Ухвала суду № 70473523, 22.11.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 333/5465/16-ц Головуючий у 1 інстанції Варнавська Л.О.

Номер провадження 22-ц/778/2079/17 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2016 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 02.07.2015 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_7 було укладено договір №F72ZPLON0M8UO про надання кредиту у вигляді не відновлювальної кредитної лінії. Відповідно до п. А2 укладеного договору позивач надав відповідачу 1 кредитний ліміт в розмірі 101834 грн. з відсотковою ставкою відповідно до п. А6 договору та строком виконання зобов’язань згідно п. А3 договору. В порушення своїх зобов’язань відповідач 1 не сплачував щомісячно кошти та станом на 16.09.2016 р. має заборгованість 226267,87 грн., яка складається з 96034 грн. – заборгованості за кредитом, 4375,33 грн. – заборгованості по процентам за користування кредитом; 125858,54 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором. Зобов’язання за вказаним договором забезпечено договорами поруки №F72ZPLON0M8UO/DP укладеним з поручителем ОСОБА_6 в забезпечення виконання зобов’язань Відповідача 1.

Позивач просив суд стягнути солідарно заборгованість за кредитним договором від 02.07.2015 року в розмірі 100 409,33 грн.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2017 року відмовлено у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно п. 1 ч. 1 ст.ст. 307, 308 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом попередньої інстанції встановлено, що 02.07.2015 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_7 було укладено договір №F72ZPLON0M8UO про надання кредиту у вигляді не відновлювальної кредитної лінії.

За ст 1054 ЦК України, яка дає поняття кредитного договору - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. А.2. договору укладеного між сторонами, названого як кредитний договір, ліміт цього кредитного договору 101834 грн. у тому числі: у розмірі 96 000 грн. на реструктуризацію заборгованості за Договором про надання банківських послуг №2810601329 укладеним між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ФОП ОСОБА_5, у розмірі 34 грн. для плати за реєстрацію предметів застави, у розмірі 5800 грн. на сплату судових витрат.

Однак при цьому, згідно п. 2.1.1. кредитного договору №F72ZPLON0M8UO від 02.07.2015 року банк зобов’язується надати кредит шляхом видачі готівки через касу, в межах суми, обумовленої п. А2 цього договору за певних умов.

Представник банку не спростував того, що фактично кошти за цим договором особисто боржнику не видавались.

Тобто, по своїй суті договір не передбачає видачу готівки, а реструктуризує заборгованість за іншим кредитним договором укладеним раніше між банком та ФОП ще 29.10.2013 року.

Окрім цього за день укладення вказаного договору, а саме 01.07.2015 року Господарським судом Запорізької області було ухвалено рішення у справі за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ФОП ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 29.10.2013 року.

Відповідно до вказаного рішення від 01.07.2015 року позов банку було задоволено повністю і стягнуто з ФОП ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» 80 000 грн. заборгованості за кредитом, 39 546,45 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 15127,73 грн. пені і 1827 грн. в рахунок сплати судового збору.

Вказане рішення господарського суду набрало законної сили і було видано судовий наказ а 17.07.2015 року дублікат судового наказу на примусове стягнення зазначених сум.

При цьому банк не посилався на неможливість, чи труднощі при виконанні вказаного судового рішення.

Тобто, вже є судове рішення за яким з боржника стягнуті вказані кошти які саме він і отримав. Укладення між сторонами договору від 02.07.2015 року фактично про реструктуризацію заборгованості, яка стягнута судовим рішенням не надає банку права на стягнення тієї ж заборгованості за іншим судовим рішенням.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду попередньої інстанції про відсутність підстав задоволення позову, оскільки кошти за зазначеним банком договором у цій справі боржником не отримувались.

Доводи апеляційної скарги в тому числі і щодо видачі коштів, про наявність заборгованості за договором, про наявність доказів отримання коштів, невірним застосуванням судом норм законодавства, зводяться лише до незгоди з рішенням суду першої інстанції, ґрунтуються фактично на тих же доводах, на які посилався апелянт в суді першої інстанції, вони фактично оцінені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні і його висновків не спростовують.

На підставі вищенаведеного,судова колегія вважає,що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» відхилити.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: