Рішення № 70473032, 21.11.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 213/2186/16-ц 22-ц/774/1424/К/17

Справа № 213/2186/16-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження №22-ц/774/1424/К/17 суддя Соловйова Л.Я.

Категорія - 32 (ІІІ) Суддя-доповідач - Бондар Я.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 листопада 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондар Я.М.,

суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.,

секретаря: Видрик А.А.

за участю: представника відповідача Державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект» - Ткаченко Єлизавети Володимирівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та відповідача Державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект» на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 25 квітня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект» (далі - ДП «ДПІ «Кривбаспроект») про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 10.08.2008 року під час виконання трудових обов'язків слюсаря чергового та з ремонту устаткування внаслідок неконтрольованого висипу рудної маси з гнучкого параболічного бункера був смертельно травмований на ПАТ «Південний ГЗК» його батько ОСОБА_7.

Відповідно до акту форми Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом № 6 від 25.08.2008 року та акту форми Н-5 спеціального розслідування групового нещасного випадку від 04.09.2008 року особами, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, були визнані, в тому числі працівники ДП «ДПІ «Кривбаспроект»: ОСОБА_6 - головний інженер інституту «Кривбаспроект», який не забезпечив надання об'єктивних даних з оцінки стану конструкцій гнучкого параболічного бункеру на підставі проведених робіт з обстеження, що проводилося інститутом «Кривбаспроект» в 2000 році (порушення п. 1.4.2; 1.4.3 «Правил обстеження, оцінки технічного стану і паспортизації виробничих будівель і споруд») та ОСОБА_5 - головний інженер проекту інституту «Кривбаспроект», яка видала необґрунтоване узгодження параметрів допустимого завантаження гнучких бункерів секцій 1-8 РЗФ-1 ВАТ «Південний ГЗК» за станом на 09.01.2007 року без належного обстеження конструкцій бункера, зокрема вузла, в якому відбулося руйнування (порушення п. 1.5.8; 1.5.9; 1.5.10 р. 15 «Правил обстеження, оцінки технічного стану і паспортизації виробничих будівель і споруд»).

У зв'язку зі смертю рідної людини йому завдано моральну шкоду пов'язану з втратою близької людини, яку він оцінив у 220 000 грн. та просив стягнути цю суму на свою користь з відповідача.

Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 08 лютого 2017 року до участі у розгляді справи в якості третіх осіб залучено ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 25 квітня 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ДП «ДПІ «Кривбаспроект» на користь ОСОБА_3 20 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнуто з ДП «Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект» на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, ставить питання про зміну рішення суду в частині визначення розміру моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача з урахуванням принципів справедливості, розумності та співмірності. Зокрема, на думку апелянта при визначенні розміру моральної шкоди судом не враховані наступні обставини: відсутність вини батька позивача у спричиненні нещасного випадку на виробництві, неповнолітній вік позивача на момент загибелі його батька та позбавлення батьківського піклування, суттєве погіршення матеріального стану позивача після смерті батька, тяжкість негативних наслідків для позивача у зв'язку із смертю рідної людини та глибину його моральних страждань.

В апеляційній скарзі представник відповідача ДП «ДПІ «Кривбаспроект» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що ДП «ДПІ «Кривбаспроект» не є належним відповідачем по справі, оскільки обов'язок створити належні та безпечні умови праці покладається на роботодавця, тоді як потерпілий перебував у трудових відносинах з ПАТ «Південний ГЗК», а не відповідачем, тому підстави для застосування ст. 1172 ЦК України відсутні.

