Ухвала суду № 70487330, 24.11.2017, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

_________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"24" листопада 2017 р. № 927/1060/17

Суддя Шморгун В.В., розглянувши матеріали позовної заяви № ню-16-76/17 від 21.11.17

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця",

код ЄДРПОУ 40075815, вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680

в особі: Регіональної філії «Південно - Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця»

код ЄДРПОУ 40081221, вул. Лисенка, 6, м. Київ, 01601

Відповідач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1,

ідент. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 14000

Предмет спору: про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно - Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» подано позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, у якому просить суд:

- зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном загальною площею 135,3 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 4, шляхом виселення та передачі зазначеного нерухомого майна Публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно - західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем фактично заявлено дві окремі вимоги: про виселення орендара із нерухомого майна та про передачу нерухомого майна власнику.

За своєю правовою природою, у розрізі наведених обставин справи (припинення договірних зобов'язань, як підстави користування майном), вимога про зобов'язання передати майно є вимогою про повернення (витребування) майна, тобто вимогою майнового характеру.

Отже, позивачем заявлено дві позовні вимоги, одна з яких немайнового характеру, а інша - майнового.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви справляється судовий збір. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1600,00 грн (п. 2. ч. 2 ст. 4).

Згідно з ч. 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребується; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою усіх вимог.

Відповідно до п. 2.2. Постанови №7 статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Пунктом 2.2.1. Постанови №7 визначено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Відповідно до п. 1. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 6 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі об'єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, що подається до господарського суду, додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У якості доказів, які підтверджують сплату судового збору, позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення №210 від 15.11.2017 на суму 1600,00 грн.

Позивачем не зазначена вартість спірного майна та не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, натомість, у матеріалах позовної заяви наявна довідка від 14.09.2017, згідно з якою залишкова вартість спірної будівлі станом на 31.07.2017 становить 398599,68 грн.

Отже, позивач повинен сплатити судовий збір за ставкою, визначеною п. 1. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", від вартості спірного майна, який щонайменше повинен становити 5978,99 грн.

Загальний розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання цієї позовної заяви, становить щонайменше 7578,99 грн.

Позивачем сплачено лише 1600,00 грн судового збору, що є значно меншим за ставку судового збору, визначеного законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що до позову не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України неподання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

У пункті 2.7 Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (далі- Постанова №7) зазначено, що одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір. Якщо позивачем зазначено в заяві ціну позову, але в ній не наведено обґрунтованого розрахунку такої ціни, або його не додано до позовної заяви, або позивачем не зазначена вартість спірного майна та/або не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК.

Частиною 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

З вказаних норм випливає, що обов'язок позивача надіслати сторонам копії документів, доданих до позовної заяви, не залежить від того, чи є ці документи у сторони.

З пункту 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, вбачається, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

У якості доказів направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачам позивачем надано фіскальний чек ЧД ПАТ Укрпошта ВПЗ-24 від 21.11.2017 та опис вкладення у цінний лист від 21.11.2017.

Як вбачається з доданого до позовної заяви опису вкладення у цінний лист від 21.11.2017 на ім'я ОСОБА_1, позивачем на адресу відповідача направлено позовну заяву та 15 документів.

З огляду на те, що у позовній заяві у додатках значиться 16 документів, без врахування доказів направлення копії позовної заяви та документів відповідачу, суд дійшов висновку, що не всі копії документів, доданих до позовної заяви, були направлені відповідачу, а саме: відповідачу не направлено копію платіжного доручення №210 від 15.11.2017 про сплату судового збору.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Таким чином, платіжне доручення про сплату судового збору є документом, що додається до позовної заяви, а відтак, за змістом ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, має також бути направленим відповідачу нарівні з документами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (п. 4 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу).

Нормами Господарського процесуального кодексу України не встановлено виключень щодо обов'язковості надіслати стороні копію платіжного доручення про сплату судового збору.

Таким чином, позивачем не подано належних доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії заяви і доданих до неї документів, суд повертає позовну заяву без розгляду.

Згідно з пунктом 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

За наведених підстав у їх сукупності, подана позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Позивачу роз'яснюється, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Додаток на 41 арк., у т.ч. оригінал платіжного доручення №210 від 15.11.2017.

Суддя Шморгун В.В.