Ухвала суду № 70469535, 15.11.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А

Факс 284-15-77 е-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження № 22-ц/796/10130/2017 р. Головуючий у 1 інстанції - Савицький О.А.

Справа № 761/22048/16-ц Доповідач - Мараєва Н.Є

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2017 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду м.Києва в складі :

Головуючого - Мараєвої Н.Є.,

Суддів - Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.

При секретарі - Гарматюк О.Д.

Розглянули у відкритому судовому засіданні в м.Києві

Цивільну справу за апеляційною скаргою

Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію

ПАТ «Європейський Газовий Банк» Оберемко P.A.

на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 липня 2017 р.

в справі за позовом ТОВ «ТОФІ» до Приватного нотаріуса КМНО

Бєлломі Олени Віталіївни, 3-особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета

спору: ПАТ «Європейський Газовий Банк»

про визнання незаконними дій нотаріуса та зобов'язання вчинити дії

Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з»явилися, перевіривши

матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

В с т а н о в и л а :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06 липня 2017 р. задоволено позов ТОВ «ТОФІ» до Приватного нотаріуса КМНО округу Бєлломі О.В., 3-особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ПАТ «Європейський Газовий Банк» про визнання незаконними дій нотаріуса та зобов'язання вчинити дії.

Так, визнано незаконними дії ПНКМНО БєлломіО.В. щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - об'єкт нерухомого майна нежитлове приміщення № 164 - торгове (літера А), загальною площею 729,9 кв.м. та нежитлове приміщення №164а - торгове, загальною площею 35,30 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, згідно договору іпотеки №1099-290713/1, серія та номер 1820, виданий 29.07.2013 р.

Зобов'язано ПНКМНО Бєлломі О.В. внести запис до державного реєстру речових прав про скасування запису про право власності №14497340 щодо державної реєстрації права власності за ПАТ «Європейський Газовий Банк» на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення № 164 - торгове (літера А), загальною площею 729,9 кв.м. та запису про право власності №14497340 щодо державної реєстрації права власності за ПАТ «Європейський Газовий Банк» на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення № 164а - торгове, загальною площею 35,30 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 72.

Стягнуто з ПНКМНО Бєлломі О.В. на користь ТОВ «ТОФІ» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2067,40 грн.

В апеляційній скарзі Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Європейський ГазовийБанк» просить це рішення скасувати і постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на незаконність даного рішення, зокрема, що суд неповно з»ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Так, обґрунтовуючи позов позивач зазначав, що дії приватного нотаріуса КМНО Бєлломі О.В. щодо звернення стягнення на предмет іпотеки вчинено з порушенням ЗУ «Про іпотеку», ЗУ «Про нотаріат» та ст.2 ЗУ «Про оцінку майнових прав та професійну оціночну діяльність в України». Тому, просив суд визнати незаконними дії приватного нотаріуса КМНО Бєлломі О.В., а саме вчинених ним дій щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є спірне нерухоме майно - нежитлове приміщення № 164 - торгове (літера А), загальною площею 729,9 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 118608480000) та нежитлове приміщення №164а - торгове, загальною площею 35,30 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 118791580000), що знаходяться за адресою: м.Київ, вул.Червоноармійська, буд.72, право власності на яке зареєстроване за ПАТ «Європейський газовий банк», а також просив суд зобов'язати відповідача внести запис до державного реєстру речових прав про скасування запису про право власності № 14497340 щодо державної реєстрації права власності за ПАТ «Європейський газовий банк» на вказане спірне майно.

Такі доводи позивача є слушними з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, між ПАТ «Європейський Газовий Банк» та ТОВ «Земкомпроект» був укладений кредитний договір №724- 290713 від 29.07.2013 р., згідно умов якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію, в межах якої надав кредитні кошти в сумі 7 000 000 дол.США з відсотковою ставкою 20% річних на строк з 29.07.2013 року по 30.03.2015 р. (п.1.2 кредитного договору).

Згідно п.4.2.7 кредитного договору передбачено право банку достроково вимагати погашення заборгованості позичальником за кредитом, у випадку невиконання умов договору. Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

Згідно ст.345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа, (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника иродентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України, У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як встановлено судом, оскільки, позичальником ТОВ «Земкомпроект» не виконувались умови кредитного договору, тому, з метою поновлення порушених прав банку як кредитора він звернувся із відповідним позовом до суду.