Крім того, зазначив, що акт форми Н-1 про нещасний випадок та акт форми Н-5 проведення розслідування нещасного випадку не можуть бути визнані судом такими, що встановлюють остаточну та безспірну вину працівників відповідача, оскільки їх невинуватість може бути вставлена під час розслідування кримінальної справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДП «ДПІ «Кривбаспроект» підлягає відхиленню, а апеляційна скарга представника позивача - частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є сином ОСОБА_7, який працював слюсарем з ремонту обладнання на ВАТ «Південний ГЗК». ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_1

Відповідно до акту №6 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, на підприємстві ВАТ «Південний ГЗК», форми Н-1 від 25.08.2008 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 року стався нещасний випадок, в результаті якого ОСОБА_7 помер. Згідно зазначеного акту основними причинами настання нещасного випадку є основна: неякісне розроблення паспорту технічного стану корпуса збагачення рудозбагачувальної фабрики №1 та рекомендацій щодо рівня завантаження бункерів, виданих Державним інститутом з проектування підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект», неякісне обстеження гнучкого параболічного бункеру, що було проведено проектно-конструкторським відділом ВАТ «Південний ГЗК»; низький технічний стан гнучкого параболічного бункера, обумовлений невиконанням в повному обсязі, з причин недофінансування, затверджених річних графіків ремонтів. Зокрема перенесенням терміну (02.06.08) виводу секції №6 з експлуатації у зв'язку з проведенням капітального ремонту. Супутні: низька трудова та виробнича дисципліна посадових осіб ВАТ «Південний ГЗК», яка відобразилась в порушенні вимог посадових інструкцій посадовими особами підприємства, а саме, не вживання ними заходів щодо безпечної експлуатації устаткування під час виконання виробничої програми, відсутність належного нагляду за станом конструкцій гнучкою параболічного бункера, відсутність дієвих заходів щодо визначення точного обсягу завантаженої в бункер руди, та відповідного регламенту завантаження суміжних секцій бункеру, що мали суттєву різницю рівнів завантаження; незабезпечення в повному обсязі виконання рекомендацій інституту «Кривбаспроект» щодо обмеження завантаження гнучкого параболічного бункера рудою; недостатній контроль з боку посадових осіб УДТК і підприємства за станом завантаження бункеру.

Особами, які допустили порушення вимог про охорону праці, серед інших визнано:

- ОСОБА_6 - головного інженера інституту «Кривбаспроект», який не забезпечив надання об'єктивних даних з оцінки стану конструкцій гнучкого параболічного бункера на підставі проведених робіт з обстеження, що проводились інститутом «Кривбаспроект» в 2000 році (порушення п. 1.4.2; 1.4.3 р. 1.4 «Правил обстеження, оцінки технічного стану і паспортизації виробничих будівель і споруд») та ОСОБА_5 - головного інженера проекту інституту «Кривбаспроект», яка видала необґрунтоване узгодження параметрів допустимого завантаження гнучких бункерів секцій 1-8 РЗФ-1 ВАТ «Південний ГЗК» за станом на 09.01.2007 року без належного обстеження конструкцій бункера, зокрема вузла, в якому відбулося руйнування (порушення п. 1.5.8; 1.5.9; 1.5.10 р. 15 «Правил обстеження, оцінки технічного стану і паспортизації виробничих будівель і споруд») (а.с 4-12).

Аналогічні обставини викладені в акті від 04.09.2008 року форми Н-5 спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 10 серпня 2008 року о 01 годині 35 хвилин (а.с. 13-22).

Головний інженер проектів ДП «ДПІ «Кривбаспроект» ОСОБА_5 звільнена 25.10.2009 року в зв'язку із закінченням терміну контракту на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України (а.с. 52). З аналогічних підстав 11.05.2010 року був звільнений головний інженер інституту ОСОБА_6 (а.с. 53).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ст.ст. 1167, 1168, 1172 ЦК України і виходив з обов'язку відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду у зв'язку із смертю його батька.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Загальні підстави відповідальності за заподіяну моральну шкоду встановлені ч.1 ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові дружині, батькам усиновлювачам, дітям усиновленим, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю, згідно ч.2 ст.1168 ЦК України.

Частиною 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Аналогічні роз'яснення надані й Пленумом Верховного Суду України у п. 8 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995р. з подальшими змінами, відповідно до яких за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (статті 130, 132-134 КЗпП), якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.

Згідно акту розслідування групового нещасного випадку, що стався 10 серпня 2008 року, форми Н-5 від 04.09.2008 року нещасний випадок за участю ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнано таким, що пов'язаний з виробництвом (а.с. 13-22).

