Ухвала суду № 70469516, 14.11.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого: Соколової В.В.

суддів: Немировської О.В., Чобіток А.О.

при секретарі: Луговому Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16.08.2017 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном, визнання особи такою, що втратила право користування квартирою, -

В С Т А Н О В И Л А

У січні 2017 року ТОВ «Кей-Колект» звернулося до суду із вказаним позовом.

Позовні вимоги представник ТОВ «Кей-Колект» обґрунтовував тим, що на підставі договору іпотеки до них перейшло право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яке зареєстровано у встановленому законом порядку 28.07.2015. Позивач неодноразово намагався потрапити у власне майно, однак було виявлено, що в ньому незаконно проживає відповідач, який є попереднім власником. Внаслідок незаконних дій відповідача позивач фактично позбавлений можливості користуватись своїм майном, чим порушуються його права і законні інтереси. Тому позивач просив суд усунути перешкоди у здійсненні права користування майном - квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом надання постійного безперешкодного доступу ТОВ «Кей-Колект» до цього майна; визнати відповідача таким, що втратив право користування вказаною квартирою.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16.08.2017 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном, визнання особи такою, що втратила право користування квартирою - відмовлено.

Не погодився з рішенням суду позивач, його представником подана апеляційна скарга, в якій зазначається про незаконність рішення суду у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що ухвалюючи рішення, судом першої інстанції не прийнято до уваги, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.06.2016, яка лягла в основу рішення суду, скасована ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 та на даний момент справа перебуває на розгляді у суді касаційної інстанції. Крім того зазначає, що суд першої інстанції даючи юридичну оцінку доказам, вважав, що в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що у позивача дійсно виникло право на користування вказаною вище квартирою, але беручи до уваги ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 02.03.2016, відповідно якої позивачу заборонено розпоряджатися будь-яким чином вищезазначеною квартирою та використовувати її, суд вважав, що позивач передчасно звернувся до суду з такими позовними вимогами, а тому вони не підлягають задоволенню. Проте, суд не звернув уваги на той факт, що арешт накладений тимчасово, на період досудового розслідування, в рамках кримінального провадження, що є підставою для зупинення провадження у справі відповідно п.4. ч.1 ст. 201 ЦПК України, а не відмови у задоволенні позову. Також судом першої інстанції, не прийнято до уваги та не досліджено ще один доказ, який має істотне значення для справи - заяву ОСОБА_1 завірену приватним нотаріусом, про безумовну згоду на прийняття ТОВ «Кей-Колект» у власність вищевказаної квартири у порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Ця заява свідчить про те, що відповідач визнав законність права власності на квартиру за ТОВ «Кей-Колект» та про те, що позивач намагався мирно урегулювати спір, пропонуючи відповідачу декілька варіантів вирішення.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвали нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_4 підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 заперечували проти доводів апеляційної скарги, вважають рішення суду законним і обґрунтованим, просили залишити його без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 07.08.2008 між відповідачем та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» був укладений договір про надання споживчого кредиту №11381191000. На забезпечення виконання зобов'язань за цим договором між відповідачем та банком був укладений договір іпотеки №91706. Предметом іпотеки є квартира, загальною площею 46,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить відповідачу на праві власності /а.с.13-16/.

Між ПAT «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» 12.12.2011 укладений договір факторингу № 1 від 12.12.2011 та договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, згідно яких AT «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кей-Колект» своє право грошової вимоги до боржника за Договором про надання споживчого кредиту від 07.08.2008 № 11381191000 та договором іпотеки /а.с.3-10,9-12/.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, квартира за адресою: АДРЕСА_2 на праві власності зареєстрована з ТОВ «Кей-Колект» /а.с.17-18/.

В ході розгляду справи встановлено, що реєстрація права власності за позивачем відбувалась на підставі умов договору іпотеки в позасудовому порядку у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань.

