Рішення № 70496544, 27.11.2017, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/6935/17

Провадження № 2/520/7933/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2017 року

Київський районний суд м.Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретарі Шеховцевій О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Головного Управління національної поліції в Одеській області, Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів досудового розслідування,

Встановив:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в червні місяці 2017 року звернулись до суду з вимогами ухвалити рішення, яким стягнути на їх – позивачів- користь з Державного казначейства України на відшкодування моральної шкоди по 5000 грн. кожному шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України, посилаючись на бездіяльність органів досудового слідства. До суду позивачі не з’явились, надали заяви про вирішення спору за їх відсутності, зазначивши, що позов підтримують.

Представники відповідачів до суду не з’явились, про час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Від ГУНП в Одеській області до суду надійшли письмові заперечення на позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3

За згодою позивачевої сторони суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Суд вивчив матеріали по справі і встановив наступне:

Слідчим відділом Київського ВП у м.Одесі ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР №120141604800003846 від 18.09.2014 року за ознаками ч.1 ст.358 КК України. Потерпілою по справі визнана ОСОБА_1 В межах кримінального провадження ОСОБА_4 (чоловік ОСОБА_1А) 02.06.2017 року надав до Київського ВП у м.Одесі заяву про скоєне відносно нього кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст.358 КК України. В заяві ОСОБА_3 виклав вимоги про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне кримінальне правопорушення; почати за його – ОСОБА_3- заявою досудове розслідування у відношенні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 за дії, які мають ознаки злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України; надати йому – заявникові- витяг з ЄРДР.

За заявою ОСОБА_3 Київський ВП у м.Одесі будь-яких дій не вчинив, а 06.06.2017 року пере направив заяву до ОСОБА_6 07.06.2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Київського ВП щодо не внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення. Ухвалою слідчого судді Київського райсуду м.Одеси від 12.06.2017 року по справі за №520\6591\17 скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Київського ВП задоволено. Визнано бездіяльність посадових осіб слідчого відділу Київського ВП в м.Одесі, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання 02.06.2017 року заяви про вчинення кримінального правопорушення і зобов’язано посадових осіб СВ Київського ВП в м.Одесі внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 02.06.2017 року.

У зв’язку з тим, що до сьогодні посадовими особами слідчого відділу Київського ВП в м.Одесі відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 02.06.2017 року не внесені, позивач звернувся до суду з цим позовом і доводить, що його права на захист від скоєного кримінального правопорушення порушені бездіяльністю посадових осіб СВ Київського ВП у м.Одесі, що завдає йому моральну шкоду, яка полягає у психологічних переживаннях, що позивач переносить у зв’язку з відкритим ігноруванням посадовими особами слідчого відділу своїх службових обов’язків. Позивач також пояснив, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_5 зменшилась частка ОСОБА_1 у нерухомості, яка є місцем постійного проживання як самої ОСОБА_1 так і членів її родини- чоловіка ОСОБА_3 і дочки ОСОБА_7 З огляду на викладене позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_7 доводять, що бездіяльність посадових осіб СВ Київського ВП у м.Одесі спричинила і їм моральну шкоду. Кожен позивач оцінив завдану йому моральну шкоду в розмір 5000 грн.

Суд вивчив матеріали справи і дійшов висновку, що позов ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних правових підстав:

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами, діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173,1174 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ОСОБА_3 оскаржувались бездіяльність посадових осіб слідчого відділу, ця бездіяльність посадових осіб судовим рішенням визнана незаконною.

Суд дійшов висновку, що підставою для відшкодування моральної шкоди є встановлена ухвалою Київського райсуду м.Одеси від 12.06.2017 року бездіяльність посадових осіб слідчого відділу Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області і відсутні спеціальні підстави для застосування статті 1176 ЦК України.

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Відповідно до цієї норми обов'язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що бездіяльністю посадових осіб СВ Київського ВП у м.Одесі, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання 02.06.2017 року заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення відносно нього, завдано моральної шкоди саме позивачу ОСОБА_3 Вимоги позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 суд визнає безпідставними і тому не підлягаючими задоволенню.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд приймає до уваги конкретні обставин справи і наслідки, що наступили для позивача, який зазнав певних душевних страждань внаслідок бездіяльності посадових осіб. Керуючись ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правовою позицією Верховного суду України від 25 травня 2016 року у аналогічній справі , суд визначає розмір моральної шкоди для позивача ОСОБА_8 в суму 1000 грн., які стягує з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України.

Керуючись ст.212-215 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 1000 грн. (одну тисячу гривень 00 коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за заявою відповідача, наданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду через Київський райсуд м.Одеси протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Калашнікова О. І.