Рішенням Господарського суду м.Києва в справі № 910/10374/15 від 25.05.2015 р. задоволено позов банку та стягнуто з ТОВ «Земкомпроект» на користь ПАТ «Єврогазбанк» заборгованість за кредитним договором. Загальна сума заборгованості позичальника за кредитним договором, на час розгляду справи № 910/10374/15 складала 8191252,16 дол. США, що з врахуванням офіційного кущу валют станом на 25.05.2015 р. становило 170623782,49 грн,

В подальшому у зв'язку із набранням вказаним судовим рішенням законної сили, Господарським судом м.Києва було видано наказ від 16.06.2015 р. про примусове виконання рішення суду у вказаній справі.

Факт отримання та розмір наданих третьою особою кредитних коштів сторонами не заперечувався; будь-які заперечення щодо повного та належного надання третьою особою банківських послуг відсутні.

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тому, суд правильно вважав встановленим рішенням Господарського суду м.Києва від 25.05.2015 р. в справі № 910/10374/15 факт несплати позичальником кредиту і процентів за користування кредитними коштами, що є порушенням вимог закону, зокрема, ст.ст. 503, 509, 526 ЦК України, а також умов кредитного договору.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 04.09.2013 р. у справі № 6-73цс13, яка була обґрунтовано взята судом до уваги, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане боржником в іпотеку нерухоме майно.

Згідно ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Так, з метою забезпечення виконання у повному обсязі зобов'язань позичальника перед банком за кредитним договором, 29.07.2013 р. між ПАТ «Європейський Газовий банк» та ТОВ «ТОФІ» було укладено договір іпотеки №1090-290713/і з усіма змінами і доповненнями, згідно умов якого іпотекодавцем було передано в іпотеку банку в забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед банком по кредитному договору наступне майно : нежиле приміщення № 164а - торгове (в літ. А), площею 35,30 кв.м., що знаходиться за адресою м.Київ, вул.Червоноармійська, 72 та належить ТОВ «ТОФІ» на підставі свідоцтва на право власності, виданого Головним управлінням комунальної власності м.Києва ВО КМР (КМДА) 31 липня 2006 р., серія ЯЯЯ № 802205;

та нежиле приміщення № 164 - торгове (в літ. А), площею 729,90 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул.Червоноармійська, 72 та належить ТОВ «ТОФІ» на підставі Свідоцтва на право власності, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва ВО КМР (КМДА)27 березня 2006 р. серія ЯЯЯ № 967479.

Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29 липня 2013 р. державним реєстратором приватним нотаріусом КМНО Шевченко I.Л. за № 18889637 та № 1888704.

Відповідно до п.п.1.4, 1.5 договору іпотеки ринкова вартість предмету іпотеки, а також, за домовленістю сторін станом на дату укладання цього договору загальна заставна вартість предмету іпотеки становила 37151464,00 грн. (без ПДВ).

Розділами 3-6 Договору іпотеки встановлено, що сторони погодили гарантії, права та обов'язки сторін, підстави, порядок звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог іпотекодержателя, строк дії договору тощо.

Відповідно до ст.33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним, зобов'язанням шляхом звернення стягнення, на предмет іпотеки.

Аналогічні умови, містить п.3.1.2 договору іпотеки.

Так, виходячи зі змісту п.3.1.2 договору іпотеки, у випадку невиконання або часткового невиконання іпотекодавцем зобов'язань за цим договором або боржником за кредитним договором, банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх кредиторських вимог переважно перед іншими кредиторами.

Зокрема, розділом 5 Договору іпотеки сторони узгодили порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п.5.1 Договору іпотеки у разі порушення умов кредитного договору іпотекодержатель надсилає боржнику письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.5.5.1 Договору іпотеки у випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушених зобов'язань за цим або боржником за Кредитним договором у встановлений іпотекодержателем строк, така вимога іпотекодержателя задовольняється за рахунок предмета іпотеки, за вибором іпотекодержателя, в порядку, що передбачений ст.37 Закону України «Про іпотеку» - шляхом набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, або ст. 38 Закону України «Про іпотеку» - шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем будь - якій особі - покупцеві.

В такому випадку зазначене застереження відповідно до ст.ст. 36, 37, 38 Закону України «Про іпотеку» вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі Договору іпотеки, який в такому випадку є правовстановлюючим документом.

Згідно ч.1 ст.37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 37 вказаного Закону іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Згідно висновку про вартість предмета іпотеки за Договором іпотеки, складеним суб'єктом оціночної діяльності ЗАТ «Консалтині юрсервіс», станом на 13.05.2016 р. - становила 19212642,00 грн. без ПДВ.

