Ухвала суду № 70447458, 21.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 листопада 2017 року Справа № 910/14272/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р.,

розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 у справі№ 910/14272/17 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Вантажна транспортна компанія"доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"прозобов'язання виконати умови договору,

в с т а н о в и в:

Подана Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" касаційна скарга на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 у справі № 910/14272/17 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу, або її уповноваженим представником.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

За приписами ч. 3 ст. 1312 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно з пп. 11 п. 161 р. XV "Перехідні положення" Конституції України, представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. ст. 1311, 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" № 1401-VІІІ від 02.06.2016 (далі - Закон), цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім частини шостої статті 124 Конституції України в редакції цього Закону, яка набирає чинності через три роки з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Офіційне опублікування Закону відбулося 29.06.2016 (Голос України, 2016, 06, 29.06.2016 № 118), тобто даний Закон набрав чинності 30.09.2016.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі № 910/14272/17 було порушено господарським судом міста Києва 28.08.2017, тобто після набрання чинності Законом, а тому, при оскарженні судових рішень у даній справі в касаційному порядку, сторони повинні були врахувати вказані приписи Конституції щодо представництва у Верховному Суді та судах касаційної інстанції виключно прокурорами або адвокатами.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.

Як вбачається з поданої касаційної скарги, остання підписана представниками скаржника ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на підтвердження повноважень яких надано копії довіреностей від 30.10.2017. При цьому, будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюють адвокатську діяльність та представляють інтереси скаржника як адвокати до касаційної скарги не додано.

Наведене, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, є підставою для неприйняття касаційної скарги до розгляду та її повернення скаржникові.

За таких обставин, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 у справі № 910/14272/17 підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 у справі № 910/14272/17 повернути скаржнику.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

С.Р. Шевчук