Ухвала суду № 70448840, 20.11.2017, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

УХВАЛА

"20" листопада 2017р. справа №927/1733/14

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” від 29.08.2017

на дії Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби

м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві,

вул. Саксаганського, 110, м. Київ, 01032

про визнання незаконними дій Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції у м. Києві щодо винесення 08.08.2017 постанови про стягнення з ПАТ НАК “Нафтогаз України” виконавчого збору у розмірі 8696,96грн. та постанови про стягнення з ПАТ НАК “Нафтогаз України” витрат виконавчого провадження у розмірі 457,92грн.; визнаня незаконною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції у м. Києві стосовно не закінчення виконавчого провадження та зобов’язання державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції у м. Києві винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 51009744 у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства

“Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”

01001, вул. Б.Хмельницького,6, м.Київ,

до відповідача: Приватного підприємства “Спеціальна енергетична компанія”

14021,вул.Любецька,60а, м.Чернігів;

про стягнення 206881,31 грн.;

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2- юрисконсульт;

від відповідача: не прибув;

від ДВС: не прибув;

в с т а н о в и в:

05.09.2017 Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія ”Нафтогаз України” звернулось до господарського суду Чернігівської області з скаргою на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві в межах виконавчого провадження ВП №51009744, згідно якої скаржник просить:

- визнати незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо винесення 08.08.2017 в межах виконавчого провадження ВП №51009744 постанови про стягнення з ПАТ НАК “Нафтогаз України” виконавчого збору у розмірі 8696,96грн. та постанови про стягнення з ПАТ НАК “Нафтогаз України” витрат виконавчого провадження у розмірі 457,92грн.;

- визнати недійсними постанови від 08.08.2017 державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції у м. Києві, винесені в межах виконавчого провадження ВП №51009744 постанови про стягнення з ПАТ НАК “Нафтогаз України” виконавчого збору у розмірі 8696,96грн. та постанови про стягнення з ПАТ НАК “Нафтогаз України” витрат виконавчого провадження у розмірі 457,92грн.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 08.09.2017 призначено до слухання розгляд скарги на бездіяльність виконавчої служби на 19.09.2017.

У зв’язку з перебуванням судді Цимбал-Нарожної М.П. на лікарняному, розгляд скарги по справі № 927/1733/14, призначений на 19.09.2017 не відбувся.

За клопотаннями скаржника розгляд скарги неодноразово відкладався до 26.09.2017, 09.10.2017, 23.10.2017, 30.10.2017, 13.11.2017 та 20.11.2017.

Від публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" через загальний відділ документального забезпечення господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 18.09.2017 про збільшення вимог скарги на дії органу державної виконавчої служби, відповідно до якої скаржник просить:

- визнати незаконною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції у м. Києві стосовно не закінчення виконавчого провадження ВП № 51009744 у зв"язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з наказом господарського суду Чернігівської області від 16.03.2016 № 927/1733/14;

- зобов’язати державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції у м. Києві винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 51009744 у зв"язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з наказом господарського суду Чернігівської області від 16.03.2016 № 927/1733/14.

- визнати незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції у м. Києві щодо винесення 08.08.2017 в межах виконавчого провадження ВП № 51009744 постанови про стягнення з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" витрат виконавчого провадження у розмірі 457,92 грн. та постанови про стягнення з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору у розмірі 8696,96 грн;

- визнати недійсними постанови державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції у м. Києві від 08.08.2017, винесені в межах виконавчого провадження ВП №51009744 про стягнення з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору у розмірі 8696,96 грн.; про стягнення з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" витрат виконавчого провадження у розмірі 457,92 грн.