Вказані обставини були встановлені судом першої інстанції з посиланням на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.06.2016 у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича, третя особа: ТОВ «Кей-Колект» про визнання незаконними дій, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії.

На стадії апеляційного розгляду встановлено, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 була скасована вказана постанова суду та закрито провадження у справі. Проте вказані обставини були також встановлені і апеляційним адміністративним судом.

Колегія суддів звертає увагу, що сторонами у справі, в порушення вимог ст. 131 ЦПК України, суду першої інстанції не були надані відомості про скасування зазначеного судового рішення. Витяг з електронного ресурсу містить лише дані про направлення справи до суду касаційної інстанції, проте відсутні дані про скасування рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.06.2016. Належним чином засвідчена копія Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 була долучена до матеріалів справи за клопотання представника позивача в судовому засіданні апеляційного суду 14.11.2017.

Проте з тексту рішення суду першої інстанції вбачається, що на вказане судове рішення йде посилання при встановленні обставин щодо укладення договорів кредиту та іпотеки, а також підстав переходу права власності на спірну квартиру до позивача. Ці обставини також встановлені ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 та визнаються сторонами у справі, а отже наведена обставина не є такою що призвела до неправильного встановлення обставин у справі чи вирішення справи по суті. Висновок суду першої інстанції про відмову у задоволені позову ґрунтується на іншому судовому рішенні, а саме суд врахував, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02.03.2016 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_3, яка на праві власності належить ТОВ «Кей-Колект», заборонено ТОВ «Кей-Колект» розпоряджатися будь-яким чином квартирою АДРЕСА_1 та використовувати її /а.с.49-52/. Вказане судове рішення постановлено в порядку передбаченому КПК України, учасниками цього провадження є також ТОВ «Кей-Колект», ОСОБА_1, і воно є таким, що набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який також поширюється на ухвалу суду про арешт.

Правила ст.ст. 15,16 ЦК України, ст.ст. 1,2-4,14, 215 ЦПК України передбачають право особи на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загаломможе розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Разом з тим, на час звернення до суду і на час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій існує заборона, встановлена судовим рішення, на здійснення позивачем розпорядження та використання квартири, що є предметом спору, яка діє до її скасування в порядку передбаченому КПК України. За наведених обставин, слід погодитися з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про усунення перешкоду у здійсненні ним права користування спірним майном є передчасними та задоволенню не підлягають. Враховуючи, що предметом розгляду кримінальної справи, в рамках розгляду якої застосовані заходи забезпечення у вигляді арешту майна та заборона його використання, є обставини щодо переходу права власності від відповідача ОСОБА_1 до позивача ТОВ «Кей Колект», то передчасними є вимоги і про визнання відповідача таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням.

Слід погодитись з твердженням сторони позивача, що арешт накладений тимчасово, на період розслідування, в рамках кримінального провадження, проте вказана обставина не є такою, що унеможливлює розгляд справи. А тому посилання сторони позивача на п.4. ч.1 ст. 201 ЦПК України щодо зупинення провадження у справі не можна визнати обґрунтованим. При цьому сторона позивача не позбавлена права на звернення до суду, так як відбудеться зміна обставин.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності оцінки заяви ОСОБА_1 про безумовну згоду на прийняття ТОВ «Кей-Колект» у власність вищевказаної квартири колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки предметом даного позову не були обставини переходу права власності. До того ж вказана заява містить виклад інших домовленостей сторін, які не заявлені учасниками судового розгляду як предмет спору. Тобто зміст вказаної заяви містить виклад обставин, які виходять за межі заявлених позовних вимог, а тому відсутність оцінки суду цієї заяви не є порушенням норм процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судом вірно встановлені обставини справи та надана їм правова оцінка, на підставі доказів наданих сторонами у справі, апеляційним судом не встановлено порушень судом норм матеріального права, а допущене ним неповне з'ясування не призвело до неправильного вирішення справи по суті. Отже відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції визначені положеннями ст. 309 ЦПК України, тому рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16.08.2017 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: