Постанова № 70487527, 23.11.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2017 р. Справа№ 910/21850/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Дідиченко М.А.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Карпюк О.С.,

представників:

від позивача - Калениченка П.А.,

від відповідача - Богатих Д.С.,

від третьої особи - Шалавінського О.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Об'єднання підприємств "Український музичний альянс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.10.2017 про зупинення провадження

у справі № 910/21850/16 (суддя Босий В.П.)

за позовом Об'єднання підприємств "Український музичний альянс"

до Іноземного підприємства "І-АР-СІ",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача - Всеукраїнська громадська організація "Всеукраїнське агентство авторських прав",

про стягнення 1 321 362,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2017 задоволено клопотання Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнське агентство авторських прав" та зупинено провадження у справі № 910/21850/16/17 до вирішення пов'язаної з нею справи № 910/17882/17 за позовом Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнське агентство авторських прав" до Іноземного підприємства "І-АР-СІ" про стягнення 1 104 104,67 грн.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.10.2017 та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану ухвалу з порушенням ст. 79 ГПК України, оскільки підставою для зупинення провадження є неможливість встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій (пов'язаній) справі, а пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що випливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі.

Скаржник вважає, що зобов'язання, яке виникло на підставі договору між відповідачем та третьої особою (невиконання якого є предметом спору у справі № 910/17882/17) є іншим ніж зобов'язання, що існує між позивачем, відповідачем і третьою особою в силу закону. Відтак, обставини прострочення виконання відповідачем такого договірного зобов'язання не мають значення для грошового зобов'язання, що виникло в силу закону, невиконання відповідачем якого є предметом розгляду у даній справі. Наявність чи відсутність прострочення сплати відповідачем коштів третій особі за договором не є обставиною, що впливає чи може вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі,оскільки позивач не є стороною такого договору.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 25.10.2017 - скасуванню, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2016 року позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 1 321 362,22 грн. відрахувань за імпорт на територію України обладнання в період з 07.03.2014 по 20.11.2016.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань в частині сплати відрахувань за ввезення товарів на користь уповноваженої організації колективного управління.

Тобто, підставою для позову стало порушення відповідачем обов'язку та порядку сплати відрахувань встановлених статтею 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права", Порядку здійснення відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, затвердженого спільним наказом Міністерства освіти і науки України та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України від 24.11.2003 № 780/123/561, а також постановою Кабінету Міністрів України №992 від 27.06.2003 "Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах".

В той же час, як встановлено судом першої інстанції, на розгляді Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/17882/17 за позовом Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнське агентство авторських прав" до Іноземного підприємства "І-АР-СІ" про стягнення 1 104 104,67 грн. відрахувань за імпорт на територію України обладнання, із застосуванням якого у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, згідно з переліком, визначеним додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 992 "Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах".

За висновком суду першої інстанції, в обох зазначених справах вимоги заявлені по одному і тому самому обладнанню та за один і той самий період, прийняте рішення у справі № 910/17882/17 встановить факт наявності або відсутності підстав для стягнення з Іноземного підприємства "І-АР-СІ" на користь Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнське агенство авторських прав" заявленої суми, що не можливо встановити у даній справі з огляду на суб'єктний склад учасників судового процесу. В свою чергу, встановлення таких фактів у справі № 910/17882/17 буде мати істотне значення для прийняття рішення у даній справі, оскільки вплине на оцінку доказів у даній справі.

З огляду на наведені обставини, місцевий господарський суд дійшов висновку про неможливість розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею справи № 910/17882/17.

Частиною 1 ст. 79 ГПК України передбачено право господарського суду зупинити провадження у справі, зокрема, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому, пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя - четверта статті 35 ГПК України).

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати:

1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;

2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Зупиняючи провадження у даній справі, суд першої інстанції послався на необхідність встановлення фактичних обставин, які свідчать про наявність або відсутність підстав для стягнення суми з Іноземного підприємства "І-АР-СІ" на користь Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнське агенство авторських прав" заявленої у справі № 910/17882/17, що буде мати істотне значення для прийняття рішення у даній справі, оскільки вплине на оцінку доказів у даній справі, втім суд не визначив яким чином встановлені в іншій справі обставини впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи, виходячи з підстав та предмету позову, не обґрунтував як пов'язані справа №910/17882/17 та справа №910/21850/16.

На вимогу апеляційного суду, третя особа подала копію позовної заяви у справі № 910/17882/17 за позовом Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнське агенство авторських прав" до Іноземного підприємства "І-АР-СІ" про стягнення 1 104 104,67 грн., з якої вбачається, що предметом спору є заборгованість підприємства в сумі 1104104,67 грн., яка виникла на підставі укладеного між сторонами договору 21.11.2016 про виплату відрахувань імпортером обладнання і матеріальних носіїв № ІМ-2111/16 про порядок, строк та розмір сплати відрахувань за ввезення на митну територію України обладнання та матеріальних носіїв за період з 07.03.2014 по 20.11.2016.

В той же час, як було встановлено вище, предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 1 321 362,22 грн. відрахувань за імпорт на територію України обладнання у період з 07.03.2014 по 20.11.2016 з підстав порушення відповідачем обов'язку та порядку сплати відрахувань встановлених статтею 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Зобов'язання, суб'єктом якого є позивач, виникло безпосередньо з актів цивільного законодавства і полягає саме у перерахуванні суми відрахувань уповноваженим організаціям під час ввезення на митну територію України обладнання і (або) матеріальних носіїв імпортерами відповідно до встановленого розміру.

Отже, поряд із зобов'язанням, що виникло безпосередньо із ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права", умови, порядок і строки виконання якого чітко врегульовані законодавством і юридична сила, якого поширюється на позивача, відповідача та третю особу, існує зобов'язання, що виникло 21.11.2016 з договору і юридична сила якого поширюється тільки на відповідача і третю особу.

Тобто, суд першої інстанції не врахував, що вищевказані два зобов'язання стосуються одного предмету (відрахувань), але є різними за підставами виникнення, часом виникнення, юридичною силою та умовами виконання.

Слід зазначити, що факт укладення договору з одним із кредиторів не є підставою вважати виконаним грошове зобов'язання, яке виникло в силу законодавчих приписів, таке зобов'язання можна вважати виконаним тільки у разі перерахування всієї суми заборгованості на користь одного з кредиторів.

На переконання колегії суддів, фактичні обставини, які мають бути встановлені судом при розгляді справи № 910/17882/17, не можуть бути покладені в основу судового рішення зі спору у даній справі, враховуючи те, що у позивача та третьої особи підстави для стягнення сум відрахувань є різними, про що вже зазначено вище.

На наведені обставини справи також було наголошено в постанові Вищого господарського суду України від 01.08.2017 у даній справі.

Отже, відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі за поданим третьою особою клопотанням з огляду на розгляд господарським судом справи № 910/17882/17.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що безпідставне зупинення провадження у справі має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. Відтак необґрунтоване зупинення провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала від 25.10.2017 про зупинення провадження у справі №910/21850/16 підлягає скасуванню з передачею справи до Господарського суду міста Києва для вирішення спору по суті.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.10.2017 у справі №910/21850/16 скасувати.

3. Справу №910/21850/16 передати Господарському суду міста Києва для подальшого розгляду.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді М.А. Дідиченко

В.О. Пантелієнко