Пунктом 10 акту № 6 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом з ОСОБА_7 від 25.08.2008 року, встановлено осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці, в тому числі працівників ДП «ДПІ «Кривбаспроект», а саме: ОСОБА_6 - головного інженера інституту «Кривбаспроект», який не забезпечив надання об'єктивних даних з оцінки стану конструкцій гнучкого параболічного бункера на підставі проведених робіт з обстеження, що проводились інститутом «Кривбаспроект» в 2000 році (порушення п. 1.4.2; 1.4.3 р. 1.4 «Правил обстеження, оцінки технічного стану і паспортизації виробничих будівель і споруд») та ОСОБА_5 - головного інженера проекту інституту «Кривбаспроект», яка видала необґрунтоване узгодження параметрів допустимого завантаження гнучких бункерів секцій 1-8 РЗФ-1 ВАТ «Південний ГЗК» за станом на 09.01.2007 року без належного обстеження конструкцій бункера, зокрема вузла, в якому відбулося руйнування (порушення п. 1.5.8; 1.5.9; 1.5.10 р. 15 «Правил обстеження, оцінки технічного стану і паспортизації виробничих будівель і споруд») (а.с 4-12).

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про покладення відповідальності на ДП «ДПІ «Кривбаспроект», винними діями працівників якого спричинено моральну шкоду ОСОБА_3 внаслідок загибелі його батька ОСОБА_7 відповідає нормам матеріального права та узгоджується з роз'ясненнями Верховного Суду України.

Доводи апеляційної скарги ДП «ДПІ «Кривбаспроект» про те, що він не є належним відповідачем по справі, оскільки обов'язок створити належні та безпечні умови праці покладається на роботодавця - ПАТ «Південний ГЗК», з яким потерпілий перебував у трудових відносинах, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки правові підстави відшкодування такої шкоди є різними й в даному випадку підлягають застосуванню саме положення ст. 1172 ЦК України.

Крім того, виходячи зі змісту ст.ст. 11, 33, 36, 119 ЦПК України, саме позивач наділений правом визначити відповідача у справі, предмет та підстави позову.

Не погоджується колегія суддів й з доводами апеляційної скарги відповідача про те, що акт форми Н-1 про нещасний випадок та акт форми Н-5 проведення розслідування нещасного випадку не можуть бути визнані судом такими, що встановлюють остаточну та безспірну вину працівників відповідача, оскільки їх невинуватість може бути вставлена під час розслідування кримінальної справи. На думку колегії суддів ці твердження ґрунтуються виключно на припущенних, оскільки зазначені акти є дійсними й оцінені судом в порядку ст. 212 ЦК України, тоді як доказів в підтвердження відсутності вини працівників у смерті потерпілого відповідачем суду не надано.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 щодо розміру, стягнутої судом першої інстанції моральної шкоди, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

На думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги представника позивача про те, що розмір стягнутої судом моральної шкоди необґрунтований та значно занижений відповідають дійсності, оскільки при вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди заподіяної позивачу, суд першої інстанції не в повній мірі врахував роз'яснення наведені у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Зокрема, судом не враховано обставини нещасного випадку, що стався з ОСОБА_7 та відсутність його вини у спричиненні нещасного випадку на виробництві, характер моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок загибелі батька, який будучи неповнолітнім залишився без батьківського піклування, тяжкість негативних наслідків для позивача у зв'язку із смертю рідної людини.

Виходячи з наведеного та беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер, інтенсивність, тривалість фізичних і моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, вважає за необхідне змінити рішення суду в частині визначеного судом до стягнення розміру моральної шкоди, збільшивши її з 20000,00 грн. до 40000,00 грн. В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3, п.4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект» - відхилити

Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 25 квітня 2017 року в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з Державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект» на користь ОСОБА_3, змінити, збільшивши цей розмір з 20000,00 грн. до 40000,00 грн. (сорока тисяч грн.)

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: