Рішення № 70455419, 21.11.2017, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1616/17

Провадження № 2/396/744/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2017 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді:Гарбуз Ольга Анатоліївна

за участю секретаря: Пономаренко Р.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новоукраїнка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню доньку на період її навчання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з даним позовом до відповідача про стягнення аліментів на повнолітню доньку на період її навчання, посилаючись на те, що відповідач по справі доводиться їй рідним батьком. Після розірвання шлюбу між батьками, відповідач сплачував аліменти на її утримання, як доньки до повноліття. 10 вересня 2014 року вона досягла повноліття та виплата аліментів на її утриманя припинилась, але на даний час вона навчається у вищому навчальному закладі та термін навчання триватиме до 31.12.2018 року. Оскільки відповідач по справі працездатний, здоровий та отримує заробітну плату, має можливість сплачувати аліменти на період її навчання, тому вона звернулась з даним позовом до суду.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з обставин викладених в позові та доповненнях до позову та просила їх задовольнити, пояснивши, що відповідач є працездатною особою, що відповідно довідки МСЕК йому протипоказана лише важка фізична праця в умовах несприятливого клімату, вважає, що він може знайти собі будь яку іншу роботу, навіть важку, але в умовах сприятливого клімату, працевлаштуватися та надавати їй матеріальну допомогу на навчання. Вважає, що відповідач навмисно не працевлаштовується з метою уникнення сплати аліментів на період її навчання. Також позивачка має захворювання зору "міопію середнього ступеню" перебуває на обліку у лікаря офтальмолога та потребує лікування, що також потребує чималих витрат.

Відповідач по справі в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково з обставин викладених в запереченнях на позов, пояснивши, що на даний він не має змоги сплачувати аліменти на період навчання доньки в розмірі 2000 грн., оскільки з 18.11.2014 року являється інвалідом ІІІ групи та отримує пенсію в розмірі 1440 грн. 02.10.2017 року розрахувався з роботи через тяжкий стан здоров'я, та настання холодної пори року, оскільки він має одну нирку, а тому йому не можна переохолоджуватися. Коли працював, він добровільно, без рішення суду, надавав допомогу на утримання та навчання доньки. На даний час отримує лише пенсію по інвалідності, розмір пенсії, мізерний та її не вистачає навіть на власні його потреби. За даних обставин в додаткових запереченнях просив відмовити позивчакці в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно свідоцтва про народження (а.с. 3) відповідач по справі ОСОБА_3, являється батьком позивачки ОСОБА_1.

Суд встановив, що відповідно рішення суду від 13.05.2005 року (а.с. 9), відповідач сплачував аліменти на утримання доньки ОСОБА_1 до досягнення нею повноліття, до 10 вересня 2014 року.

В даний час донька ОСОБА_1 навчається на першому курсі магістратури, денної форми навчання факультету економіки та менеджменту Центральноукраїнського національного технічного університету. Термін навчання триває з 01.08.2017 року по 31.12.2018 року, що підтверджується довідкою (а.с. 4). Відповідно довідки (а.с. 52) стипендію не отримує.

Правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).

Згідно ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Із аналізу положень зазначеної норми права вбачається, що обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують вчитися виникає лише при наявності в сукупності таких юридичних фактів:

-досягнення дитиною 18 років але не більше 23 років;

-продовження навчання;

-потреба у матеріальній допомозі у зв'язку із навчанням;

-наявність можливості у батьків надавати допомогу.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось сторонами, що з часу повноліття доньки та до часу звернення позивачки до суду, відповідач працював та добровільно надавав їй матеріальну допомогу на навчання, без рішення суду.

З матеріалів справи (а.с. 28-35) вбачається, що відповідач ОСОБА_3 з 18 листопада 2014 року являється інвалідом ІІІ групи загального захворювання, безстроково, має одну нирку, йому протипоказана важка фізична праця в умовах несприятливого клімату. Відповідно копії трудової книжки (а.с. 33-35) відповідач з 02 жовтня 2017 року не працює. Як зазначив в судовому засіданні, він звільнився з роботи в зв'язку з настанням холодної пори року, щоб уникнути переохолодження організму, іншої, сприятливої роботи не знайшов.

На даний час єдинне джерело доходів відповідача це пенсія, яку він отримує в розмірі 1452,00 грн. Відповідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №104289294 від 20.11.2017 року нерухомість зареєстрована на ім'я відповідача ОСОБА_3 - відсутня.