Зазначена заява прийнята судом.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує добровільним виконанням ухвали господарського суду від 16.03.2017 про поворот виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 17.12.2014 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підтвердження чого скаржником подано заяву від 03.06.16 №26-3814/1.2-16, що направлена ПП «Спеціальна енергетична компанія» 03.06.2016 та відділу ДВС 16.09.2016 надана копія зазначеної заяви разом з заявою про закінчення виконавчого провадження. Проте, в порушення положень ЗУ «Про виконавче провадження» відділ ДВС не виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, а через рік, 08.08.2017, виніс постанови про стягнення виконавчого збору у сумі 8696,96грн та витрат виконавчого провадження в сумі 457,92грн.

23.10.2017 від Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві надійшли письмові заперечення на скаргу, в яких зазначається наступне:

- Державний виконавець вимоги скаржника вважає безпідставними у зв’язку з тим, що 05.05.2016 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51009744 по виконанню виконавчого документу (ухвали) господарського суду Чернігівської області від 16.03.2016 по справі №927/1433/17 про стягнення з ПАТ «НАК Нафтогаз України» на користь ПП «Спеціальна енергетична компанія» 86969,62грн., якою встановлено семиденний строк виконання боржником рішення суду;

- 16.09.2016 (тобто через три місяці з моменту відкриття виконавчого провадження) до Шевченківського РВДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві надійшла заява про завершення виконавчого провадження у зв’язку з виконанням рішення суду шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог;

- а думку державного виконавця, відповідно до ст..28 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження) у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч.2 ст.25 вказаного Закону для самостійного виконання постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувану за виконавчим документом.

- На думку державного виконавця, виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, передбачених законом, відповідно до редакції Закону України « Про виконавче провадження», що діяла станом на момент відкриття виконавчого провадження. Єдиною підставою для стягнення виконавчого збору є лише факт невиконання боржником рішення суду в строк, наданий для самостійного виконання.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників скаржника, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду скарги і вирішення її по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 17.12.2014 провадження у справі в частині стягнення 120641,08грн. основного боргу припинено, позов задоволено частково та стягнуто з Приватного підприємства “Спеціальна енергетична компанія” на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 54799,63грн. пені, 11449,42грн. 3% річних, 16649,79 грн. інфляційних, а всього 82989,84грн., а також 4070,78грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 16.07.2015 рішення господарського суду Чернігівської області від 17.12.2014 залишено без змін.

На виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 17.12.2014 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 видано наказ суду від 05.05.2015 про стягнення з Приватного підприємства “Спеціальна енергетична компанія” на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 54799,63грн. пені, 11449,42грн. 3% річних, 16649,79 грн. інфляційних, а всього 82989,84грн., а також 4070,78грн. судового збору.

Постановою Верховного суду України від 13.11.2015 заяву ПП “Спеціальна енергетична компанія” про перегляд рішення господарського суду Чернігівської області від 13.01.2015, постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2016 та постанови Вищого господарського суду України від 16.07.2015 у справі №927/1733/14 задоволено частково. Постанову Вищого господарського суду України від 16.07.2015, постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 та рішення господарського суду Чернігівської області від 17.12.2014 скасовано.

Відмовлено в задоволенні позовних вимог ПАТ “НАК “Нафтогаз України” про стягнення з ПП “Спеціальна енергетична компанія” пені в розмірі 54970,39грн., 3%річних в розмірі 45570,692грн. та інфляційних втрат у розмірі 16699,15грн.. В іншій частині постанову Вищого господарського суду України від 16.07.2015 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 16.03.2016 здійснено поворот виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 17.12.2014 по справі №927/1733/14 та стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на користь Приватного підприємства “Спеціальна енергетична компанія” 54799,63грн. пені, 11449,42грн. 3% річних, 16649,79 грн. інфляційних, а всього 82989,84грн., а також 4070,78грн. судового збору.

16 березня 2016 року на поворот виконання рішення, на виконання постанови Верховного суду України від 11 листопада 2015 року та ухвали господарського суду Чернігівської області від 16 березня 2016 року виданий наказ зі строком пред’явлення до виконання протягом одного року.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України “Про виконавче провадження”.

Згідно ст. ст. 1, 25 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження) (надалі – Закон № 606-XIV), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі – рішення).

Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника – у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Як вбачається з матеріалів справи, 5 травня 2016 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (ВП №51009744) з виконання наказу №927/1733/14, виданого 16.03.2016 господарським судом Чернігівської області про стягнення боргу в сумі 86969,62грн. При цьому, боржнику (ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”) запропоновано самостійно виконати виконавчий документ у семиденний строк з дати винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Крім того, боржник попереджений про примусовий порядок виконання наказу зі стягненням виконавчого збору та витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, при невиконанні виконавчого документу в наданий для самостійного виконання строк.

Супровідним листом від 05.05.2016 №844/16 вказана вище постанова від 05.05.2016 про відкриття виконавчого провадження була направлена на адресу, зокрема ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”.

Як вбачається з вхідного штемпеля ПАТ «НАК «Нафтогаз України», останній отримав постанову 23.05.2016.

На думку скаржника - ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» він добровільно виконав наказ господарського суду Чернігівської області від 16.03.2016, що виданий на виконання ухвали про поворот виконання рішення суду шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підтвердження чого скаржником подано заяву від 03.06.2016 №26-3814/1.2-16, що направлена ПП «Спеціальна енергетична компанія» 03.06.2016 та відділу ДВС 16.09.2016 надана копія зазначеної заяви разом з заявою про закінчення виконавчого провадження.

Стаття 602 ЦК України, якою передбачені випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог, також не містить обмежень щодо такого зарахування на стадії виконання судових рішень.

Так, зарахуванням можуть бути припинені зобов’язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов’язань. Добровільне виконання зобов’язання на стадії виконавчого провадження допускається і шляхом проведення зарахування однорідних зустрічних вимог (постанова Верховного Суду України від 01.11.2005 року № 15/154).

Суд звертає увагу, що в даному випадку оскаржуються бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві стосовно не закінчення виконавчого провадження ВП № 51009744.

Стаття 49 Закону «Про виконавче провадження» передбачає випадки закриття виконавчого провадження.

Скаржник посилається на фактичне виконання з його боку ухвали суду.

Так, виконання судових рішень у силу ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» є завершальною стадією судового провадження. Європейський суд з прав людини при розгляді справи «Реджент компани» проти України» (2007) і по інших справах відзначив, що «виконання рішення, винесеного будь-яким судом, повинне розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу». Згідно ст.115 ГПК України рішення господарського суду, що набули законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

В даному випадку, державний виконавець не може своїм рішенням визнати залік взаємних однорідних (грошових) вимог учасників виконавчого провадження таким, що відбувся, а відтак встановити факт виконання рішення суду.

ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» надало лише заяву про зарахування однорідних вимог без будь-якого підтвердження факту зарахування з боку стягувача. Тому, немає законних підстав вимагати від державного виконавця винесення рішення про закінчення виконавчого провадження.

Крім того, господарський суд звертає увагу на наступне.

Стаття 202 Господарського кодексу України в якості однієї із підстав припинення господарського зобов’язання передбачає зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Частиною 3 ст.203 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Оскільки залік взаємних однорідних вимог проводиться за заявою однієї сторони він є одностороннім правочином.

У відповідності до п. 5 ст. 202 Цивільного кодексу України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов’язання та договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Для укладення договору про зарахування зустрічних однорідних вимог необхідна наявність певних істотних умов, а саме: 1) зустрічність вимог, яка передбачає, що сторони одночасно беруть участь у двох зобов’язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов’язанням є боржником в іншому зобов’язанні;2) однорідність вимог, тобто сторони з метою проведення зарахування своєю угодою не можуть змінювати предмет вимог, і однорідність повинна виявлятися й у природі зобов’язань; 3) дійсність вимоги, тобто необхідно, щоб строк виконання зобов’язань або вже настав, або був визначений моментом запитання, або щоб термін не був вказаний взагалі, тобто, виконання можна було вимагати в будь-який момент; 4) ясність вимог, а саме якщо одна сторона звернулась із заявою про зарахування, а інша сторона зобов’язання протиставить цій вимозі заперечення відносно характеру, терміну, розміру виконання тощо, то в такому випадку суперечка підлягає судовому розгляду, і зарахування можливе лише за рішенням суду.

