Рішення № 70476295, 17.11.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/5475/15 Головуючий у 1 інстанції: Дзеньдзюра С.М.

Провадження № 22-ц/783/1785/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. Ф.

Категорія: 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2017 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого Павлишина О.Ф.,

суддів Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.

секретар Іванова О.О.,

з участю представника ПАТ «РОДОВІД БАНК» - ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» на рішення Франківського районного суду м. Львова від 15 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «РОДОВІД БАНК» в особі відділення «Львівське РУ ПАТ «Родовід Банк» про стягнення надмірно сплачених коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2015 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ПАТ «Родовід банк» в особі відділення «Львівське РУ ПАТ «Родовід банк» про стягнення надмірно сплачених платежів по кредитному договору №41.1/АК-00016.08.2. Позивач зазначив такі обставини. Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 23.03.2015 року заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 18.06.2014 року в частині солідарного стягнення ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором від 19.06.2014 року змінено, зменшено розмір нарахованої пені, 3-х відсотків річних з 34 344 грн. 62 коп. до 24 934,66 грн., а розмір всієї заборгованості за кредитним договором, розрахованої в еквіваленті по курсу НБУ на дату розрахунку зі 115 476 грн. 37 коп. до 109 758 грн. 21 коп., а також судового збору в сумі 1 154,76 грн., і ним на виконання рішення апеляційного суду сплачено 1 154,76 грн. судового збору та 109 758,21 грн. заборгованості за кредитним договором. Також рішенням Франківського районного суду м. Львова від 18.08.2015 року частково задоволено позов ОСОБА_3 до ПАТ «Родовід банк» про визнання недійсним кредитного договору № 41.1/АК-00016.08.2 від 19.06.2008 року. Визнано недійсним пункт 1.5.1. вищевказаного кредитного договору. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 12.01.2016 року рішення Франківського районного суду м. Львова від 18.08.2015 року залишено без змін. Посилаючись на ці обставини просив стягнути з ПАТ «Родовід банк» 6 466,32 долари США, що еквівалентно 173 657,55 грн., надмірно сплачених платежів по кредитному договору № 41.1/АК-00016.08.2.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Стягнуто з ПАТ «Родовід банк» на користь ОСОБА_3 6 466,32 дол. США, що еквівалентно 173 657,55 грн. надмірно сплачених платежів по кредитному договору № 41.1/АК-00016.08.2.

Рішення суду оскаржило ПАТ «Родовід банк».

В апеляційній скарзі стверджує, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що до моменту укладення договору в письмовій формі ОСОБА_3 був повідомлений про всі умови кредитування, передбачені п.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», отримав примірник кредитного договору, про що ним власноручно написано у примірнику кредитного договору, своїм підписом сторони засвідчили згоду на його належне виконання включаючи і штрафні санкції за невиконання чи неналежне виконання умов договору. Вважає, що суд порушив норм ст.ст. 628, 629 ЦК України, оскільки умови договору погоджені сторонами та є обовязковими для виконання сторонами. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в позовних вимогах відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «Родовід банк» - ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, пояснення представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 про необхідність зменшення суми, що підлягає стягненню, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено такі обставини.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 23.03.2015 року заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 18.06.2014 року в частині солідарного стягнення ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором від 19.06.2014 року змінено, зменшено розмір нарахованої пені, 3-х відсотків річних з 34 344 грн. 62 коп. до 24 934,66 грн., а розмір всієї заборгованості за кредитним договором, розрахованої в еквіваленті по курсу НБУ на дату розрахунку зі 115 476 грн. 37 коп. до 109 758 грн. 21 коп., а також судового збору в сумі 1 154,76 грн.

Ухвалою суду від 18 травня 2015 року, виправлено описку у вступній та резолютивній частині повного рішення апеляційного суду Львівської області, зазначивши в резолютивній частині розмір заборгованості по щомісячній оплаті за обслуговування кредиту, пені та трьох процентів річних що підлягає зменшенню - «28 626,46» грн. замість «24 934,66».

Відповідно до квитанції від 21 липня 2015 року № 12804528, позичальником, на виконання рішення апеляційного суду Львівської області сплачено 1 154,76 грн. судового збору. Відповідно до квитанції від 21 липня 2015 року № 12788400, позичальником, на виконання рішення апеляційного суду Львівської області сплачено 109 758,21 грн. заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 18.08.2015 року частково задоволено позов ОСОБА_3 до ПАТ «Родовід банк» про визнання недійсним кредитного договору № 41.1/АК-00016.08.2 від 19.06.2008 року. Визнано недійсним пункт 1.5.1. кредитного договору № 41.1/АК-00016.08.2.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 12.01.2016 року рішення Франківського районного суду м. Львова від 18.08.2015 року залишено без змін.

