Ухвала суду № 70489878, 24.11.2017, Львівський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

24 листопада 2017 року Справа № 813/4259/17

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Хома О.П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до судді Верховного суду України Волкова Олександра Федоровича, секретаря судового засідання Верховного суду України у справі №21-317а17 ОСОБА_2, Начальника управління забезпечення діяльності Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України ОСОБА_3 про визнання протиправними дій і бездіяльності, зобов’язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

- визнати бездіяльність судді Верховного суду України Волкова О.Ф., а саме, свідоме невиконання ним своїх обов’язків по контролю за текстом ухвал, які повинні були бути занесеними в журнали судових засідань по справі №21-317а17 від 06.06.2017 та 12.09.2017, протиправною;

- визнати бездіяльність секретаря судового засідання Ключник А.Ю., а саме, свідоме не виконання нею своїх обов’язків по внесенню в журнали судових засідань по справі №21-317а17 від 06.06.2017 та 12.09.2017 15 ухвал, які були постановлені колегією суддів без виходу в нарадчу кімнату, протиправною;

- визнати бездіяльність судді Верховного суду України Волкова О.Ф., а саме свідоме не виконання ним своїх обов’язків, як головуючого судді у судовому процесі, який повинен був забезпечити розгляд клопотання №7-ВС від 06.07.2017 та прийняття ухвали по цьому клопотанню, протиправною;

- визнати дію начальника управління забезпечення діяльності Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України ОСОБА_3, а саме, привласнення ним собі функції суду та розгляд замість суду і надання відповіді на клопотання №7-ВС від 06.07.2017, протиправною;

- зобов’язати секретаря судового засідання Ключник А.Ю. внести в журнали судових засідань по справі №21-317а17 від 06.06.2017 та 12.09.2017 15 ухвал, які були постановлені колегією суддів без виходу в нарадчу кімнату;

- зобов’язати суддю Верховного суду України Волкова О.Ф. здійснити контроль за текстом 15 ухвал, які секретар судового засідання повинна внести в журнали судових засідань по справі №21-317а17 від 06.06.2017 та 12.09.2017, щоб мотиви і висновки цих ухвал відповідали тому, що він, як головуючий наголосив на засіданнях.

Тобто, предметом позову є процесуальні дії Верховного Суду України під час розгляду справи №21-317а17.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи немає підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Завданням адміністративного судочинства, згідно зі статтею 2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно частини 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до частини 1 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Частиною 2 статті 17 КАС України передбачено категорії публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, щодо вирішення адміністративних справ, зокрема:

- спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

- спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

- спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

- спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

- спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

- спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Проте в зазначених вище випадках між позивачами та суддями (відповідачами) такі правовідносини не виникають, тому такі справи не можуть бути підсудні судам загальної юрисдикції.

Такі спори не пов'язані із захистом прав, свобод чи інтересів у публічно-правових відносинах від порушень з боку органів державної влади, оскільки оскаржені позивачем дії вчинені при здійсненні правосуддя, а тому законність таких дій може перевірятися лише судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

Таким чином, суддя виступає як посадова особа, уповноважена на виконання функцій держави, а не як приватна особа, до якої можна звернутися з позовом.

Згідно з пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 «Про незалежність судової влади», виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв із таким предметом.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів» судам роз'яснено, що у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 КАС України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

У зазначених роз'ясненнях відтворено положення статей 62, 126 і 129 Конституції України, відповідно до яких судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється, а однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначеними положеннями Конституції України визначено, що рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя, пов'язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо, можуть оскаржуватись у порядку, передбаченому процесуальними законами, а не шляхом оскарження їх дій до іншого суду, оскільки це порушуватиме принцип незалежності судів і заборону втручання у вирішення справи належним судом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до судді Верховного суду України Волкова Олександра Федоровича, секретаря судового засідання Верховного суду України у справі №21-317а17 ОСОБА_2, Начальника управління забезпечення діяльності Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України ОСОБА_3 про визнання протиправними дій і бездіяльності, зобов’язання вчинити дії, слід відмовити.

Керуючись ст.ст.109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, –

у х в а л и в :

відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за ОСОБА_1 до судді Верховного суду України Волкова Олександра Федоровича, секретаря судового засідання Верховного суду України у справі №21-317а17 ОСОБА_2, Начальника управління забезпечення діяльності Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України ОСОБА_3 про визнання протиправними дій і бездіяльності, зобов’язання вчинити дії.

Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Хома О.П .