Рішення № 70501048, 24.11.2017, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9738/17

2/357/3402/17

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

24 листопада 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Дмитренко А. М. ,

при секретарі - Боженко Т. В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутого майна,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 04.08.2014 року між ПрАТ СК «Перша» та Приватним підприємством «Генріх» було укладено договір № 06-07-001091 добровільного комплексного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності експлуатанта наземного транспорту, водія та пасажирів від нещасних випадків, згідно умов якого застрахованим транспортним засобом є ТЗ марки «Skoda Rapid» д.н.з. НОМЕР_1, 01.04.2015 року на 713 км автодороги Київ-Чоп мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Fiat Ducato» д.н.з. НОМЕР_2 та застрахованого автомобіля, яким керував ОСОБА_2 та який належить на праві власності ПП «Генріх». За заявою страхувальника від 01.10.2015 року ПрАТ СК «Перша» було проведено виплату страхового відшкодування в сумі 9850 грн. на банківські реквізити станції технічного обслуговування ТОВ «Автосервіс Отаман». 05.01.2016 року сплачені кошти повернулись на рахунок ПрАТ СК «Перша», а 26.05.2016 року грошові кошти в сумі 9850 грн. було сплачено на платіжні реквізити відповідача, тоді як жодних заяв від ПП «Генріх» щодо сплати страхового відшкодування на користь відповідача ОСОБА_1 до позивача не надходило, жодних страхових актів щодо проведення такої виплати страховиком складено не було, відповідач не фігурує як контрагент /страхувальник, потерпілий тощо/ в жодній інформаційній базі позивача, а тому жодних підстав для перерахування цієї суми коштів відповідачу у позивача не було. Позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 9850 грн. у якості повернення безпідставно набутого майна.

В судове засідання представник позивача не з'явився, до суду надіслано клопотання щодо розгляду справи без участі представника ПрАТ СК «Перша», в якому вказано на те, що позивач позов підтримує, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач до суду також не з'явився, про час розгляду справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем його проживання, конверт повернуто до суду з відміткою відділення зв'язку про те, що відповідач за вказаною адресою не проживає, причини неявки відповідача суду невідомі, заяви щодо розгляду справи без його участі суду не надано, а тому на підставі ст.ст.224-226 ЦПК України суд вважав за можливе провести заочний розгляд даної справи за письмовою згодою позивача.

Згідно з ч.5 ст.74 ЦПК України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Оглянувши матеріали даної справи, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з наступних підстав.

Так, по справі встановлено, що 04.08.2014 року між ПрАТ СК «Перша» /страховик/ та Приватним підприємством «Генріх» /страхувальник/ було укладено договір № 06-07-001091 добровільного комплексного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності експлуатанта наземного транспорту, водія та пасажирів від нещасного випадку, згідно умов якого застрахованим транспортним засобом є автомобіль марки «Skoda Rapid» д.н.з. НОМЕР_1, страхова сума за договором 215 000 грн., термін дії договору -до 07.08.2015 року, що стверджується копією цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що 01.10.2015 року страхувальник ПП «Генріх» звернувся до ПрАТ СК «Перша» з письмовою заявою про виплату страхового відшкодування відповідно до умов вказаного вище договору внаслідок пошкодження застрахованого транспортного засобу в результаті дорожньо-транспортної пригоди , яка мала місце 01.04.2015 року о 08 год. 00 хв на 713 км автодороги Київ-Чоп, в заяві вказано , що страхове відшкодування належить сплатити згідно рахунку № СА00000558 від 28.08.2015 року та калькуляції від 28.08.2015 року ТОВ «Автосервіс Отаман», що слідує з копії даної заяви.

Відповідно до копії страхового акту № ТР-11-3155 від 07.10.2015 року було визначено суму страхового відшкодування - 9850 грн. за проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, отримувач відшкодування - ТОВ «Автосервіс Отаман».

Згідно платіжного доручення № 20833 від 12.10.2015 року кошти в сумі 9850 грн. було перераховано ПрАТ СК «Перша» на розрахунковий рахунок ТОВ «Автосервіс Отаман», що стверджується копією цього платіжного доручення.

Згідно банківської виписки АТ «УкрСиббанк» за 05.01.2016 року, кошти в сумі 9 850 грн. повернуто платнику ПрАТ СК «Перша».

Платіжним дорученням № 30532 від 26.05.2016 року кошти в сумі 9850 грн. як страхове відшкодування виплачено за реквізитами ОСОБА_1, копія цього платіжного доручення є в матеріалах справи.

Відповідно до бухгалтерської довідки від 24.05.2017 року № 476 за підписом головного бухгалтера ПрАТ СК «Перша», перерахування страхового відшкодування в сумі 9850 грн. помилково здійснено не на користь ТОВ «Автосервіс Отаман» /як просив у заяві страхувальник/, а на користь фізичної особи ОСОБА_1.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за

рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, наякій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатомповедінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або

зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно

набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Отже, стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Такі правові висновки зроблені Верховним Судом України в постанові від 02.10.2013 року № 6-88цс13.

Як вказано вище і встановлено судом, кошти в сумі 9850 грн. в якості страхового відшкодування було помилково перераховано відповідачу без жодних на те підстав, будь-які договірні стосунки між сторонами відсутні, доказів зворотнього суду не надано, а тому за приписами ст.1212 ЦК України відповідач повинен повернути позивачу вказану суму грошових коштів, як безпідставно набуте майно.

На підставі ст.88 ЦПК України на користь позивача належить стягнути з відповідача сплачений ним при зверненні до суду судовий збір в сумі 1600 грн.

Керуючись ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, ст.ст. 10,60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» грошові кошти в розмірі 9 850 грн. у якості повернення безпідставно набутого майна та судовий збір в розмірі 1600 грн., всього 11 450 грн.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути скасоване Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано до суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.