Пунктом 1.5.1. кредитного договору № 41.1/АК-00016.08.2 від 19.06.2008 року встановлено, що щомісячна плата за обслуговування кредиту встановлюється в розмірі 0,3% від суми виданого кредиту, що складає 25 659 х 0,3%/100=76,98 дол. США. Додатком 1 до кредитного договору № 41.1/АК-00016.08.2 наведено розрахунок вартості даної послуги, що складає за весь період кредитування 6 466,32 дол. США. Таким чином, поверненню ОСОБА_3 підлягає 6 466,32 дол. США, що станом на 22.02.2016 року еквівалентно 173 657,55 грн.

Суд першої інстанції правильно застосував до правовідносин сторін статтю 1212 ЦК України, яка регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. При цьому судом підставно взято до уваги такі положення законодавства. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України). За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України обєктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші. Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобовязанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Вказані висновки суду в апеляційній скарзі не оспорюються.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду щодо встановлення розміру суми, яка підлягає стягненню з відповідача.

Так, суд першої інстанції виходив з того, що додатком 1 до кредитного договору № 41.1/АК-00016.08.2 наведено розрахунок щомісячної плати за обслуговування кредиту в розмірі 0,3% від суми виданого кредиту, що складає за весь період кредитування 6 466,32 дол. США, в зв»язку з чим дійшов висновку, що поверненню ОСОБА_3 підлягає 6 466,32 дол. США, що станом на 22.02.2016 року еквівалентно 173 657,55 грн.

Однак з таким висновком погодитись не можна, оскільки він не відповідає встановленим обставинам.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 23.03.2015 року встановлено, що станом на 25 квітня 2013 року заборгованість ОСОБА_3Є за кредитним договором № 41.1/АК-00016.08.2 від 19.06.2008 року, крім заборгованості по тілу кредиту і відсотках, по щомісячній платі за обслуговування кредиту становить 3691 грн. 80 коп.

Також в справі встановлено, що вся сума заборгованості, яка визначена цим рішенням - 109 758,21 грн., погашена ОСОБА_3 21 липня 2015 року.

З наведеного слідує, що оскільки Додатком 1 до кредитного договору № 41.1/АК-00016.08.2 наведено розрахунок вартості даної послуги, що складає за весь період кредитування 6 466,32 дол. США, а ОСОБА_3 проведено щомісячну плату за обслуговування кредиту, яка встановлюється в розмірі 0,3% від суми виданого кредиту, за 58 місяців, тобто до 25 квітня 2013 року, в сумі 4464, 84 долари США ( 58 х 76,98 = 4464,84), поверненню ОСОБА_3 підлягає 4464, 84 долари США, що станом на 22.02.2016 року еквівалентно 119961 грн. 50 коп.

Зазначені обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, що призвело до помилкового висновку про стягнення щомісячної плати за обслуговування кредиту за весь період кредитування.

В зв»язку з викладеним колегія суддів вважає, що рішення суду слід змінити, зменшивши суму, яка підлягає стягненню до 4464, 84 доларів США, що станом на 22.02.2016 року еквівалентно 119961 грн. 50 коп.

Колегією суддів не приймаються до уваги твердження представника апелянта щодо проведення оплати ОСОБА_3 щомісячної плати за обслуговування кредиту в сумі 1454,36 долари США, оскільки рішенням Апеляційного суду Львівської області від 23.03.2015 року фактично встановлено заборгованість ОСОБА_3 по щомісячній платі за обслуговування кредиту за 58 місяців в сумі 3691 грн. 80 коп., яка погашена на виконання цього рішення, а відтак відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України ОСОБА_3 звільняється від доказування факту проведення щомісячної плати за обслуговування кредиту до 25 квітня 2013 року за винятком 3691 грн. 80 коп.

Керуючись п.3 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст.309, ст.316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» задовольнити частково.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 15 вересня 2016 рокув частині визначення суми, яка підлягає стягненню, змінити та стягнути з з ПАТ «Родовід банк» (код ЄДРПОУ 14349442, МФО 321712 кореспондентський рахунок №32008171201 в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області; вул. Північно-Сирецька б.1-3, Київ, 04136) на користь ОСОБА_3 (код НОМЕР_1, вул. Городоцька, 141/6 м. Львів) 119961 (сто дев»ятнадцять тисяч дев»ятсот шістдесят одну) грн. 50 (п»ятдесят) коп., що еквівалентно 4464,84 доларам США надмірно сплачених платежів по кредитному договору № 41.1/АК-00016.08.2.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Павлишин О.Ф.

Судді: Мікуш Ю.Р.

ОСОБА_6