Зважаючи на своє право іпотекодержателя ПАТ «Єврогазбанк» звернувся до приватного нотаріуса Бєлломі О.В. як державного реєстратора щодо набуття ПАТ «Єврогазбанк» як іпотекодержателем, права власності на предмет іпотеки, відповідно до умов Договору іпотеки на вказане вище майно.

Судом встановлено, що 13.05.2016 р. приватним нотаріусомКМНО БєлломіО.В. звернуто стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, внаслідок звернення стягнення, право власності на предмет іпотеки перейшло до іпотекодержателя - ПАТ «Європейський Газовий Банк», що підтверджується наявними в матеріалах справи інформаційним довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 59934046 та № 5951.2201.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менший ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до закону або шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Тому, суд вірно вважав, що обов'язок з надіслання вимоги може вважатися виконаним іпотекодержателем лише у разі, якщо така вимога отримана іпотекодавцем і строк її виконання обчислюється з моменту отримання цієї вимоги. Тобто, що іпотекодержатель має довести не тільки факт надіслання, а й отримання вимоги, а реєстратор речових прав вимагати такі документи.

Таким чином, відповідно до наведеної норми іпотекодержатель ПАТ «Єврогазбанк» мав надіслати на. ім'я іпотекодавця ТОВ «ТОФІ» вимогу про усунення порушення, яка відповідала б вимогам ст.35 ЗУ «Про іпотеку», і тільки після нього у нього виникло б право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Про це також зазначено і у розділі. 5 Договору іпотеки

Тому, суд першої інстанції правильно вважав, що лише у випадку дотримання іпотекодержателем вимог ст.35 Закону України «Про іпотеку» у нього виникає право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності і тільки після цього ним вчиняються дії, передбачені ст.37 Закону України «Про іпотеку».

Так, судом встановлено, що між ТОВ «ТОФІ» та ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» окрім спірного Договору іпотеки було укладено інші договори іпотеки, а саме : в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 724-290713 від 29.07.2013 р. - 29.07.2013 р. було укладено та нотаріально посвідчено договір іпотеки №1090-290713/і з усіма змінами і доповненнями;

в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 437-29062011 21.12.2011 р. - договір іпотеки № 876-211211/1 із усіма змінами і доповненнями;

в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 581-070612 від 07.06.2012 р. - 27.12.2013 р. договір іпотеки № 1241-271213/і з усіма змінами і доповненнями; в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним Кредитним договором № 581-070612 від 07.06.2012 р. - 27.12.2013 р. договір іпотеки № 1.242- 271213/і з усіма змінами і доповненнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

При цьому майно, передане іпотекодавцем в іпотеку банку за вказаними Договорами іпотеки, є відмінним від майна, переданого в іпотеку банку в якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед банком по Кредитному договору.

Тому, зважаючи на наявність правовідносин між банком та іпотекодавцем, які виникли на підставі декількох договорів іпотеки, за відсутності опису вкладення в цінні листи, зі змісту яких вбачався б зміст відповідних поштових відправлень, суд дійшов вірного висновку щодо відсутності достовірних доказів на підтвердження доводів банку про надсилання на адресу ТОВ «ТОФІ» та ТОВ «Земкомпроект» вимог про повернення коштів за вказаним вище Кредитним договором. Тому, посилання третьої особи (банку) на належне повідомлення іпотекодавця про звернення стягнення на спірний предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства, судом обґрунтовано не прийнято до уваги.

Як зазначено позивачем в позовній заяві та встановлено судом за матеріалами справи, позивач - ТОВ «ТОФІ» не отримував від ПАТ «Єврогазбанк» як іпотекодержателя жодної вимоги-попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Тому, суд дійшов обгрунтованого висновку, що відповідачем при вчиненні, нотаріальної дії не було не додержано вимог ЗУ «Про нотаріат», ст.35 Закону України «Про іпотеку» щодо надсилання іпотекодавцю (позивачу) письмової вимоги про усунення порушення, які подаються державному реєстратору відповідно до приписів Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави і для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 14497340, за яким право власності на спірні об'єкти нерухомого майна зареєстровано за ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК».

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку щодо задоволення позову.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом повно з»ясовано обставини справи, дана належна оцінка доказам.

Висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Європейський Газовий Банк» Оберемко P.A.- відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 6.07.2017 р. - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: