Рішення № 70447387, 22.11.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.11.2017 Справа № 904/9034/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпро

до Державного професійно-технічного навчального закладу "Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти", м. Дніпро

про стягнення 42 557,48 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 20 грудня 2016 року, головний юрисконсульт відділу правового забезпечення

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким просить стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу "Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти" штрафні санкції за прострочення виконання грошового зобов'язання, а саме:

- 27 353,12 грн. - пені;

- 3 239,60 грн. - 3% річних;

- 11 964,76 грн. - індекс інфляції.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання природного газу №41SBDpz1564-17 від 28.02.2017 в частині своєчасного розрахунку за природний газ.

Так, п. 4.2.1 договору визначено, що оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника не пізніше 30(31) числа розрахункового місяця, у якому здійснюється постачання природного газу.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині проведення розрахунків, позивач звертався до Господарського суду Дніпропетровської області з вимогою про стягнення боргу. Під час розгляду справи №904/5171/17 суд встановив, що відповідно до положення підпункту 4.2.1. пункту 4.2. Договору, строк оплати природного газу, отриманого за актом приймання-передачі природного газу №ДО300007911 від 28.02.2017 на суму 307 741,70 грн. та актом приймання-передачі природного газу №ДО30()014326 від 31.03.2017 р. на суму 74 929,49 грн. є таким, що настав. Доказів оплати газу в сумі 382 671,19 грн. відповідач не надав. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/5171/17 від 25.05.2017 задоволена вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу за договором в сумі 382 671,19 грн. Також, судом стягнуті нараховані позивачем відповідно до п. 6.2.1. договору та ст. 625 ЦК України штрафні санкції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 01.03.2017 по 21.04.2017 пеня в сумі 13 315, 29 грн. та 3% річних в сумі 1 444, 61 грн.

Однак, незважаючи на прийняття судового рішення в зазначеній справі, відповідач продовжував порушувати умови договору, та остаточна оплата суми основного боргу була проведена ним лише 03.08.2017.

Таким чином, керуючись ст. 625 ЦК України та п. 6.2.1 договору, ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" просить стягнути з відповідача пеню, 3% річних та індекс інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 22.04.2017 по 02.08.2017 року включно.

Відповідач, Державний професійно - технічний навчальний заклад "Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти", у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №49038 10618536).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2017 порушено провадження у справі №904/9034/17, справу призначено до розгляду на 07.11.2017. З 07.11.2017 розгляд справи відкладений на 22.11.2017.

У судовому засіданні 22.11.2017 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

28.02.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (постачальник) та державним професійно-технічним навчальним закладом "Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти" (споживач) укладено договір №41SBDpz1564-17 на постачання природного газу, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2017 році природний газ (згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-2010 код 06.20.1 (09123000-7) Газ природний), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Пунктом 4.2.1 договору визначено, що оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника здійснюється споживачем не пізніше 30 (31) числа розрахункового місяця, у якому здійснюється постачання природного газу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2017 року у справі №904/5171/17, яке набрало законної сили 06.06.2017 стягнуто з державного професійно-технічного навчального закладу "Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" 382 671,19 грн. основної заборгованості; 13 315,29 грн. пені; 1 444,61 грн. трьох відсотків річних; 1 600,00 грн. судового збору. Додатковим рішенням від 20.06.2017 стягнути з державного професійно-технічного навчального закладу "Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" 4 361,47 грн. судового збору.

Основна заборгованість у розмірі 382 671,19 грн. за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2017 року у справі №904/5171/17 сплачена відповідачем 02.08.2017 (проведено банком 03.08.2017), що підтверджується платіжним дорученням №640 (а.с.11).

Позивач вказує, що оскільки сума основного боргу за спірним договором у розмірі 382 671,19 грн. у повному обсязі погашена відповідачем лише 03.08.2017 року, ним нараховано пеню, 3% річних за період з 22.04.2017 по 02.08.2017 та індекс інфляції за період з травня по липень 2017 року, що і є причиною виникнення спору.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

На виконання умов договору позивачем позивач поставив відповідачу газ, який останній отримав без заперечень та зауважень, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме:

- акт №ДОЗ00007911 приймання-передачі природного газу від 28.02.2017 на суму 307741,70 грн.;

- акт №ДОЗ00014326 приймання-передачі природного газу від 31.03.2017 на суму 74929,49 грн., що встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2017 у справі №904/5171/17.

Відповідно до ч.3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як зазначено вище, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2017 у справі №904/5171/17, яке набрало законної сили 06.06.2017 стягнуто з Державного професійно-технічного навчального закладу "Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" 382 671,19 грн. основної заборгованості; 13 315,29 грн. пені; 1 444,61 грн. трьох відсотків річних; 1 600,00 грн. судового збору. Додатковим рішенням від 20.06.2017 стягнуто з Державного професійно-технічного навчального закладу "Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" 4 361,47 грн. судового збору.

Вказаними рішеннями встановлено, що строк оплати поставленого природного газу за спірний період є таким, що настав. Також із рішення вбачається, що пеню та 3% річних за спірним договором судом стягнуто за період з 01.03.2017 по 21.04.2017.

Позивач зазначає, що відповідачем стягнута рішенням Господарського суду Дніпропетровської області сума основного боргу у розмірі 382 671,19 грн. сплачена лише 03.08.2017, що підтверджується платіжним дорученням №640 від 02.08.2017, при цьому позивач вказує, що вказана сума сплачена із простроченням, у зв'язку з чим останній нарахував та заявив до стягнення пеню за період з 22.04.2017 по 02.08.2017 у розмірі 27 353,12 грн., 3% річних за період з 22.04.2017 по 02.08.2017 у розмірі 3 239,60 грн. та індекс інфляції за період з травня по липень 2017 року у розмірі 11 964,76 грн.

За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2 договору визначено, що відповідальність споживача, а саме у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Позивач заявив до стягнення пеню за період з 22.04.2017 по 02.08.2017 нараховану на суму основного боргу 382 671,19 грн. у розмірі 27 353,12 грн.

Відповідно до п.1.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв'язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання, однак надає боржникові право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати пені відповідно до пункту 32.2 статті 32 названого Закону (див. також частину третю статті 343 ГК України).

Згідно платіжного доручення №640 відповідачем погашено основну заборгованість 02.08.2017, однак дана оплата проведена банком 03.08.2017, таким чином, фактично грошове зобов'язання відповідачем перед позивачем виконане 03.08.2017.

Перевіривши правильність нарахування пені помилок не виявлено, у зв'язку з чим вимога про стягнення пені у розмірі 27 353,12 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 22.04.2017 по 02.08.2017 у розмірі 3 239,60 грн. та індекс інфляції за період з травня по липень 2017 року у розмірі 11 964,76 грн.

Перевіркою правильності нарахування 3% річних та індексу інфляції помилок не виявлено, а тому вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 3 239,60 грн. та індексу інфляції у розмірі 11 964,76 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 42 557,48 грн., з яких 27 353,12 грн. пеня, 3 239,60 грн. 3% річних та 11 964,76 грн. - індекс інфляції.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 1 600,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу "Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти" (49052, м. Дніпро, вул. Алтайська, 6-А, ідентифікаційний код 02541409) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка,2, ідентифікаційний код 39572642) пеню у розмірі 27 353,12 грн., 3% річних у розмірі 3 239,60 грн., індекс інфляції у розмірі 11 964,76 грн. та 1 600,00 грн. витрат пов'язаних зі сплатою судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.11.2017

Суддя Н.М. Євстигнеєва