Рішення № 70497650, 20.11.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14641/16-ц

Провадження № 2/161/615/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого-судді - Пушкарчук В.П.

при секретарі - Якушеву Р.І.

з участю сторін, представників сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, вказавши на ті обставини, що з 23.10. 2011 року по 26. 10. 2016 року з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі.

На весіллі подружжю ОСОБА_4 було подаровано 3400 доларів США, що становить по курсу 86 988 грн.

Під час шлюбу сторонами було придбане рухоме майно: утеплення для кухні, витяжка для кухні, набір кухонних меблів, мікрохвильову піч, холодильник, морозильну камеру, пральну машину, чайник, мультиварка, кухонний комбайн, стіл, стільці, робочу частину плитки на кухню, магніти на холодильник, пральну машину, унітаз, умивальник, бойлер, коврики в туалет, коридор, картину, вимикачі, розетки, світильник, пилосос, 2 телевізори, дівіді-центр, ламінат для підлоги, шафу-купе, стіл-тумбу, ліжко-малютку, диван-ліжко, комплект меблів для кімнати, годинник електронний, 2 комплекти постільної білизни, переноску, кабель, підвіконня, фотоапарат, флешку для телевізора,, пінтус для підлоги, всього на загальну суму 141 880 грн.

Загальна сума вартості майна і грошових коштів становить 226 868 грн, половину якої 114 434 грн. позивач прсив стягнути в його користь з відповідача.

Позивач зазначив, що документів, які б підтверджували придбання зазначеного майна в період шлюбу з відповідачкою у нього немає.

Оскільки подружжя не досягло згоди щодо поділу майна, яке було придбано ними в період шлюбу, тому позивач просив поділити його в судовому порядку.

В судовому засіданні ОСОБА_3 неодноразово змінював свої вимоги щодо тих речей, які просив виділити йому, чи стягнення грошової компенсації, підтримав вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві. Додатково уточнив, що просить виділити йому у власність чайник, стіл кухонний, стільці, магніти на холодильник, коврик для ванни, картину, пилосос, ДВД-центр, стіл-тумбу, диван-ліжко, годинник електронний, постіль, подовжувач, флешку та стягнути в його користь з відповідачки половину вартості подарованих на весіллі грошових коштів та половину судових витрат: за проведення експертизи та сплаченого судового збору.

Представник позивача ОСОБА_1 підтримав вимоги позивача.

Відповідач ОСОБА_4 позов визнала частково. Не заперечила проти виділення у власність позивача зазначені ним речі. Щодо грошових коштів, подарованих на весіллі, то зазначила, що всі вони використані в інтересах сім'ї, на лікування хворого сина. На даний час їх в наявності немає.

Квартира, де вони проживали з позивачем, належить її батькові, він є власником, а тому і ремонт у квартирі батько проводив за свої кошти.

Представник відповідача ОСОБА_2 підтримав свого довірителя.

Заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши документи справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ст. 21 СК України шлюб є дійсним при укладенні (реєстрації) його в органах державної реєстрації актів цивільного стану.

Ст. 368 ч.3 ЦК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 60 СК України ч.1. майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини ( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку ( доходу).

Ч.2. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно із зазначеною нормою при вирішенні питання про визнання майна подружжя їх спільною сумісною чи особистою приватною власністю з»ясуванню підлягають як підстави й час набуття такого майна, так і джерела його придбання.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 23.10. 2011 року по 26. 10. 2016 року.

За час перебування в шлюбі подружжям придбано ряд рухомого майна.

В судовому засіданні сторонами погоджено, що ними придбано рухоме майно. Однак що стосується його вартості, то відповідач заперечила зазначену позивачем вартість і його вартість на час розгляду справи в суді.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

За клопотанням позивача судом було призначено судову товарознавчу експертизу щодо вартості спірного майна.

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 8365-8369 від 22.09.2017 року ринкова вартість зазначеного майна подружжя ОСОБА_4 становить 59 361 грн. Тому суд критично відноситься до пояснень і позивача і відповідача щодо вартості майна і бере до уваги вартість майна, зазначену експертом, оскільки сторони по справі заінтересовані у вирішенні справи на користь кожного із них, а оцінка вартості майна експертом є об»єктивною.

Враховуючи пояснення сторін, дійсні обставин справи суд прийшов до висновку, що подружжям ОСОБА_4 за період проживання у шлюбі придбано:

Мийку вартістю 765 грн., холодильник - 1125 грн., пральну машину – 1716 грн., бойлер – разом з установкою 3620 грн., коврик в коридор – 455 грн., шафу-купе – 8925 грн., диван малютку -2170 грн., меблеву стінку – 4080 грн., килим – 1050 грн., підвіконник – 85 грн., проти виділення яких у власність відповідачки сторони не заперечили.

