Постанова № 7046659, 26.11.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2009 р. Справа № 2-а-4318/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича,

секретар судового засідання: Мороз Вікторія Валентинівна

за участю представників сторін:

прокурора : Гембера С.В.;

позивача : Лишак І.В. - представник за довіреністю;

відповідача : не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: прокурора м. Ладижин Вінницької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області

до: Державного підприємства "Ензим"

про: стягнення боргу

ВСТАНОВИВ :

В жовтні 2009 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся прокурор м. Ладижин Вінницької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Ензим" боргу в сумі 3530 грн. 56 коп..

Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість до Пенсійного фонду по невідшкодованих фактичних витратах на виплату пільгової пенсії пенсіонерці Ліщинській Людмилі Володимирівні, яка відповідно до уточнюючої довідки з ДП "Ензим" виконувала роботу, що передбачена Списком № 2. Стаж роботи на ДП "Ензим" за Списком № 2 складає 10 років 5 місяців, що дає право на призначення пільгової пенсії, згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". За період з березня 2009 року по вересень 2009 року підприємство зобов'язане відшкодувати управлінню Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області фактичні витрати на виплату пенсії, призначеної відповідно до п. "б" - "з" ст. Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсіонерці Ліщинській Л.В. у загальній сумі 3530 грн. 56 коп..

26.11.2009р. на адресу суду надійшла заява представника позивача та прокурора б/н в якій вони зменшують свої позовні вимоги та просять суд стягнути з ДП "Ензим" борг у сумі 3465 гривень 47 копійок.

З огляду на права надані сторонам ст.ст. 49, 51 КАС України, вказана заява приймається судом до розгляду.

У судовому засіданні представник позивача та прокурор зменшені позовні вимоги підтримали та уточнили, що просят суд стягнути з відповідача на користь Пенсійного фонду 3465,47 грн. борг по сплаті фактичних витрат на виплату пільгової пенсії пенсіонерці Ліщинській Л.В.

Відповідач в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що заперечень проти позову у підприємства немає, просить суд розглянути справу на підставі наявних у ній документів за відсутності повноважного представника в зв'язку з тим, що направляти його кожен раз для прийняття участі у судових засіданнях при розгляді заявлених до підприємства позивачем великої кількості аналогічних позовів відповідач не має можливості через брак коштів на відрядження.

Як вбачається зі змісту п. 3 ч. 1 ст. 128 КАС України суд відкладає розгляд справи в разі неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Врахувавши те, що відповідачем направлено до суду письмову заяву про проведення розгляду справи без його участі, суд прийшов до висновку, що подані в справу докази є достатніми для вирішення спору у відсутності представника відповідача, а тому його неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Державне підприємство "Ензим" зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Також судом встановлено, що станом на час розгляду адміністративної справи за ДП "Ензим" рахується заборгованість по невідшкодованих до Пенсійного фонду фактичних витратах на виплату пенсії за віком на пільгових умовах по громадянці Ліщинській Людмилі Володимирівні, 24.03.1959 р.н., якій пенсія призначена з 24.03.2009р..

Як вбачається з довідки ДП "Ензим" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії № 059 від 24.03.2009р. (а.с.8), Ліщинська Л.В. виконувала роботу, що передбачена Списком № 2. Стаж роботи на ДП "Ензим" за Списком № 2 складає 10 років 5 місяців, що дає право на призначення пільгової пенсії, згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. об'єктом оподаткування для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено Інструкцією “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” (далі-Інструкція), що затверджена Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 № 64/8663. Визначенням сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду.

Згідно п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці.

За правилами встановленими підпунктом 6.8. пункту 6 Інструкції, підприємства та організації зобовязані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Із наявного в матеріалах справи обгрунтованого розрахунку вбачається, що загальна сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату пенсії, призначеної за віком на пільгових умовах по Списку №2 по громадянці Ліщинській Людмилі Володимирівні за період з березня 2009 року по вересень 2009 року становить 3465 грн. 47 коп..

На час розгляду адміністративної справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем, не спростовував відповідними доказами наявність боргу та його суму.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

В обгрунтування обставин, які зумовили звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави в особі органу - управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області, прокурором зазначено, що у зв"язку з невідшкодуванням ДП "Ензим" виплаченої гр. Ліщинській Л.В. пенсії ускладнюється виконанням Пенсійним фондом одного з основних завдань - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійних виплат, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсії та інших соціальних виплат, чим порушуються інтереси держави /а.с. 25/.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи те, що вимоги прокурора та позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст 60, 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, ст. 124 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", частиною 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, ч.1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Інструкцією “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”ст. 124 Конституції України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Ензим" (вул. Хлібозаводська, 2, м. Ладижин, Вінницька область, 24 321, р/р 260042468 в Райффайзен банк "Аваль", МФО 302247, код ЄДРПОУ 00479824) на користь управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області (вул. Процишина, 91, м. Ладижин, Вінницька область, 24321, р/р 25607736170103 в ОПЕРВ Вінницького обласного управління Ощадбанку, МФО 302076, код ЄДРПОУ 26285320) 3465 грн. 47 коп. (три тисячі чотириста шістдесят п'ять грн. 47 коп.) боргу по сплаті фактичних витрат на виплату пільгової пенсії пенсіонерці Ліщинській Л.В..

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 27.11.09 о 16:45

Суддя Свентух Віталій Михайлович