Ухвала суду № 70491760, 20.11.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2017 р.Справа № 820/3345/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2017р. по справі № 820/3345/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач), в якому просила суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № Ф-0000141304 від 30.01.2017 про сплату ОСОБА_1 недоїмки по сплаті єдиного соціального внеску у розмірі 57 870,32 грн.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № НОМЕР_1 від 30.01.2017 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 5 787,03 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2017 року вказаний позов задоволено. Скасовано вимогу Головного управління ДФС у Харківській області № Ф-0000141304 від 30.01.2017. Скасовано рішення Головного управління ДФС у Харківській області № НОМЕР_1 від 30.01.2017 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Позивач надав до суду апеляційної інстанції письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1), як самозайнята особа зареєстрована Харківським обласним управлінням юстиції згідно Свідоцтва на зайняття діяльністю № б/н від 19.01.1996 року та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні Державної фіскальної служби у Харківській області як платник єдиного соціального внеску від 19.01.1996 року за №7040.

Як свідчать матеріали справи, на підставі отриманої інформації щодо розбіжностей сум чистого доходу та сум єдиного соціального внеску за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року самозайнятої особи ОСОБА_1 (код НОМЕР_2) на підставі п.п.20.1.1 20.1.4, 20.1.6 п.20.1 ст. 20 п.п.78.1.4 п.78.1, п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 7, ст. 79 Податкового кодексу України, пункту 2 ст. 13 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування Центральною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області винесено наказ № 1312 від 11.10.2016 року яким доручено фахівцям контролюючого органу проведення документальної позапланової невиїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 з питання порядку нарахування і сплати єдиного внеску за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року.

На підставі положень ПК України та наказу № 1312 від 11.10.2016 року Центральною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області складено повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача у період з 28 листопада по 02 грудня 2016 року у приміщенні перевіряючого - Центральної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області за адресою. м. Харків, пр. Науки, буд. 9.

Результати проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 Центральною ОДПІ було оформлено відповідним актом перевірки №4927/20-30-13-04/НОМЕР_2 від 09.12.2015 року Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки само зайнятої особи ОСОБА_1, щодо обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, у висновках якої зазначено, що звітність платником єдиного внеску була надана з порушенням п.5 ч.3 розділу ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за результатами чого було донараховано єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року у сумі 57 870,32 грн.

Згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій щодо ОСОБА_1 (акт перевірки №4927/20-30-13-04/НОМЕР_2 від 09.12.2015 року) за підписом головного державного ревізора інспектора позивачем за період 2015 року сплачено єдиного внеску в сумі 14236,00 грн., по даним перевірки сума єдиного внеску за вказаний період підлягає сплаті у розмірі 72 106,34 грн., відхилення 57 870,34 грн.

Так, за результатами розгляду матеріалів документальної перевірки №4927/20-30-13-04/НОМЕР_2 від 09.12.2015 року, виявлених порушень ст. 7, ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та на підставі п.3 ч.11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області у відношенні позивача винесено рішення № НОМЕР_1 від 30.01.2017 року Про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску (додаток 13 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування) яким застосовано до позивача - ОСОБА_1, штрафні санкції в розмірі 10% - 5 787,03 грн.

У зв'язку з непогашенням відповідачем податкового боргу у визначеному законодавством строки, Головним управлінням ДФС у Харківській області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) форми "Ф" №0000141304 від 30.01.2017 року, де зазначено, що станом на 09.12.2016 року заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 становить 57 870,32 грн., яка підлягає сплаті.

Вважаючи незаконними оскаржувані вимогу ГУ ДФС у Харківській області № Ф-0000141304 від 30.01.2017 про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску та рішення № НОМЕР_1 від 30.01.2017 про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску, позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що будь - які дії ГУ ДФС в Харківській області чи документи, проведені та винесені у подальшому на підставі скасованого у судовому порядку наказу на проведення перевірки Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 11.10.2016 року №1312, а саме: вимога ГУ ДФС у Харківській області № Ф-0000141304 від 30.01.2017 про сплату недоїмки по сплаті єдиного соціального внеску у розмірі 57 870,32 грн. та рішення №0000751304 від 30.01.2017 про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску у розмірі 5 787,03 грн., є незаконними та підлягають скасуванню

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1 вказаного Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частиною 3 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування передбачено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Так, згідно п.2 ч.1 ст. 13 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, де зазначено, що органи доходів і зборів мають право проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом (частини 2 - 4 статті 25 вказаного вище Закону).

Згідно п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Окрім того, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПК необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК.

Як зазначено представником позивача та підтверджено матеріалами справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року по справі № 820/73/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Центральної обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ на проведення перевірки Центральної обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 11.10.2016 року №1312.

Постанова Харківського окружного адміністративного суду набрала законної сили 11 травня 2017 року.

Відповідно до частини 1 ст. 72 КАС України, де зазначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В мотивувальній частині постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2017 року зазначено, що оскаржуваний наказ контролюючого органу не містить підстав для проведення перевірки, обовязковість яких міститься в п.п. 78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, що свідчить про порушення порядку призначення перевірки та прийняття наказу.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом у відношенні позивача проводилася невиїзна перевірка з приводу нарахування і сплати єдиного внеску за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, а відтак позивач у разі своєї незгоди зі змістом наказу від 11.10.2016 року №1312 та безпідставним проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки не мав змоги не допустити перевіряючих до проведення останньої.

Аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14, від 09 лютого 2016 року у справі № 826/5689/13-а, від 16 лютого 2016 року у справі 826/12651/14, ухвалі від 02 жовтня 2015 року у справі 2а-3359/11/2070.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

З огляду на це, будь - які дії ГУ ДФС в Харківській області чи документи, проведені та винесені у подальшому на підставі скасованого у судовому порядку наказу на проведення перевірки Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 11.10.2016 року №1312, а саме: вимога ГУ ДФС у Харківській області № Ф-0000141304 від 30.01.2017 про сплату недоїмки по сплаті єдиного соціального внеску у розмірі 57 870,32 грн. та рішення №0000751304 від 30.01.2017 про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску у розмірі 5 787,03 грн., є незаконними та підлягають скасуванню.

Доказів стосовно проведення контролюючим органом інших перевірок у відношенні позивача, на підставі яких йому могла бути нарахована відповідним рішенням штрафна санкція по сплаті ним суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та сформована вимога, матеріали справи не містять, а представником відповідача таких до суду не надано.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та скасування оскаржуваних позивачем рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, переглянувши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Колегія суддів також зазначає, що відповідачем при поданні апеляційної скарги не було сплачено судовий збір.

09 жовтня 2017 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду відповідачу відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2017 року по справі №820/3345/17 до ухвалення рішення по справі (а.с.73).

Оскільки на час постановлення даної ухвали відповідачем не було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2017 року, наявні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області області судового збору у розмірі 1408 (тисяча чотириста вісім) гривень до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2017р. по справі № 820/3345/17 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області області судовий збір у розмірі 1408 (тисяча чотириста вісім) гривень до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4

Повний текст ухвали виготовлений 24.11.2017 р.