Крім того подружжям придбано шафу для прихожої вартістю 3485 грн., чайник вартістю 150 грн., стіл кухонний - 595 грн., стільці – 510 грн., магніти на холодильник 15 шт. – загальною вартістю 113 грн., коврик для ванни – 113 грн., картину – 270 грн., пилосос – 720 грн., ДВД –центр – 700 грн., стіл-тумбу – 808 грн., диван-ліжко – 3430 грн., електронний годинник – 189 грн., постіль – 275 грн., подовжувач – 30 грн., флешка – 60 грн., які позивач просить виділити йому у власність. Відповідач даної вимоги не заперечила.

Будь-яких доказів про придбання сторонами іншого майна, зазначеного позивачем , сторонами на наведено і не доведено його придбання в період шлюбу.

Вартість всього майна , придбаного подружжям, становить 35 439 грн. Вартість ідеальних долей в грошовому виразі при розподілі становить 17 719 грн. 50 коп.

Сторони в судовому засіданні зазначили, що дійсно на весілля родичами було подаровано 3400 дол. США.

Позивачем не доведено, що дані кошти є в наявності у відповідача і не спростовано твердження відповідача, що ці кошти використані на потреби і в інтересах сім»ї, а тому достатніх підстав для суду вважати, що ці спірні кошти є в наявності і підлягають до розподілу між подружжям немає.

З врахуванням інтересів сторін, їх бажань суд прийшов до висновку, що з рухомого майна подружжя ОСОБА_4 позивачу слід виділити:

шафу для прихожої вартістю 3485 грн., чайник вартістю 150 грн., стіл кухонний - 595 грн., стільці – 510 грн., магніти на холодильник 15 шт. – загальною вартістю 113 грн., коврик для ванни – 113 грн., картину – 270 грн., пилосос – 720 грн., ДВД –центр – 700 грн., стіл-тумбу – 808 грн., диван-ліжко – 3430 грн., електронний годинник – 189 грн., постіль – 275 грн., подовжувач – 30 грн., флешку – 60 грн., всього на суму 11448 грн.;

Відповідачу у приватну власність слід виділити:

мийку вартістю 765 грн., холодильник - 1125 грн., пральну машину – 1716 грн., бойлер – разом з установкою 3620 грн., коврик в коридор – 455 грн., шафу-купе – 8925 грн., диван малютку -2170 грн., меблеву стінку – 4080 грн., килим – 1050 грн., підвіконник – 85 грн., всього на суму 23 991 грн.

Різницю від ідеальної частки 17 719,5 грн. що становить 6271, 50 грн., слід стягнути з відповідача в користь позивача.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати слід стягнути з відповідача в користь позивача, а саме: 3714, 0 грн. половину вартості проведення експертизи, 320 грн. – судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58 60, 83, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.28 КпШС України, ст.ст. 60-63, 69-71 СК України, ст. 368 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Виділити із спільного майна подружжя :

ОСОБА_3

шафу для прихожої вартістю 3485 грн., чайник вартістю 150 грн., стіл кухонний - 595 грн., стільці – 510 грн., магніти на холодильник 15 шт. – загальною вартістю 113 грн., коврик для ванни – 113 грн., картину – 270 грн., пилосос – 720 грн., ДВД –центр – 700 грн., стіл-тумбу – 808 грн., диван-ліжко – 3430 грн., електронний годинник – 189 грн., постіль – 275 грн., подовжувач – 30 грн., флешку – 60 грн., всього на суму 11448 грн.;

ОСОБА_4: мийку вартістю 765 грн., холодильник - 1125 грн., пральну машину – 1716 грн., бойлер – разом з установкою 3620 грн., коврик в коридор – 455 грн., шафу-купе – 8925 грн., диван малютку -2170 грн., меблеву стінку – 4080 грн., килим – 1050 грн., підвіконник – 85 грн., всього на суму 23 991 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 6271, 50 грн. ( шість тисяч двісті сімдесят одну грн. 50 коп.) різниці від ідеальної частки майна , 3714, 0 грн. ( три тисячі сімсот чотирнадцять грн.) за проведення експертизи, 320 грн. ( триста двадцять грн.) – судового збору.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити із-за безпідставності.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області В.П.Пушкарчук