Ухвала суду № 70483349, 23.11.2017, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2017 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі:

головуючої Перепелюк І. Б.

суддів: Височанської Н.К., Одинака О.О.

секретар Cкакун К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Новодністровської міської ради Чернівецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – ОСОБА_2, про визнання права на приватизацію квартири та визнання права власності на спадкове майно за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 11 жовтня 2017 року -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до виконавчого комітету Новодністровської міської ради Чернівецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – ОСОБА_2, про визнання права на приватизацію квартири та визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовував слідуючими обставинами.

27.03.2017р. помер його батько ОСОБА_3, після смерті якого залишилась квартира № 11 за адресою : Чернівецька область, м.Новодністровськ, мікрорайон «Діброва», буд. №23, на яку останньому ще у 2000р. видано ордер. Згідно даних 2005р. його знято з квартирного обліку на поліпшення житлових умов. Вказана квартира була єдиним та постійним місцем проживання ОСОБА_3 та останній бажав її приватизувати, у зв’язку із чим незадовго до смерті зібрав та подав необхідні документи на розгляд до відповідних органів. Таким

№719/179/17-ц Провадження № 22-ц/794/1283/17 Головуючий у 1 інстанції Цицак В.Л.

Категорія 39 Доповідач Перепелюк І.Б

чином, спадкодавцем розпочато процедуру приватизації житла, але у зв’язку із смертю така не була завершена.

Спадкоємцями ОСОБА_3 є позивач та його брат ОСОБА_2, однак останній не претендує на спадкове майно. Фактично спадщину прийняв лише позивач, який не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом у зв’язку із відсутністю правовстановлюючого документа на ім’я померлого.

Позивач просив визнати право на приватизацію квартири № 11 в будинку №23 мікрорайон «Діброва», м.Новодністровськ, загальною площею 39,9 кв.м. за спадкодавцем ОСОБА_3, який помер 27.03.2017р. та визнати за позивачем право на продовження приватизації вказаної квартири в порядку спадкування за законом та визнати право власності на спірну квартиру.

Рішенням Новодністровського міського суду Чернівецької області від 11 жовтня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції не звернув увагу, що ордери на спірну квартиру були видані на ім’я спадкодавця ОСОБА_3, який бажав використати своє законне право щодо здійснення приватизації вищезазначеної квартири.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення – залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем не доведено факт звернення спадкодавця ОСОБА_3 до органу приватизації із належно оформленою заявою про приватизацію спірної квартири для отримання права власності на це житло, а отже спадкоємці позбавлені права вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Встановлено, що з 02.11.1980р. до 09.12.2003р. ОСОБА_3 перебував у шлюбі із ОСОБА_4, що підтверджується Витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб про підтвердження дошлюбного прізвища № 00016919288 від 26.07.2016р.

На підставі рішення Виконавчого комітету Новодністровської міської ради Чернівецької області № 60 від 31.03.2000р. «Про розподіл звільненого житла» ОСОБА_3 та його сім’ї в складі 4-х осіб видано ордер № 3978 на квартиру №11 за адресою: Чернівецька область, м.Новодністровськ, мікрорайон «Діброва», буд. 23.

17.12.2004р., ОСОБА_3 видано дублікат вищевказаного ордера № 3978 на підставі рішення Виконавчого комітету Новодністровської міської ради Чернівецької області № 336/12 від 15.12.2004р. «Про розгляд заяв громадян (за заявою ОСОБА_3І.)»

Згідно довідки № 9/03 від 18.01.2005р. ОСОБА_3 у 2000р. рішенням адміністрації ВАТ «Дністрогесбуд»(протокол №52 від 17.03.2000р.) було виділено однокімнатну квартиру № 11 за адресою : м.Новодністровськ, мікрорайон «Діброва», буд. 23, без урахування інших членів сім’ї та зазначено, що станом на 2005р. ОСОБА_3 на квартирному обліку у ВАТ «Дністрогесбуд» не перебуває.

Як вбачається із копії паспорта громадянина України ОСОБА_3 серії КР № 826413, виданого Сокирянським РВ УМВС України в Чернівецькій області 01.03.3004р., довідки Відділу ведення реєстру територіальної громади м.Новодністровськ Новодністровської міської ради Чернівецької області № 5016 від 04.08.2017р., члени сім’ї ОСОБА_3 у квартирі №11 за адресою Чернівецька область, м.Новодністровськ, мікрорайон «Діброва», буд.23 зареєстровані не були.

Також судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 постійно проживав у спірній квартирі, а його дружина із дітьми постійно проживали та були зареєстровані в м.Сокиряни, що підтверджується Актом обстеження сім’ї від 08.02.2016р., довідками № 111 від 28.03.2017р. та № 471 від 23.12.2004р., показами свідків. Як вбачається з паспортів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 серії КТ № 109177, вони зареєстровані у ІНФОРМАЦІЯ_1 і є співвласниками квартири за адресою своєї реєстрації, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 21.10.2004р.

Згідно Свідоцтва про смерть серії І-МИ № 169020, ОСОБА_3 помер 27 березня 2017р.

Відповідно до довідок приватного нотаріуса ОСОБА_5 № 670/02-14 від 04.07.2017р. та № 1008/01-16 від 09.10.2017р., ОСОБА_1 27.06.2017р. звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 та є єдиним спадкоємцем майна померлого.

Також встановлено, що померлий ОСОБА_3 за період з 2000р. по 2017р. не звертався щодо приватизації спірної квартири №11, що підтверджується довідкою № 246/19 від 19.08.2017р., службовою запискою адміністратора відділу адміністративних послуг Новодністровської міської ради Чернівецької області та відповіддю КП «Сокирянське БТІ» № 92 від 06.09.2017р

Таким чином, право власності на спірну квартиру не реєструвалось і сторони не заперечують, що спірна квартира не приватизована.

Згідно зі ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Статтями 1, 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.

Відповідно до ч.5 п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року N 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз’яснено, що в разі не передання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві.

Відповідно до ч.2 ст.214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України у постанові від 11 грудня 2013 року у справі N 6-121цс13, зазначено, що право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою, яка підлягає розгляду вказаним органом у строк, передбачений чинним законодавством.

У тому разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого ч. 3 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» строку, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.

Жодних належних та допустимих доказів з приводу звернення спадкодавця ОСОБА_3 до органу приватизації з належно оформленою заявою про приватизацію спірної квартири, суду не представлено.

Суд першої інстанції встановив обставини справи, дослідив представлені сторонами докази, дав їм належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Апелянтом зазначених висновків суду першої інстанції не спростовано. В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що оскільки спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі ордера була виділена спірна квартира, в якій він постійно проживав, він мав право на її приватизацію. Однак, апелянтом не представлено жодного доказу на підтвердження того, що за життя ОСОБА_3 звертався із заявою до відповідних органів у встановленому законом порядку для приватизації квартири.

Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.307, ст.308 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 11 жовтня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуюча (підпис)

Судді:(підписи)

Вірно з оригіналом :