Рішення № 70469863, 20.11.2017, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/67/16-ц

Провадження №2/242/470/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2017 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Пирогової Л.В., при секретарі Клименко А.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Селидове цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 кредит Дніпро» до ОСОБА_5, ОСОБА_2, третя особа: Спільне українсько-польське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛЕРІЯ» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 30.08.2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ОСОБА_4 – Дніпро», яке в подальшому перейменовано у ПАТ «ОСОБА_4 кредит Дніпро», та Спільною українсько-польським підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Валерія» укладено договір про надання кредитної лінії №300807-Л, згідно якого позивач надав відповідачу поновлювальну кредитну лінію для ведення статутної поточної діяльності, в тому числі на поновлення обігових коштів, для погашення кредиту у ВАТ «Кредобанк», з лімітом кредитування в сумі еквівалентній 809600,00 доларів США за курсом НБУ на момент надання кредиту за цією кредитною лінією, з використання наданих кредитних ресурсів по часткам валютного кредиту прийняті євро, долари США з остаточним погашенням до 29.08.2012 року. До договору протягом користування кредитними коштами було внесено відповідні зміни. Відповідно до умов договору, позичальник зобов’язаний в порядку та на умовах, що визначені договором повернути кредит, виплатити проценти за користування кредитом в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та графіком погашення кредиту. Позивач свої зобов’язання виконав у повному обсязі, надавши Спільній українсько-польському підприємству у формі ТОВ «Валерія» сім траншів на суму 641794,00 долари США та п’ять траншів на суму 185750,00 євро центів. У забезпечення виконання зобов’язань між позивачем та ОСОБА_5, ОСОБА_2. укладено договори поруки №300807-П від 30.08.2007 року, із відповідними змінами, та №290513-П від 29.05.2013 року, із відповідними змінами. У порушення умов кредитного договору відповідач зобов’язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 23.12.2015 р. має прострочену заборгованість за кредитом у розмірі в розмірі 335945 грн. 49 коп., яка складається із заборгованості нарахованих відсотків за період з 23.06.2015 року по 22.12.2015 року в розмірі 4710 доларів США 19 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.12.2015 року становить 109026 грн. 02 коп. та в розмірі 8951 євро 31 євроцентів, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.12.2015 року становить 226919 грн. 47 коп.. Просить суд стягнути з відповідачів солідно як з поручителів заборгованість за кредитним договором №300807-Л від 30.08.2007 року, у зв’язку із неналежним виконанням взятих на себе обов’язків по виконанню умов договору, в розмірі 335945,49 грн. та судовий збір.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_5 і ОСОБА_2 в судове засідання не з’явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_2. – ОСОБА_3, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи Спільне українсько-польське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛЕРІЯ» в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов′язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов′язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 30.08.2007 року між ЗАТ КБ «ОСОБА_4 – Дніпро», яке в подальшому перейменовано у ПАТ «ОСОБА_4 кредит Дніпро», та Спільною українсько-польським підприємством у формі ТОВ «Валерія» укладено договір про надання кредитної лінії №300807-Л, згідно якого позивач надав відповідачу поновлювальну кредитну лінію для ведення статутної поточної діяльності, в тому числі на поновлення обігових коштів, для погашення кредиту у ВАТ «Кредобанк», з лімітом кредитування в сумі еквівалентній 809600,00 доларів США за курсом НБУ на момент надання кредиту за цією кредитною лінією, з використання наданих кредитних ресурсів по часткам валютного кредиту прийняті євро, долари США з остаточним погашенням до 29.08.2012 року.

Даним договором, з урахуванням внесених змін від 28.11.2007 року, від 02.09.2008 року, від 23.10.2008 року, від 28.04.2009 року, від 26.11.2009 року, від 17.02.2010 року, від 30.08.2010 року, від 28.02.2011 року, від 17.03.2011 року, від 31.01.2012 року, від 29.08.2012 року, від 30.11.2012 року, від 12.08.2014 року, встановлено новий графік зниження ліміту кредитування в сумі 55262,59 доларів США і 105021,76 євро.

Таким чином, позивач в межах договору про надання кредитної лінії №300807-Л від 30.08.2017 року свої зобов’язання виконав у повному обсязі, надавши Спільній українсько-польському підприємству у формі ТОВ «Валерія» сім траншів на суму 641794,00 долари США та п’ять траншів на суму 185750,00 євро центів.

Спільне українсько-польське підприємство у формі ТОВ «Валерія» в свою чергу зобов’язався в порядку та на умовах, що визначені Договором повернути грошові кошти не пізніше 28.02.2015 року, виплатити банку проценті за користування кредитом. Графік погашення зобов’язань узгоджено сторонами, про свідчать їх підписи у договорі та у договорах про внесення відповідних змін.

Позичальник Спільне українсько-польське підприємство у формі ТОВ «Валерія» порушив зобов’язання за кредитним договором і станом на 23.12.2015 р. має прострочену заборгованість за кредитом у розмірі в розмірі 335945 грн. 49 коп., яка складається із заборгованості нарахованих відсотків за період з 23.06.2015 року по 22.12.2015 року в розмірі 4710 доларів США 19 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.12.2015 року становить 109026 грн. 02 коп. та в розмірі 8951 євро 31 євроцентів, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.12.2015 року становить 226919 грн. 47 коп., що підтверджується відповідним розрахунком.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.04.2017 року в справі №905/497/17, яке набрало законного сили, про свідчить судовий наказ Господарського суду Донецької області від 24.04.2017 року, ухвалено стягнути з Спільного українсько-польського підприємства у формі ТОВ «ВАЛЕРИЯ» на користь ПАТ «ОСОБА_4 ДНІПРО» заборгованість за кредитом у розмірі 55262,59 доларів США та 105021,76 Євро, прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 22932,50 доларів США та у розмірі 44118,78 Євро, судовий збір у розмірі 96915,93 грн.