Згідно законодавства обов"язок, щодо утримання дітей стосується обох батьків. З матеріалів справи вбачається, що позивачка окрім батька має матір, яка як встановлено в судовому засіданні з показів позивачки являється приватним підприємцем по оптовому продажу побутової техніки та відповідно (а.с. 32) отримувала у 2016 році дохід в розмірі мінімальної заробітної плати, доказів про доходи за 2017 рік позивачкою та її представником не представлено, як і доказів, що в останніх є труднощі з їх отриманням.

Судом також встановлено, що позивачка разом з матір'ю проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1 на квартирі протягом трьох років, в той же час із довідки сільської ради (а.с. 48) вбачається, що в позивачки є сестра ОСОБА_4, тобто суд припускає, та може погодитись з доводами відповідача, що мама позивачки ОСОБА_5 має і інший дохід в тому числі і в 2017 році від підприємницької діяльності та на утримання іншої доньки, або ж соціальні виплати, докази про розмір яких суду не надано.

При цьому суд враховує, що, особи, які досягли 18 років є повнолітніми, отримують повну дієздатність і можуть самостійно піклуватися про себе, якщо це потрібно. Тому законодавець і передбачив, з одного боку, обов'язок батьків утримувати повнолітніх сина або доньку, які продовжують навчання, оскільки це дозволить їм отримати освіту, але передбачив, що такий обов'язок виникає лише тоді, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу, оскільки було б нерозумним ставити в скрутне матеріальне становище одну повнолітню людину в цілях утримання іншої повнолітньої працездатної людини.

У контексті обставин цієї справи, суд враховує можливість утримання й матір'ю повнолітньої доньки, яка здійснює підприємницьку діяльність по оптовому продажу побутової техніки.

Таким чином, з огляду на спільний обов'язок батьків щодо утримання повнолітньої дитини на період продовження навчання, суд визначає розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, який би був справедливим і не накладав би непропорційний фінансовий тягар на нього, зокрема, з урахуванням того, що його дочка є повнолітньою і працездатною, у силу чого має можливість забезпечувати своє життя також самостійно.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 24.02.2016 року у справі № 6-1296цс15, при визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст.200 СК України - суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина в твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Також, суд враховує положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі. Навчання дитини має бути її основним заняттям, отже якщо дитина навчається на заочному відділенні і має можливість працювати та заробляти собі на життя, обов'язку батьків утримувати таку дитину не виникає; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Тобто батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину.

Аналіз ст. ст. 199, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Суд дійшов висновку про можливість стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання та потребує витрат на проїзд, харчування, придбання підручників, але з врахуванням матеріальної спроможності та стану здоров'я відповідача надавати таку допомогу повнолітній дочці.

Враховуючи вище викладене, зазначені вимоги сімейного законодавства, суд приходить до висновку про неможливість надавати матеріальну допомогу відповідачем позивачці на її утримання на період навчання в розмірі 2000,00 грн., в зв'язку із чим вимоги позивачки про стягнення з відповідача аліментів на навчання, підлягають частковому задоволенню, так як на даний час відповідач не працює, являється інвалідом ІІІ групи, має дохід лише у вигляді пенсії в розмірі 1452 грн.(а.с.28-35), що підтверджено відповідними довідками, а позовні вимоги позивачки про стягнення аліментів в розмірі 2000,00 грн. значно перевищують майновий стан відповідача.

Тому суд вважає можливим стягнути з відповідача щомісячні аліменти на повнолітню доньку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, що продовжує навчання у твердій грошовій сумі, у розмірі 500 грн. 00 коп., до закінчення нею навчання, але не довше ніж до досягнення донькою 23-х років - до 10 вересня 2019 року.

Крім того, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір від сплати якого позивачка звільнена на підставі п.3 ч.1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року Про судовий збір.

Відповідно до ст.367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за 1 місяць.

Керуючись ст.ст.180, 182,191, 199, 200, СК України Сімейного кодексу України, ст.ст. 88, 208, 213-215, 367 п.1 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: пров.Болгарський, 18, м.Новоукраїнка Кіровоградської області, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на її утримання на період навчання до 31.12.2018 року, в твердій грошовій сумі в розмірі 500 (п'ятсот) гривень 00 коп., щомісячно, розпочавши стягнення з 28 вересня 2017 року, але не довше ніж до досягнення донькою 23-х років - до 10 вересня 2019 року.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в дохід держави судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп., - отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача - 31215256700001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м.Києві.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: О. А. Гарбуз