Суд звертає увагу, що ст.202 Господарського кодексу України регулюються зобов’язальні правовідносини.

З рішень суду зобов’язальні правовідносини не виникають, так як вони виникають, зокрема з договорів та актів цивільного законодавства, про що зазначено в ст.11 ЦК України, адже рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність.

Так, в заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог НАК «Нафтогаз України» зазначає: «рішенням господарського суду Чернігівської області у справі від 18.12.13 за №927/1444/13 Приватне підприємство «Спеціальна енергетична компанія» має заборгованість перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» у сумі 106 672,97грн. у тому числі 37 635,71грн. штрафу, 1 943,57грн інфляційних, 14 824,52грн. річних, 39 635,33 грн. пені, 12 633,84грн. судового збору. Таким чином, у приватного підприємства «Спеціальна енергетична компанія» існує перед ПАТ «НАК «Нафтогаз України» зобов’язання щодо сплати грошових коштів.

ПАТ «НАК «Нафтогаз України» має заборгованість перед приватне підприємство «Спеціальна енергетична компанія» на загальну суму 98246,31грн., у тому числі: згідно з ухвалою про поворот виконання рішення господарського суду Чернігівської області у справі від 16.03.2016 по справі №927/1733/14 у сумі 54799,63грн. пені, 11449,42грн. 3% річних, 16649,79 грн. інфляційних, а також 4070,78грн. судового збору; згідно з постановою Верховного суду України у справі від 11.11.15 №3-968гс15 у сумі 11 276,69грн судовий збір.»

Отже, у заяві ПАТ «НАК «Нафтогаз України» від 03.06.2016 посилання на договори або акти цивільного законодавства, на підставі яких прийнято рішення у справі №927/1444/13 відсутні.

Скаржник у заяві не зазначив жодного первинного документа, на підставі якого прийнято рішення у справі №927/1444/13 і у сторін виникли взаємні зобов’язання та їх розмір.

Крім того, наказ про примусове виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 18.12.2013 року, ухвали Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 року по справі № 927/1444/13 видано господарським судом Чернігівської області 11.02.2014. Докази виконання/невиконання зазначеного наказу в період з 11.02.2014 по 03.06.2016 в матеріалах справи відсутні.

Будь-яких інших доказів окрім заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 03.06.2016 скаржником не надано.

Посилання скаржника на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28.09.2017, де встановлений факт зарахування зустрічних однорідних вимог по заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог не приймаються господарським судом до уваги, оскільки відсутні докази набрання зазначеною постановою законної сили на момент прийняття ухвали у даній справі.

Враховуючи, що скаржником не надано належних доказів добровільного виконання ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” своїх зобов’язань, а відтак господарський суд вважає, що вимоги щодо визнання незаконною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції у м.Києві стосовно не закінчення виконавчого провадження ВП № 51009744 є такими, що задоволенню не підлягають.

Як наслідок, не підлягають задоволенню вимоги щодо зобов’язання державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції у м. Києві винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 51009744.

Що стосується оскарження дій ДВС щодо винесення постанов про стягнення виконавчого збору у сумі 8696,96грн та витрат виконавчого провадження в сумі 457,92грн., то суд зазначає наступне:

Згідно постанови державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_4 від 07.08.2017 (ВП №51009744) про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, виконавче провадження №51009744 з примусового виконання наказу № 927/1733/14, виданого 16.03.2016 господарським судом Чернігівської області про стягнення 86969,62грн., приєднано до зведеного виконавчого провадження №38095514, яке веде Шевченківський РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві.