Згідно до ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону і одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Згідно зі ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов’язання у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

На підставі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд визнає правильним представлений позивачем розрахунок суми заборгованості по тілу кредиту, відсотках, за користування кредитним лімітом, що утворилася у позичальника.

Таким чином, судом встановлено та доведено належними та допустимими доказами, що Спільне українсько-польське підприємство у формі ТОВ «ВАЛЕРИЯ» порушив умови договору у зв’язку із чим, у нього станом на 23.12.2015 р. має прострочену заборгованість за кредитом у розмірі в розмірі 335945 грн. 49 коп., яка складається із заборгованості нарахованих відсотків за період з 23.06.2015 року по 22.12.2015 року в розмірі 4710 доларів США 19 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.12.2015 року становить 109026 грн. 02 коп. та в розмірі 8951 євро 31 євроцентів, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.12.2015 року становить 226919 грн. 47 коп., яка на час розгляду справи не погашена.

Судом встановлено, що у забезпечення виконання зобов’язань між позивачем та ОСОБА_5, ОСОБА_2. укладено договори поруки №300807-П від 30.08.2007 року та №290513-П від 29.05.2013 року.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки №300807-П від 30.08.2007 року поручитель ОСОБА_5 та боржник відповідають перед кредитором (позивачем) як солідарні боржники.

Також, згідно з п. 1.1 договору поруки №290513-П від 29.05.2013 року поручитель ОСОБА_2 та боржник відповідають перед кредитором (позивачем) як солідарні боржники.

Як вбачається із договорів поруки Поручителі відповідають перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, та не несуть солідарної відповідальності між собою, тобто кожний із поручителів несе солідарну відповідальність тільки з боржником.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст.. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Договорами №120814 від 12.08.2014 року внесено зміни до договору поруки №300807-П від 30.08.2007 року та договору поруки №290513-П від 29.05.2013 року, яким визначено обсяг зобов’язань, забезпечених порукою. Даний договір узгоджено сторонами, про що свідчать їх підписи.

Підстави для визнання договорів поруки припиненими згідно з ст. 559 ЦК України відсутні, оскільки договором визначено строк у 3 роки з моменту настання строку виконання зобов’язань, після якого договір поруки припиняється.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, установлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора на задоволення його вимог. Згідно чинного законодавства такі строки не можуть бути змінені за домовленістю сторін договору та їх настання припиняє права кредитора та обов'язок боржника за договором.

Суд звертає увагу, що позивач звернувся до суду в межах строку визначеного в розділі 6 договорів поруки.

Виходячи з наведеного, суд, дослідивши матеріали справи, законодавство, що регулює дані правовідносини, дійшов до висновку, що позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_4 кредит Дніпро» підлягають задоволенню, а саме: стягненню з відповідача ОСОБА_5, заборгованість за Договором про надання кредитної лінії №300807-Л від 30.08.2007 року в розмірі 335945 грн. 49 коп., та з відповідача ОСОБА_2, заборгованість за Договором про надання кредитної лінії №300807-Л від 30.08.2007 року в розмірі 335945 грн. 49 коп.

На підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне документально підтверджені витрати позивача на сплату судових витрат у розмірі 5050 грн. 85 коп. покласти на відповідачів у рівних частках.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 612, 616, 629, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 кредит Дніпро» до ОСОБА_5, ОСОБА_2, третя особа: Спільне українсько-польське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛЕРІЯ» про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 кредит Дніпро» заборгованість за Договором про надання кредитної лінії №300807-Л від 30.08.2007 року в розмірі 335945 (триста тридцять п’ять тисяч дев’ятсот сорок п’ять) грн. 49 коп., яка складається із заборгованості нарахованих відсотків за період з 23.06.2015 року по 22.12.2015 року в розмірі 4710 (чотири тисячі сімсот десять) доларів США 19 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.12.2015 року становить 109026 (сто дев’ять тисяч двадцять шість) грн. 02 коп. та в розмірі 8951 (вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесят одна) євро 31 євроцентів, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.12.2015 року становить 226919 (двісті двадцять шість тисяч дев’ятсот дев’ятнадцять) грн. 47 коп. та судові витрати у розмірі 2525 (дві тисячі п’ятсот двадцять п’ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 кредит Дніпро» заборгованість за Договором про надання кредитної лінії №300807-Л від 30.08.2007 року в розмірі 335945 (триста тридцять п’ять тисяч дев’ятсот сорок п’ять) грн. 49 коп., яка складається із заборгованості нарахованих відсотків за період з 23.06.2015 року по 22.12.2015 року в розмірі 4710 (чотири тисячі сімсот десять) доларів США 19 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.12.2015 року становить 109026 (сто дев’ять тисяч двадцять шість) грн. 02 коп. та в розмірі 8951 (вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесят одна) євро 31 євроцентів, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.12.2015 року становить 226919 (двісті двадцять шість тисяч дев’ятсот дев’ятнадцять) грн. 47 коп. та судові витрати у розмірі 2525 (дві тисячі п’ятсот двадцять п’ять) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 24.11.2017 року.

Суддя Л.В.Пирогова