Рішення № 70486660, 14.11.2017, Господарський суд м. Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклійське молоко"

до Публічного акціонерного товариства "ДІАМАНТБАНК" в особі Дирекції Публічного акціонерного товариства "ДІАМАНТБАНК"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про виконання договірних зобов'язань

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Балаклійське молоко" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДІАМАНТБАНК" в особі дирекції Публічного акціонерного товариства "ДІАМАНТБАНК" про зобов'язання відповідача виконати умови договору банківського рахунку №17-01-16-000155 від 16.01.2017 року шляхом виконання платіжного доручення позивача №585 від 24.04.2017.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.07.2017 матеріали справи №922/1938/17 направлені за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

За результатами проведення 21.07.2017 автоматичного розподілу справи №922/1938/17 справа передана на розгляд судді Борисенко І.І.

Ухвалою суду від 24.07.2017 прийнято справу №922/1938/17 до провадження судді Борисенко І.І.

Відповідач проти позову заперечив послався на те, що відповідно до рішення Правління Національного банку України від 24.04.2017 №264-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "ДІАМАНТБАНК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 24.04.2017 №1684 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ДІАМАНТБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ "ДІАМАНТБАНК" з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 24.04.2017 року до 23.05.2017 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "ДІАМАНТБАНК", визначені статтями 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", начальнику відділу моніторингу операцій проблемних банків департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банку Фонду Старцевій Тетяні Володимирівні строком до 23.05.2017 року включно. Таким чином, починаючи з 24.04.2017 року, діяльність ПАТ "ДІАМАНТБАНК" регламентується положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Отже, з урахуванням положень статті 1074 ЦК України, статей 36, 37, 45, 46, 49, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", задоволення вимог позивача здійснюється виключно у порядку, строки та й черговості, встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відтак заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача виконати умови договору шляхом виконання платіжного доручення позивача №585 від 24.04.2017 на суму 280 444,00 грн. не підлягає задоволенню станом на дату судового розгляду, оскільки вона порушує порядок встановлений для заявлення та задоволення вимог кредиторів, визначений ст.ст. 45, 49 зазначеного Закону.

В судовому засіданні 10.10.2017 року суд розглянув подане 22.06.2017 року відповідачем клопотання про залучення до участі у справі №922/1938/17 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ,вул. Січових Стрільців, 17) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та задовольнив його.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 року відкладено розгляд справи до 31.10.2017 року, в зв'язку з залученням до участі у справі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подані письмові пояснення по суті спору, в яких Фонд проти позову заперечив з тих підстав, що після введення тимчасової адміністрації та початку процедури ліквідації банку, виконання операцій з перерахування коштів на підставі спірного платіжного доручення на виконання умов договору є неможливим, а задоволення вимог позивача повинно здійснюватися із дотримання процедури, передбаченої Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2017 між Публічним акціонерним товариством "ДІАМАНТБАНК" (надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Балаклійське молоко" (далі - Клієнт) укладено Договір банківського рахунку №17-01-16-0001555 (надалі - Договір).

Відповідно до п.п 1.1.1, 1.1.2 Договору Банк зобов'язується не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дня підписання цього договору відкрити клієнту поточний рахунок/поточний рахунок в банківських металах №26002300008935, далі за текстом поточний рахунок, на підставі документів, визначених сукупністю нормативно-правових актів України, в тому числі Національного банку України. Банк зобов'язується приймати і зараховувати на поточний рахунок грошові кошти/банківські метали, що надходять клієнту, виконувати розпорядження клієнта про перерахування та видачу відповідних сум/банківських металів з поточного рахунку та проведення інших операцій за поточним рахунком, передбачені чинним законодавством України, за умови, що клієнт погоджується з тарифами Банку, чинним на момент надання зазначених послуг.

