Ухвала суду № 70492481, 21.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 листопада 2017 року м.Київ К/800/38905/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Голяшкін О.В., перевіривши касаційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року у справі за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби, Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій та скасування вимоги від 04 березня 2016 року №Ю-35-11 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суму 5692511,39 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга не відповідає вимогам ст.213 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються ім’я (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, та осіб, які беруть участь у справі, а також їх номери засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.

Згідно ч.5 ст.213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Скаржником у касаційній скарзі не зазначено відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби, не вказано його поштову адресу, не додано копію касаційної скарги для нього та документа про сплату судового збору.

Клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Як встановлено ч.1 ст.88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені скаржником у касаційній скарзі обставини не свідчать про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, передбачених ст.88 Кодексу адміністративного судочинства України та ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.3 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог встановлених статтею 213 КАС України, застосовуються правила статті 108 КАС України.

За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без руху для усунення скаржником зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст.108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року у справі №805/1846/16-а залишити без руху та надати строк до 11 грудня 2017 року для усунення вказаних недоліків касаційної скарги.

Роз’яснити, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків касаційної скарги вона буде повернута скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Голяшкін