Рішення № 70464970, 22.11.2017, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/5381/17

Провадження № 2/500/3080/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2017 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Бурнусуса О.О.,

при секретарі – Петровій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким просила визнати за нею, як спадкоємицею за законом першої черги після смерті чоловіка ОСОБА_5, померлого 12 квітня 2013 року право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Повстанська (колишня назва – Пролетарська), б. 53, мотивуючи тим, що державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку із тим, що відсутній державний акт на право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Повстанська (колишня назва – Пролетарська), 53.

В свою чергу відповідач ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом, яким просив визнати за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Повстанська, б. 53.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою первісні позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити, а також не заперечують проти задоволення зустрічного позову.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, надали суду заяви, якими первісний та зустрічні позови визнають в повному обсязі та не заперечують проти їх задоволення.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою первісні позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення, а також зустрічний позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання права власності, необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 11, 59, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі – продажу від 02.06.1981 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 в реєстрі за № 2/3158, ОСОБА_5 належала 1/2 частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пролетарська, 53.

В свою чергу, ОСОБА_4 належала 1/2 частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пролетарська, 53 на підставі договору купівлі – продажу від 18.07.1984 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 в реєстрі за № 2/1758.

Відповідно до розпорядження Ізмаїльської міської ради від 19.02.2016 року за № 57 р. «Про перейменування вулиць, провулків та проспекту в м. Ізмаїл Одеської області» вулицю Пролетарську перейменовано у вулицю Повстанську.

Крім цього, згідно довідки наданої комунальним підприємством «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 21.11.2017 року за № 1574, вищезазначений житловий будинок, розташований за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пролетарська, 53, побудований у 1971 році є завершений будівництвом та відповідно до Інструкції «Про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна», затвердженої наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 року зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 582/5773 від 10.07.2001 року не належать до самочинного будівництва. Крім того, згідно листа № 12/5 – 126 від 23.03.1999 року Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України, об’єкти, які були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року прийняттю в експлуатацію не підлягають. Тому, вказаний житловий будинок з надвірними спорудами є житловим будинком з надвірними спорудами завершеного будівництвом, який не підлягає до здачі в експлуатацію. Станом на останню технічну інвентаризацію від 09.11.2016 року об’єкти самочинного будівництва не виявлено.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 333145 від 13.04.2013 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_5 помер 12 квітня 2013 року.

Після смерті ОСОБА_5 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/2 частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Повстанська, б. 53.

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 35317338 від 09.10.2013 року, інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_5 відсутня.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_5 є:

- дружина ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії VІІ – УР № 293445 від 27.05.1996 року, виданого Тарутинським районним відділом РАЦСу;

- син ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про народження серії ІІ – ЖД № 496077 від 25.01.1980 року,виданого Ізмаїльським відділом РАЦСу;

- син ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про народження серії ІІІ – ЖД № 334344 від 23.02.1982 року, виданого Ізмаїльським відділом РАЦСу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач ОСОБА_1 у передбачений ст. 1270 ЦК України строк звернулась до Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області із завою про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті чоловіка ОСОБА_5, померлого 12.04.2013 року, тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

07.10.2013 року відповідач ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_7 із заявою про відмову від належної йому частки спадкового майна, яке залишилось після смерті батька ОСОБА_5 на користь дружини померлого ОСОБА_1, що підтверджено нотаріально посвідченою заявою від 07.10.2013 року за № 2897.

05.09.2013 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу одеської області ОСОБА_7 із заявою про відмову від прийняття належної йому частки спадкового майна, яка залишилась після смерті ОСОБА_5 на користь дружини померлого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено нотаріально посвідченою завою від 05.09.2013 року за № 2426.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

В свою чергу, на підставі договору купівлі – продажу від 18 липня 1984 року відповідач ОСОБА_4, набув право власності на 1/2 частину незакінченого будівництвом житлового будинку, який знаходиться в м. Ізмаїлі по вулиці Повстанська (колишня назва – Пролетарська) б. 53. В той же час, згідно технічного паспорту на садибний житловий будинок № 53 по вулю Повстанській (колишня назва – Пролетарська) в м. Ізмаїл Одеської області був збудований у період з 1971 року по 1984 рік.

Згідно п. 3.2. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року № 127, не належить до самочинного будівництва: індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року.

Отже, відповідно до діючого на теперішній час законодавства, будинки які побудовані до 1992 року не підлягають введенню в експлуатацію, не належать до самочинного будівництва і документом, який підтверджує відповідність його будівельним нормам, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Згідно вимог ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що згідно договору купівлі – продажу від 02.06.1981 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 в реєстрі за № 2/3158 та договору купівлі – продажу від 18.07.1984 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 в реєстрі за № 2/1758, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 належали по 1/2 частині вищезазначеного житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пролетарська, 53, суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5, померлого 12.04.2013 року право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Повстанська, б. 53 та за ОСОБА_4 визнати право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Повстанська, б. 53

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5, померлого 12.04.2013 року право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Повстанська, б. 53.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання права власності – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Повстанська, б. 53.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.