Ухвала суду № 70471217, 17.11.2017, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

Справа № 183/7765/15

№ 2-зз/183/26/17

17 листопада 2017 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Парфьонова Д.О., за участі: секретаря судового засідання Соловйової Т.Р., представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача-3 ОСОБА_3, розглянувши заяву ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_5 до Компанії «ОСОБА_6 ЛТД» (Беліз), Компанії «Філіантра Комерс ЛТД» (Беліз), ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, витребування майна з чужого, незаконного володіння та за позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Компанії «ОСОБА_6 ЛТД» (Беліз), Компанії «Філіантра Комерс ЛТД» (Беліз) про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

в провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває означений позов.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2017 року заяву ОСОБА_5 задоволено частково. Вжито заходів забезпечення позову у цивільній справі. До набрання рішенням у справі законної сили заборонено ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам в будь-який спосіб здійснювати відчуження, передавати в іпотеку, заставу квартиру АДРЕСА_1 (нова назва: вулиця Архітектора Дольніка) у м. Дніпро. В задоволенні решти заяви – відмовлено.

29 травня 2017 року до суду надійшла заява ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 22 травня 2017 року, в якій заявник, посилаючись на порушення прав ОСОБА_4, ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2016 року, якою накладено арешт на спірне майно в межах кримінального провадження, відсутність доказів в обґрунтування можливості невиконання можливого рішення суду у справі та фальсифікацію їх позивачем, не відповідність заходів забезпечення позову, вжитих судом вимогам позову, порушення норм процесуального права під час постановлення ухвали просить скасувати ухвалу суду про забезпечення позову в частині задоволення заяви позивача та відмовити в задоволенні клопотання позивача у повному обсязі.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2017 року в задоволенні заяви ОСОБА_4 відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2017 року ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2017 року скасовано та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав того, що суд першої інстанції, розглядаючи заяву про скасування заходів забезпечення позову, не вирішив питання про доцільність застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони в будь-який спосіб здійснювати відчуження, передавати в іпотеку, заставу спірну квартиру, не переконався в існуванні реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду, оскільки залишив поза увагою той факт, що на спірне майно вже накладено арешт у рамках кримінального провадження.

Представник відповідача-3 в судовому засіданні просила скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду. Посилалася на те, що наявна ухвала колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2016 року, якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 (вул. Архітектора Дольніка) у м. Дніпро, шляхом заборони відчуження, розпорядження у будь-який спосіб, здійснення будь-якої реєстрації вказаної квартири і застосування заходів забезпечення позову у вигляді накладення заборони на відчуження майна є недоречним. Крім того, наявні обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову в межах цивільної справи,Ю оскільки поняття арешту включає в себе також і заборону на вчинення дій.

Представники позивача в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні заяви вказуючи на те, що заходи забезпечення позову застосовані правомірно, не перешкоджають господарській діяльності інших осіб, відповідач-3 намагається скасувати вжиті судом заходи з метою вчинення дій, які зроблять неможливим виконання судового рішення. Наявність арешту, накладеного в межах кримінального провадження жодним чином не впливає на питання необхідності застосування заходів забезпечення позову, оскільки арешт в межах кримінального провадження забезпечує збереження доказів у справі.

Представники відповідачів-1, 2 в судове засідання не з`явилися, підстав неявки не повідомили, їх неявка, у відповідності до ч.5 ст.154 ЦПК України, не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.

Дослідивши матеріали заяви про скасування заходів забезпечення позову, суд доходить до наступного.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.

Згідно з ч. 3 ст.154 цього Кодексу заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Аналіз зазначених правових норм і роз'яснення Пленуму Верховного Суду дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо, а також обставини, зазначені в частинах 6, 7 статті 154 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2016 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 (вул. Архітектора Дольніка) у м. Дніпро, шляхом заборони відчуження, розпорядження у будь-який спосіб, здійснення будь-якої реєстрації вказаної квартири.

При цьому, частини 4-9 статті 152 ЦПК України встановлюють обмеження у заходах забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом при розгляді цивільної справи. Зокрема, ч.8 ст.152 ЦПК України встановлює, що не допускається накладення арешту на майно, на яке накладено арешт відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. При цьому, наявність арешту на майно, накладене в межах розгляду кримінального провадження не свідчить про неможливість вжиття інших заходів забезпечення позову, зокрема – заборони вчинення дій щодо майна.

Крім того, при вирішенні судом питання щодо наявності чи відсутності підстав для застосування заходів забезпечення позову в ухвалі від

При вирішенні питання щодо скасування заходів забезпечення позову суд враховує те, що під час вжиття заходів забезпечення позову, судом прийнято до уваги те, що між сторонами дійсно виник спір, який окрім іншого стосується права власності на майно та витребування майна - квартири АДРЕСА_1 (нова назва: вулиця Архітектора Дольніка) у м. Дніпро та яка на момент розгляду заяви належить відповідачу-3. Обсяг майна, щодо якого застосовувалися заходи забезпечення позову відповідав обсягу майна, вказаного в позовних вимогах та подані позивачем доводи на підтвердження існування загрози можливого невиконання судового рішення визнані за наявні. Визначив, що вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач, з урахуванням позовних вимог, є відповідним предмету позову та може бути застосований до даних правовідносин.

Так, за ч.8 ст.152 ЦПК України, не допускається накладення арешту на майно, щодо якого накладено арешт відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Водночас, ЦПК України не містить заборони щодо покладення заборони вчинення дій щодо майна, на яке накладено арешт, як вид забезпечення позову, тобто застосування інших видів забезпечення позову за для уникнення можливої загрози виконання судового рішення.

Як свідчить подана заява та додані до неї докази, належних та допустимих доказів того, що обставини, покладені в обґрунтування ухвали суду, які суд врахував під час вжиття заходів забезпечення позову не існували, або були відсутні суду не надано, до матеріалів справи не долучено. Доказів того, що постановлена судом ухвала перешкоджає господарській діяльності третіх осіб, які не залучені, як сторони у справі, юридичній особі суду не наведено. Крім того, фактично, покладені заявником в обґрунтування заяви обставини щодо порушення норм ЦПК України судом, відмови в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову є підставою для оскарження ухвали суду в апеляційному порядку за правилами, встановленими ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.154, 210 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

в задоволенні заяви ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_5 до Компанії «ОСОБА_6 ЛТД» (Беліз), Компанії «Філіантра Комерс ЛТД» (Беліз), ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, витребування майна з чужого, незаконного володіння та за позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Компанії «ОСОБА_6 ЛТД» (Беліз), Компанії «Філіантра Комерс ЛТД» (Беліз) про визнання права власності - відмовити.

Копію ухвали направити сторонам.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її постановлення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Д.О. Парфьонов