Відповідно до п. 1.5. Договору, сторони домовилися, що зміни в умовах надання послуг, інформація або запит банку до клієнта можуть бути вручені нарочно під підпис уповноваженої особи клієнта, або надіслані в паперовому вигляді поштою, або надіслані електронними засобами зв'язку (зокрема системою ПТК («Клієнт-Банк»/«Інтернет-банкінг»), та\або шляхом розміщення інформації на офіційній сторінці Банку в мережі Інтернет , смс-повідомленням, на номер телефону, що були офіційно надані клієнтом до Банку.

Права клієнта за Договором передбачені зокрема пунктом 3.4. Договору, а саме: Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на Рахунку з дотриманням вимог законодавства, за винятком випадків, передбачених законодавством України; вимагати від Банку надання послуг у відповідності до положень цього договору та законодавства України; закрити поточний рахунок в порядку, передбаченому нормативно-правовими актами НБУ; клієнт має також інші права, передбачені цим договором, права, що кореспондуються із зобов'язаннями Банка, та права передбачені законодавством України.

В свою чергу, Банк зобов'язується надавати клієнту послуги у відповідності до положень цього договору та з дотриманням законодавства України, надавати клієнту послуги кожного операційного дня протягом операційного часу, на вимогу клієнта ознайомлювати його з чинним на дату надання послуг тарифами.

На виконання умов Договору банківського рахунку №17-01-16-000155 від 16.01.2017, укладеного між позивачем (Клієнт) та відповідачем (Банк), Банк відкрив на ім'я Клієнта поточні рахунки для здійснення розрахунково-касових операцій, а саме: поточний рахунок/поточний рахунок в банківських металах №26002300008935 (далі - поточний рахунок).

24.04.2017 Позивачем було надано на виконання до Банку платіжне доручення №585 на перерахування коштів на загальну суму 280 444,00 грн. на інший поточний рахунок в розмірі 280 444,00 грн. з призначенням платежу «оплата за молоко згідно договору №2016127/1 від 27.12.2016».

Подане 24.04.2017 позивачем Банку платіжне доручення №585 від 24.04.2017 на переказ грошових коштів в сумі 280 444,00 грн. не було виконане Банком у встановлений законом строк. Доказом викладених обставин є виписка по особовому (поточному) рахунку ТОВ "Балаклійське молоко" №26002300008935 в ПАТ "ДІАМАНТБАНК" за 21.04.2017 року.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до рішення Правління Національного банку України від 24.04.2017 року N264-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "ДІАМАНТБАНК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 24.04.2017 року №1684 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ДІАМАНТБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "ДІАМАНТБАНК" (далі - ПАТ "ДІАМАНТБАНК") з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 24.04.2017 року до 23.05.2017 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "ДІАМАНТБАНК", визначені статтями 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", начальнику відділу моніторингу операцій проблемних банків департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банку Фонду Старцевій Тетяні Володимирівні строком до 23.05.2017 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб продовжено строки тимчасової адміністрації до 23.06.2017 та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "ДІАМАНТБАНК" Старцевій Тетяні Володимирівні з 24.05.2017 року до 23.06.2017 року.

Зазначена інформація відображена на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: (http://www.fg.gov.ua) та в розумінні ст. 35 ГПК України є загальновідомою та загальнодоступною.

Таким чином, починаючи з 24.04.2017 року, діяльність ПАТ "ДІАМАНТБАНК" регламентується положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а станом на час розгляду в суді даного спору відбувається ліквідація банку.

За загальним правилом, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, окрім випадків і лише в порядку, встановлених законом (стаття 321 ЦК України).

За приписами частин 1-3 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Отже, випадки обмеження прав Клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Пунктом 16 статті 2 зазначеного Закону встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Відтак, у спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Виходячи зі суті (змісту) та згідно з частиною 2 статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Статтею 36 даного Закону врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Так, відповідно до пункту 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

За змістом пункту 1.24 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які надають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Отже, на підставі укладеного між сторонами Договору банківського рахунку, у відповідача перед позивачем виникли майново-господарські зобов'язання, зокрема, щодо виконання розпорядження позивача про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Враховуючи вище наведене та, зокрема, положення статей 177, 190, 509 ЦК України, зобов'язання щодо переказу коштів з рахунку позивача, відкритому у відповідача, на інший рахунок є майновим зобов'язанням.

Відтак, виходячи з аналізу вищенаведених положень та положень статті 509 ЦК України, позивач є кредитором банку.

На підставі укладеного між сторонами Договору банківського рахунку, у відповідача перед позивачем виникли зобов'язання, зокрема, щодо виконання розпорядження позивача про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

При цьому, вимоги юридичної особи здійснити певні дії на підставі Договору банківського рахунку відносяться саме до майнових вимог інших кредиторів, на які розповсюджуються обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Задоволення таких вимог здійснюється виключно у порядку, строки та у черговості, встановленій Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Станом на момент звернення позивача з платіжним дорученням №585 від 24.04.2017 року та на момент звернення з позовом до суду (09.06.2017 року) у відповідача запроваджена тимчасова адміністрація.

З огляду на встановлену законом заборону, правової підстави для перерахування будь-яких грошових коштів Позивача на стадії тимчасової адміністрації ПАТ "ДІАМАНТБАНК" немає.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку.

Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються (ч. 5 ст. 45 Закону).

З огляду на п. 2 ч. 2 ст. 46 Закону з дня початку процедури ліквідації банку: банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, зокрема: складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів (п. 3 ч. 1 ст. 48 Закону).

Таким чином, спеціальний Закон передбачає єдиний належний спосіб захисту прав та законних інтересів кредитора на стадії ліквідації Банку - це подання заяви про включення кредитора до реєстру акцептованих вимог.

По суті розгляду справи, судом встановлено, що Позивач, який, у розумінні п. 5-4 ч. 1 ст. 2 Закону є кредитором, 21 липня 2017 року подав заяву про визнання грошових вимог кредитора за вх. № 2411/РК.

При цьому, 11.09.2017 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №4077 «Про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Діамантбанк» затверджено реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Діамантбанк».

Так, відповідно до довідки ПАТ «Діамантбанк» від 06.10.2017 року № 1504/02.1л, яка є належним і допустимим доказом, у розумінні ст. 34 ГПК України, яка підписана Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію та скріплена печаткою ПАТ «Діамантбанк», передбачено, що вимоги ТОВ «Балаклійське молоко», акцептовані в сумі 396 649,08 грн. та віднесені до сьомої черги погашення акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Діамантбанк».

Відтак, права та законні інтереси ТОВ «Балаклійське молоко», як кредитора, жодним чином не порушені, враховуючи приписи спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Також судом встановлено, що 22.06.2017 року відповідно до рішення Національного банку України від року N 394-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ДІАМАНТБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку, у Публічного акціонерного товариства "ДІАМАНТБАНК" відкликано банківську ліцензію, а отже здійснення будь-яких банківських операцій тому числі переказ грошових коштів, виконання платіжних доручень клієнтів неможливе.

Згідно ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Статтею 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що операції з відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів належить до банківських послуг, які дозволяється надавати виключно банку.

Даною нормою також встановлено, що надання банківських послуг має право здійснювати банк на підставі банківської ліцензії.

Відтак, без банківської ліцензії відповідач не має повноважень на здійснення банківської діяльності, зокрема, на обслуговування рахунків позивача та здійснення відповідно перерахування коштів.

Статтею 17 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачена заборона на здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії.

Враховуючи те, що станом на момент розгляду даного спору Національним банком України у банку відкликано банківську ліцензію, виконання операції з перерахування коштів на підставі спірного платіжного доручення на виконання умов договору банківського рахунку відповідачем стало не можливим.

Відповідно до статті 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Відтак, виходячи з вищевикладеного суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України покладається на позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.11.2017

Суддя І.І. Борисенко