Постанова № 70489799, 22.11.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

22.11.2017 р. справа № 814/2084/17

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в письмовому провадженні розглянув адміністративну справу

за позовом

Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв, 54003

до

Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтенату № 3 Миколаївської обласної ради, вул. Котельна, 117, м. Миколаїв, 54003

про

застосування заходів реагування у сфері державного нагляду

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 3 Миколаївської обласної ради (далі - відповідач), в якому просить суд застосувати до відповідача захід реагування у сфері державного нагляду у вигляді повного зупинення роботи об’єктів, які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. 5-та Військова, 42, до повного усунення порушень, а також зобов’язати відповідача повністю зупинити роботу цих об’єктів.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказав на те, що перевіркою позивача встановлені порушення правил пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров’ю людини, що є підставою для застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи об’єктів відповідача.

Відповідач позов не визнав, в своїх запереченнях просив в його задоволенні відмовити з наступних підстав. Так, відповідач звернув увагу суду на те, що позивач невірно вказав його назву: замість вірної - Миколаївська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 3 Миколаївської обласної ради, ним вказано Миколаївську спеціалізовану школу-інтернат № 3 Миколаївської обласної ради. По суті виявлених під час перевірки порушень правил пожежної і техногенної безпеки відповідач зауважив, що переважна більшість порушень усунута після проведення перевірки, а на усунення інших порушень необхідне відповідне фінансування (а. с. 41-44).

Сторони подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а. с. 78-79) і відповідно до ст. 122 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справа розглядається в письмовому провадженні.

Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

25 вересня 2017 р. позивач видав наказ № 3 "Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю)", відповідно до якого заплановано проведення позапланових перевірок додержання (виконання) законодавства з питань пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту об’єктів відповідно до додатку (а. с. 8). У додатку під № 2 заплановано проведення перевірки відповідача (а. с. 9).

У період з 26 до 27 вересня 2017 р. посадовими особами позивача здійснено перевірку відповідача, про що складено акт від 27 вересня 2017 р. № 111 (далі - акт перевірки від 27 вересня 2017 р.) (а. с. 33-38).

В акті перевірки від 2 вересня 2017 р. зафіксовано 24 порушення правил пожежної і техногенної безпеки з боку відповідача.

Оскільки в своїх запереченнях відповідач наполягав на усуненні більшої частини виявлених у ході його перевірки порушень, під час розгляду адміністративної справи позивач здійснив повторну перевірку відповідача, за результатами якої склав акт від 15 листопада 2017 р. № 68 (далі - акт перевірки від 15 листопада 2017 р.) (а. с. 73-76).

Як слідує з акту перевірки від 15 листопада 2017 р., з 24 порушень, виявлених під час попередньої перевірки, позивач усунув 17. Не усунутими залишились 7 порушень, а саме:

1) розміри дверей у просвіті евакуаційного виходу висотою менше 2 м, шириною менше 1 м;

2) будівлю не обладнано пристроями від прямого попадання блискавки та її вторинних проявів;

3) не влаштовані протипожежні двері і люк в складському приміщенні та виходу на крівлю;

4) не влаштовано протипожежні перешкоди для електрощитової, яка знаходиться на шляху 2-го евакуаційного виходу;

5) дерев’яні конструкції будівлі не піддані вогнезахисному оброблянню;

6) біля місць розташування пожежного гідранту не встановлені покажчики відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах із зазначенням виду водопроводної мережі;

7) не проведено ідентифікацію об’єкту на наявність потенційної небезпеки.

Відповідно до ст. 71 ч. 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доказів, які б підтверджували усунення вищеперелічених порушень відповідач суду не надав, тоді як за змістом ст. 1832 ч. 12 КАС України на підтвердження усунення порушень, які стали підставою для застосування заходів реагування, особа повинна подати докази.

Що стосується зауважень відповідача про те, що позивач невірно зазначив його назву, суд знаходить цю обставину не суттєвою та такою, що не впливає на суть справи.

Як визначено ст. 68 ч. 2 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров’ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно із ст. 70 ч. 1 п. 1 КЦЗ України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Відповідно до ст. 70 ч. 2 КЦЗ України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Суд звертає увагу на те, що усунення порушень правил пожежної і техногенної безпеки, які зафіксовані в акті перевірки від 15 листопада 2017 р., не залежить від волі відповідача, так як ці порушення не можуть бути усунені ним самостійно, а потребують залучення сторонніх організацій та значного додаткового фінансування і в матеріалах справи маються докази, що відповідач вживав залежні від нього заходи для отримання такого фінансування (а. с. 45, 48, 51), але застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи об’єкта не залежить від об’єктивності причин, які призвели до порушень - в даному випадку оцінюється тільки ризик загрози життю та здоров’ю людей, а на переконання суду порушення правил пожеженої і техногенної безпеки в будь-якому випадку прямо чи опосередковано створюють загрозу життю та здоров’ю людини.

Такий висновок суду підтверджується і положеннями ст. 3 ч. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відповідно до яких державний нагляд (контроль) здійснюється за принципом пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

З огляду на встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

За правилами ст. 256 ч. 1 п. 10 КАС України, негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об’єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров’ю людей.

Позивачем окрім вимоги про застосування до відповідача заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об’єкта, заявлено вимогу про зобов’язання відповідача зупинити свою роботу.

Слід зазначити, що відповідно до вищенаведених положень КАС України і КЦЗ України, зупинення роботи об’єкта, на якому виявлено порушення правил пожеженої і техногенної безпеки відбувається в силу рішення суду, а не на підставі зобов’язання відповідача зупинити свою роботу - такі рішення суду взагалі не можуть носити зобов’язального характеру для порушника, а тому в цій частині позивач невірно сформулював вимогу для реалізації своєї компетенції під час судового розгляду.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного. За нормами Закону України "Про судовий збір" позивач не звільнений від його сплати, а загальним правилом КАС України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої постановлено судове рішення.

Стаття 94 ч. 4 КАС України містить застереження про те, що у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, а тому в даному випадку судовий збір в сумі 1600,0 грн., який сплачений позивачем згідно платіжного доручення № 1348 від 17 жовтня 2017 р. (а. с. 31), повинен бути повернутий позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 1832, 160-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Застосувати до Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 3 Миколаївської обласної ради, яка знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. 5-та Військова, 42, захід реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи об’єктів.

3. Постанова виконується негайно.

4. Повернути Головному управлінню Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Миколаївській області з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1600,0 (одна тисяча шістьсот) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя А. О. Мороз