на 1 (один) календарний місяць; у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником будь-якої іншої умови цього ОСОБА_4.

Отже, встановивши факт прострочення виконання позивачем зобов’язання, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором.

Проте, оцінюючи заявлений ПАТ «Ідея Банк» розмір заборгованості, колегія суддів бере до уваги той факт, що рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2015 року, яке в цій частині залишено в силі постановою Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року, визнано недійсним п. 1.4 Кредитного договору, яким було передбачено щомісячну плату за обслуговування кредитної заборгованості.

На запит Апеляційного суду Полтавської області банком надано розрахунок заборгованості за кредитним договором без нарахованої комісії та з урахуванням платежів, які здійснювались в погашення комісії в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту.

Згідно вказаного розрахунку, станом на 17 липня 2015 року, заборгованість за кредитним договором становила 77 533, 02 грн., з них: основний борг 76 900, 96 грн., прострочені проценти 575, 18 грн., строкові проценти 56, 89 грн.

Таким чином, з позичальника на користь банку підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором, відповідно до наданого банком і не спростованого позивачем розрахунку, що у загальному розмірі становить 77 533, 02 грн.

З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги і скасування оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, ухваливши в цій частині нове рішення про часткове задоволення зустрічного позову. В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Вбачаючи, що колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення зустрічного позову ПАТ «Ідея Банк», то сплачений при подання позовної заяви судовий збір у розмірі 1 052, 82 грн. (т.1 а.с.73), а також сплачений при поданні апеляційної скарги судовий збір у розмірі 1 296, 42 грн. (т. 1 а.с.154) підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 309 ч.1 п.п.3,4, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк», - задовольнити частково.

Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2015 року скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк».

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким частково задовольнити зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором № ZO3.178.73440 від 09 вересня 2014 року в сумі 77 533, 02 (сімдесят сім тисяч п’ятсот тридцять три гривні 02 копійки) грн., яка складається з основного боргу 76 900, 96 грн., прострочених процентів 575, 18 грн., строкових процентів 56, 89 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» 1 729, 98 (одна тисяча сімсот двадцять дев’ять гривень 98 коп.) грн. судового збору.

В іншій частині рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2015 року суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий-суддя /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_5

/підпис/ ОСОБА_6

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1