08 серпня 2017 року державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції у м. Києві винесена в межах виконавчого провадження ВП №51009744 постанова про стягнення з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору у розмірі 8696,96 грн. у зв’язку з не виконанням у добровільному порядку виконавчого документа.

Господарський суд дійшов висновку, що така виконавча дія як стягнення виконавчого збору регулюється нормами ЗУ «Про виконавче провадження», що діяли на момент винесення вищезазначеної постанови, а саме в редакції станом на 08.08.2017.

Пунктом 7 р. XIII “ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ” Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції з 05.10.2016р., чинній на момент прийняття спірних постанов) (надалі – Закон 1404-VIII) передбачено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Згідно ст. 27 Закону № 1404-VIII, виконавчий збір – це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Заходами примусового виконання рішень є, зокрема звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами (п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 48 Закону № 1404-VIII, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Докази примусового виконання з примусового виконання наказу № 927/1733/14, виданого 16.03.2016 господарським судом Чернігівської області про стягнення, повернення 86969,62грн. в матеріалах справи відсутні і державним виконавцем суду не надані.

Таким чином, винесення 08.08.2017 постанови (ВП №51009744) про стягнення виконавчого збору є безпідставним, а відповідні дії державного виконавця – незаконними.

Постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_4 від 08.08.2017р. (ВП № 51009744) про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження постановлено стягнути з боржника витрати на проведення виконавчих дій в сумі 457,92 грн.

Статтею 42 Закону № 1404-VIII встановлено, що кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Згідно п. п. 1 – 2 р. VI “Фінансування виконавчого провадження” Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016р. № 2832/5) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за № 489/20802) встановлено, що фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону.

Витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону.

Отже, витрати виконавчого провадження пов’язані безпосередньо зі здійсненням державним виконавцем функціональних обов’язків з моменту відкриття виконавчого провадження; право на стягнення виконавчих витрат виникає на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження.

Оскільки Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві в межах виконавчого провадження ВП № 51009744 стягнення грошових коштів з боржника фактично не проводилось, постанови про повернення виконавчого документу стягувачу або про закінчення виконавчого провадження не виносились, винесення органом державної виконавчої служби 08.08.2017р. постанови (ВП № 51009744) про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження відбулось за відсутністю відповідних правових підстав.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, скарга публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві в частині визнання незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції у м. Києві щодо винесення 08.08.2017 в межах виконавчого провадження ВП №51009744 постанови про стягнення з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" витрат виконавчого провадження у розмірі 457,92 грн. та постанови про стягнення з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору у розмірі 8696,96 грн. та визнання недійсними постанов від 08.08.2017 про стягнення з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору у сумі 8696,96 грн. і витрат виконавчого провадження у сумі 457,92 грн. є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Заперечення органу державної виконавчої служби судом відхиляються з підстав, наведених вище.

Керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Скаргу від 29.08.2017 №14/5-911В публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії органу державної виконавчої служби задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо винесення 08.08.2017 в межах виконавчого провадження ВП №51009744:

постанови про стягнення з публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” виконавчого збору в сумі 8696,96 грн.;

постанови про стягнення з публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” витрат виконавчого провадження у сумі 457,92 грн.

Визнати недійсними постанови Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, винесені 08.08.2017 в межах виконавчого провадження ВП № 51009744, про:

стягнення з публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” виконавчого збору в сумі 8696,96 грн.;

стягнення з публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” витрат виконавчого провадження в сумі 457,92грн.

Копію ухвали надіслати сторонам, стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби.

В задоволенні скарги в частині визнання незаконною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві стосовно не закінчення виконавчого провадження ВП №51009744 у зв"язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з наказом господарського суду Чернігівської області від 16.03.2016 № 927/1733/14 та зобов’язання державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 51009744 відмовити.

Суддя Цимбал-Нарожна М.П.

20.11.17